Чому державі слід змінити свої пріоритети

Чому державі слід змінити свої пріоритети

Вже 4 місяці цей сучасний красень дизель потяг стоїть на рейках, але нікуди не їде.

Українські пасажири вже кілька місяців могли б їздити з комфортом, насолоджуючись швидкістю, кондиціонований повітрям, зручними сучасними вагонами. Більш того, у цього красеня є, як кажуть корабели, «sisterships». І вщент роздовбані 50 річні приміські потяги можно було б замінити відразу на декількох напрямках.

Але українські реалії вони такі… І цей чудовий дизель-поїзд виробництва КВБЗ досі не залишив територію заводу. Він стоїть тут як зразок наших технічних та виробничих можливостей і водночас – як зразок неспроможності Держави виконувати взяті на себе зобов’язання та розставляти пріоритети.

Бо держава, яка ще 3 роки тому замовила в КВБЗ цей та ще 5 таких чудових дизель-поїздів серії ДПКр-3, придбала лише один.

Другий та третій дизель-поїзди, виготовлені за кошти ПАТ «КВБЗ», готові до постачання; виробництво четвертого планується завершити у цьому місяці, п’ятого та шостого - до кінця року.

Адже підприємство має угоду з постачальниками комплектуючих і викупає їх за свої власні кошти, інакше – великий штраф. От і добудовують потяги, маючи на руках комплектуючі.

Такі поїзди – наша гордість та свідчення спроможності української машинобудівної промисловості робити якісну сучасну продукцію за конкурентною ціною. Небагато країн у світі можуть виробляти такий власний технологічний продукт.

Ми могли б усі приміські поїзди замінити на сучасні та зручні вітчизняного виробництва.

Але держава за 3 роки так і не знайшла 885 млн грн, щоб навіть ці 5 поїздів викупити.

Чому я кажу Держава?

Звичайно я міг би говорити виключно про менеджмент УЗ чи Наглядову Раду УЗ. Але я цілеспрямовано акцентую на Державі в особі всіх керманичів, які формували та формують державну політику та пріоритети. І як наслідок дозволяють незрозумілим особам у той же НР УЗ блокувати будь які рішення з модернізації рухомого складу та отримувати за це багатомільйонні гонорари.

Таких прикладів я можу навести дуже багато. І так само можу навести безліч незрозумілих для мене пріоритетів, куди і як Держава витрачає кошти, сплачені платниками податків.

Але наведу лише один приклад який буде зрозумілий всім. Знаєте скільки ми як платники податків витрачаємо коштів на утримання держслужбовців?

Згідно офіційних даних в країні на червень 2021 року працює 164 236 державних службовців. Середня заробітна плата по статі «Державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування» за червень – 19868 гривень. Держслужбовці знаходяться по статистиці саме в цій статті.

Проста арифметика: щомісяця ми як платники податків витрачаємо майже 3.3 млрд. гривень на їх утримання. Щороку – майже 40 млрд. гривень. І я розумію що для кожної чергової влади – це пріоритет.

Я більше 20 років постійно працюю з держслужбовцями всіх рівнів і моя думка – ми запросто можемо на третину скоротити цю кількість.

Одразу скажу, що серед держслужбовців я знаю багато професійних та порядних людей і вважаю, що вони мають право на гідну оплату праці.

Аде в загальній кількості я що на початку 2000-х що сьогодні не розумію ані їх KPI, а ні їх функціональних обов’язків. І не бачу ніякої відповідальності за провальні рішення чи пряму корупцію.

Якщо Держава на одну третину скоротить кількість держслужбовців, то зможе за рік придбати як мінімум 80 нових приміських потягів.

І ЗА ОДИН РІК вирішити проблему приміського сполучення!!!!!!!

Ви можете сказати, що це нереально, а я кажу, що цілком реально. Головне - як розставити пріоритети!

 

Чому державі слід змінити свої пріоритети

Вже 4 місяці цей сучасний красень дизель потяг стоїть на рейках, але нікуди не їде.

Влада має зупинити ввезення «євроблях», а вже потім перейматися глобальним потеплінням

Україна збирається затвердити новий Національно визначений внесок (НВВ2) – додаток до світової...

Почему сегодня действия важнее стратегий

- Я не против экономических стратегий. Экономическая стратегия должна быть у каждой страны. Это...