Сьогодні капітальні інвестиції в розвиток мереж мобільного зв'язку є масштабними, забезпечуючи прискорене впровадження сучасних інноваційних сервісів для громадян і бізнесу.
Навіть відносно невелика вартість послуг мобільного зв'язку порівняно з тим же ЄС не стає на заваді. Та чи все так безхмарно в оподаткуванні телекомпослуг? Виявляється є податкові демотиватори, які зменшують інвестиційний ресурс. Телекомунікаційні послуги, що надаються українськими операторами операторам-нерезидентам не оподатковуються ПДВ.
Тобто – це відсутність права на податковий кредит за такими операціями. Також при наданні нерезидентам послуг з транзиту міжнародного трафіку нараховуються податкові зобов'язання, оскільки місце постачання послуг знаходиться за межами митної території України. Маємо скорочення транзиту трафіку.
Трафік іде в обхід України. Ми не конкурентні. А між тим, мотивація до вирішення проблеми знаходиться в системі координат «сost-benefit» для державного бюджету і країни в цілому. І таке рішення вже знаходиться на площадці Верховної Ради – законопроект № 10093, який передбачає запровадження нульової ставки при експорті послуг міжнародного електрозв'язку та міжнародного роумінгу, та уточнення місця постачання таких послуг. Звичайно, у Мінфіну і Держспецзв'язку традиційне питання – втрати бюджету. Якраз про це просто і без розрахунків зазначено у висновку Кабміну до законопроекту, що розглядався на засіданні Урядового комітету 2 травня поточного року.
Та у цьому випадку ринок порахував і потенційні втрати бюджету і вигоди, які отримає і держава і бізнес. Арифметика ефективності від прийняття законопроекту проста і позитивна – потенційно бюджет втратить 172 млн грн у 2019 році, отримає – 247 млн грн. Але вигоди країни в іншому, вони швидко проявляться і в розвитку бізнесу і в доходах державного бюджету.
Перш за все – це зростання інвестицій в технологічну інфраструктуру, розвиток і якість мережі, нові і суміжні бізнеси, збільшення доходів операторів, зростання обсягів експорту, створення робочих місць з конкурентними заробітними платами. 172 млн грн – це швидкісний 3G/4G інтернет в додаткових 250 малих населених пунктах у всіх куточках України. І це тільки за один рік.
Урядом прийнято Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 2020 роки, заходи якої якраз і передбачають «вирішення проблеми «цифрового розриву», наближення «цифрових» технологій до громадян, у тому числі, шляхом забезпечення доступу громадян до широкосмугового Інтернет, особливо у селищах та невеликих містах». Тобто є мета і є засіб її досягнення. Відкрите лише питання політичної волі для впровадження змін. Відставання від прогресивного та успішного світу, який вже впроваджує IoT та Industry 4.0 можна як скоротити, так і збільшити.
Цей світ змінюється щодня, в режимі 24/7.
