Програма натуральної допомоги молодим мамам — це одне з небагатьох реальних досягнень влади, що підтримує батьків в найнепростіші тижні після пологів.
30 вересня Верховна Рада прийняла в другому читанні закон про відновлення видачі «пакунків малюка» молодим мамам відразу після народження дитини. Майбутні батьки зраділи, що програма ось-ось запрацює.
Але тільки 21 жовтня президент його підписав. Чому так довго, адже кожен місяць затримки — це близько 25000 народжених малюків і стільки ж матусь, які розраховують, але не отримали натуральну допомогу, фінансування якої закладено в бюджеті, але ці гроші досі не витрачені! Може, просто хотіли заощадити?
Ні! Президент не міг прискорити процедуру підписання, оскільки міністр соцполітики подала (а Кабмін підтримав) звернення до президента накласти вето на цей закон.
Не буду повторювати, як це питання зараз хвилює багатьох майбутніх матусь. Я вже писав, що так звана монетизація цієї натуральної допомоги, яка була подана Кабміном і Мінсоцом як велике досягнення, більшістю молодих батьків сприйнята негативно. Оскільки це вилилося в схему, коли їм видають не гроші, а спецкартки спецбанку на 5000 грн, які можна отоварити в спецроздробі.
Але якщо раніше (з осені 2018 р.) за «пакет малюка» потрібно було просто розписатися в пологовому будинку після пологів і його отримати, то вже цього літа Кабмін оголосив, що будуть нові правила. І в підсумку матусям належить бігати по інстанціях, збирати купу довідок, з якими потім їздити відкривати рахунок, а потім оббивати пороги відділень Мінсоцу, щоб здати довідки, заповнити анкети і чекати потрапляння в реєстр, після чого на картку буде отримано 5000 грн.
Правда, отоварити картку вийде тільки в роздробі, і в підсумку отримати на неї можна вдвічі менше продукції так необхідної в перші дні і тижні після виписки з пологового будинку. А все це ще й втрата часу, і найголовніше — всі ці поїздки, щоб отримати «монетизацію», а потім дістатися до магазину і отоварити картку, загрожують додатковим ризиком для матусь з ослабленим після пологів імунітетом — підхопити COVID-19.
Все це викликало такий шквал обурення молодих батьків, які наслухалися від тих, хто встигли раніше отримати бебі-бокси, про їх продуманість і якість наповнення (всередині було 64 предмети всього найнеобхіднішого — від 4-х упаковок памперсів, до пелюшок і дитячого трикотажу), що депутати ВР дуже швидко відпрацювали і прийняли в першому, а потім в другому читанні закон про повернення бебі-боксів. Який прибрав всі юридичні нестиковки в колишньому порядку закупівлі бебі-боксів через міжнародний проєктний офіс Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС). І узаконив таку закупівлю як тимчасовий захід, поки не почнуться закупівлі через Прозорро.
Хоча треба зазначити, що ніякі минулі процесуальні «шорсткості» не заважали двом попереднім Кабмінам організувати закупівлю через ЮНОПС (який до того ж кожен раз економив 25−30% від закладеної в бюджет очікуваної вартості 5000 грн і закупівля державі обходилася в близько 3800 грн).
І ось тепер спробую відповісти на запитання, з якого почав. До новорічних свят — два місяці. Чи реально за цей час виконавчій влади в особі Мінсоцу організувати закупівлю та видачу бебі-боксів? Адже закладені в бюджеті 2020 року гроші витратити в 2021 році, якщо не пройти всі необхідні процедури, вже не можна.
Виявилося, що це реально. Тільки якщо не буде опору з боку Мінсоцу. І хочеться сподіватися на конструктив. Для цього ФРУ зібрала днями круглий стіл, в якому взяли участь депутати профільного комітету, два заступники міністра Мінсоцу, представники ЮНОПС, ЮНІСЕФ, виробники комплектуючих бебі-боксів і бізнес-асоціацій. Домовилися, що ті, від кого залежить виконання прийнятого закону, не втрачаючи часу, приступають. Часу обмаль. Адже належить:
— Мінсоц повинен подати проєкт постанови в Кабмін (до речі, пропозиція щодо проєкту такої постанови перед круглим столом ФРУ на Мінсоц вислала);
— Кабмін повинен за нього проголосувати;
— Паралельно Мінсоц повинен підписати проєктну угоду з ЮНОПС на проведення тендера;
—ЮНОПС після цього може анонсувати тендер і за два тижні провести збір пропозицій;
— Підвбиття підсумків тендера — це теж не менше двох тижнів, оскільки спочатку рішення приймає українське представництво, а потім воно має бути затверджене в головному офісі ЮНОПС у Копенгагені.
І тільки якщо це все пройде гладко і без затримок, тільки тоді «заощаджене» бюджетне фінансування не згорить, і з січня місяця матусі вже почнуть отримувати бебі-бокси при народженні дитини (ну і ті, хто не отримав їх в 2020-му, і не захотів або не зміг отримати на картку компенсацію).
Сподіваюся, що завтра відбудеться перша робоча зустріч Мінсоцу і представників ЮНОПС, як буде йти цей процес обіцяю інформувати.
Що стосується декількох десятків компаній-виробників, які беруть участь у субпідряді на наповнення бебі-боксів, то тут питань не буде. Багато хто готовий оперативно включитися. Та й оскільки програма була влітку несподівано згорнута, у багатьох залишилася готова продукція на складах або сировина для її виробництва. Дуже хочеться не лаятися і писати гнівні пости в Фейсбук, а працювати, творити і вдосконалювати виробництво. І тоді ми спокійно, на рівних можемо конкурувати хоч з Туреччиною, хоч з Китаєм. Головне — єдині правила гри під час закупівлі та дотримання чітких вимог до якості дитячої продукції. Що добре виходило під міжнародним контролем ЮНОПС.
Додам в кінці тільки кілька зрозумілих цифр. Зараз в Україні в день помирає близько тисячі осіб, а народжується близько 750. І, на жаль, з року в рік народжуваність тільки падає. А програма натуральної допомоги молодим мамам — це одне з небагатьох реальних досягнень влади, яке підтримує батьків у непрості перші тижні після пологів. Так давайте збережемо цю програму. І якщо законодавча влада її підтримала, то нехай і виконавча почує своїх громадян.
