Як Київська школа економіки акцизи рахувала

Як Київська школа економіки акцизи рахувала

Коли минулого року частина експертного середовища України критикувала Київську школу економіки за “трускавецькі семінари” для новообраних депутатів партії “Слуга народу”, я не приєднувався до критики. Оскільки вважав, що навіть така скромна кількаденна спроба підвищити політичну і економічну освіту новообраних депутатів - це вже добре.

Утім, маю визнати, мій тодішній оптимізм щодо цієї “просвітницької діяльності” був надмірним. Адже навіть якщо проаналізувати масив висновків Головного науково-експертного управління Верховної Ради щодо законопроектів, які надалі подавалися новообраним складом парламенту, не важко побачити тенденцію: якість законопроектів явно погіршилася. Зокрема, часто бракує елементарних економічних розрахунків багатьох законодавчих ініціатив.

Можна звинувачувати в цьому “турборежим” законодавчого процесу минулого року, можна натякати на те, що, мовляв, наші депутати - погані учні. Але, як стверджує педагогічна наука, немає поганих учнів - є погані вчителі.

І, на жаль, окремі “наукові” роботи Київської школи економіки вказують на те, що “модне” і “популярне” не завжди є ґрунтовним та методологічно правильним. А свіжість думки, на яку часто претендує КШЕ, потребує наукового підтвердження.

Яскравий приклад - нещодавнє дослідження Київської школи економіки про вплив підвищення тютюнових акцизів на доходи держбюджету.

Для початку, це, мабуть, вперше я стикаюся з тим, що установа, яка виховує бізнес-лідерів, яка навчає основам економіки - обстоює правильність РІЗКОГО підвищення податків для бізнесу.

Так, ми говоримо про тютюнову продукцію і тут дуже легко сховатися за “боротьбою за все добре і проти всього поганого”. Але ми говоримо про легальний бізнес і про легальне бізнес-середовище, зміни до якого мають бути, як мінімум, передбачуваними і не різкими (як, наприклад, одномоментне підвищення акцизу на тютюновмісні вироби для нагрівання, відомі як ТВЕНи, відразу в 4,2 рази).

Взагалі складається дивна ситуація - нещодавнє дослідження Науково-дослідного інституту Університету Державної фіскальної служби, спираючись на висновки провідних світових та вітчизняних вчених-економістів і багаторічний європейський досвід реформ акцизного оподаткування, говорить: підвищуйте акцизи на тютюнові вироби (зокрема, на ТВЕНи) поступово, бо є ризик недовиконання доходів бюджету.

А Київська школа економіки говорить: підвищуйте різко - і все буде добре. Тобто представники податківців займають більш виважену й сприятливу і для бізнес-середовища, і для державної скарбниці України позицію, ніж представники новомодної економічної школи.

Причому з огляду на досвід попередніх років, коли після різких підвищень акцизу на сигарети держбюджет у 2019 р. недоотримав від тютюнового акцизу майже 14 млрд грн, більше довіри до висновків науковців податкової.

Трохи дивно читати заяви з прес-релізу, під яким є підпис у тому числі представників Київської школи економіки про “прогресивні зміни у законопроекті №1210”. Представники КШЕ реально не бачили реакцію (ще під час прийняття і підписання законопроекту) майже усіх провідних бізнес-об’єднань України, які інакше ніж “законопроект про податковий терор” цей документ не називали.

Тепер про саме дослідження, наукові методи і економічні моделі, які (не) використовували в Київській школі економіки.

По-перше, дослідження побудоване на досить сумнівному припущенні – еластичність попиту розрахована на основі місячних даних ціни сигарет та споживання.

Далі дослідники залишають цей коефіцієнт сталим вже у річному вимірі протягом всього періоду дослідження 2021-2025 років. Не зрозуміло, як саме місячні дані переносяться на річні.

З тим самим успіхом на основі статистики продажу ялинок у грудні можна зробити припущення, що середньостатистична українська сім'я купує на рік 12 ялинок.

По-друге, відчувається, що дослідникам бракує знань щодо досліджуваного ними ринку ТВЕНів (стіків для нагрівання тютюну). І насправді, це, можливо, і не провина дослідників. Адже ринок дійсно молодий. І автори зовсім не знають еластичність цього ринку. Вони припускають (що ніяк не підтверджено), що еластичність ідентична тій, яка характерна для сигарет. Абсолютно не враховується субституція з ринком сигарет (трансформації всього ринку тютюнових виробів під впливом споживчих вподобань).

Розрахунки стосовно сигарет побудовані виключно на припущенні, що якщо ростуть ціни, то споживання повільно скорочується. А те, що відбувається переключення споживачів з сигарет на ТВЕНи та іншу альтернативну тютюнову продукцію, взагалі ніяк не відображається у розрахунках. Через неврахування цього фактору автори фактично “дублюють” обсяги податкових надходжень.

По-третє, автори не в силах виявити залежність між обсягом тіньового ринку та зростанням цін. Тому базуючись на медіанному показнику за дослідженнями KANTAR, вони припускають, що рівень тіньового сегменту ринку буде сталим - на рівні 5,5% протягом майбутніх 5 років. Чому він буде сталим, не пояснюється. Тим більше, що у передні періоди динаміка тіньового ринку була зростаючою і чітко корелювала з підвищенням ставки акцизного податку (і, відповідно, ціни) на сигарети. Досвід різких зростань контрабанди і контрафакту в інших країнах також не врахований.

По-четверте, перепрошую, але фактично жодного моделювання в роботі немає. Є метод підстановок, що базується на припущеннях. І за цим методом обсяги доходів від ПДВ зростають, від акцизів (у т.ч. роздрібного) теж зростають.

Використовуючи урядові розрахунки щодо динаміки ВВП України, неважко пересвідчитись: результати дослідження є утопією.

Адже, за розрахунками авторів, виходить, що у 2023 р. податки з тютюнової галузі гарантуватимуть 5,2% ВВП, або 20% від податкових надходжень зведеного бюджету. За розрахунками авторів, доходи лише від тютюнового акцизу у 2023 році будуть співмірними з 2,4% ВВП. Такі “результати” навіть трохи дивно було б коментувати.

Звичайно, економіка значною мірою враховує людську поведінку, а це не дуже стала і раціональна величина. Тому, мабуть, економіку не можна вважати дійсно точною наукою, як скажімо математику чи фізику.

Але неточність згаданого економічного дослідження, запропонованого Київською школою економіки, просто вражає.

 

Підготовлено для: ЦЕНЗОР.НЕТ

Як Київська школа економіки акцизи рахувала

Коли минулого року частина експертного середовища України критикувала Київську школу економіки за...

«Нові» податкові правила – чи буде влада дослухатись до думки бізнесу?

4 вересня на сайті Верховної Ради оприлюднено тексти законопроектів щодо податкових змін, який...

Роздрібний акциз – точка неповернення досягнута?

Історія адміністрування роздрібного акцизу з тютюнових виробів почалася ще у 2015 році, коли він...

Директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу та регуляторної політики

Наша думка

Маємо йти прискореними темпами розвитку, щоб витримати міжнародну конкуренцію за трудові ресурси

Система поділу праці в сьогоднішньому світі є глобальною, ніхто не в змозі зупинити трудову міграцію. Але це не означає, що маємо опустити руки і дивитися, як наші здібні та працелюбні люди...