Сучасний ринок праці швидко змінюється, як наслідок змінюються вимоги до вмінь та навичок працівників, їх освіти та професійного досвіду.
На ринку праці постала гостра проблема відсутності необхідних фахівців з очікуваними кваліфікаціями та навичками. Стандарти, що впроваджені на виробництві, не збігаються зі знаннями та компетенціями, які випускники закладів освіти отримують після закінчення навчання, оскільки проблемою для всіх здобувачів освіти, незалежно від рівня їхньої теоретичної підготовки, є відірваність знань від практики, непідготовленість до роботи в реальному бізнесі й нерозуміння того, як цей бізнес працює та нестача «softskills». Так, саме «softskills» є актуальними та не менш важливими, як професійні знання та вміння. Більшість закладів освіти не приділяють належної уваги розвитку в здобувачів освіти їх «softskills», хоча ці навички впливають на ефективність роботи співробітника.
Ми, роботодавці, вже сьогодні відчуваємо суттєвий дефіцит кваліфікованих кадрів, особливо за технічними напрямами. Однак, якщо аналізувати вступну кампанію до ВНЗ у 2019 році за кількістю поданих заяв на бакалавра на основі 11 класів за всіма формами навчання, то найбільшу кількість заяв подано на спеціальності:
- Право – 69 307,
- Філологія – 67 957,
- Менеджмент – 54 766.
- Натомість на затребувані спеціальності:
- Енергетичне машинобудування подано 588 заяв,
- Металургія всього лише 491 заява.
Також за інформацією МОН, лише 20% випускників шкіл ідуть здобувати професійну освіту, а 80% – вищу. При цьому є висока потреба економіки у робітничих кадрах.
Такі дані свідчать, що майбутні студенти обирають напрям освіти чи професію здебільшого за престижністю, а не за попитом в економіці.Це пов’язано з тим, що держава мало приділяє уваги професійній орієнтації молоді, в той час як у більшості європейських країн профорієнтація є неодмінною складовою шкільної програми. Також у суспільстві є міф про важливість здобуття саме вищої освіти.
"Як наслідок економіка України характеризується професійно-кваліфікаційним дисбалансом попиту і пропозиції професійних кадрів."
Тому невірним є шлях, коли сьогодні заклади освіти різних рівнів змагаються між собою за здобувача освіти (школи із закладами ПТО та заклади ПТО з вишами). Крім того, держава не має встановлювати переваг у виборі освіти, а чітко визначити, що середня освіта, професійна (професійно-технічна) освіта та вища освіта складають єдиний освітній простір та взаємно доповнюють одна одну.
Також варто відзначити, що сьогодні на ринку праці гостро постає питання можливості швидко отримати нові кваліфікації або підтвердити здобуті неформальним шляхом протягом всього життя. Ця процедура не в повній мірі передбачена в трудовому законодавстві, сам процес є надто зарегульованим та не дає можливості працівникам підвищувати конкурентоспроможність на ринку праці України.
Показовою є інформація, яка нещодавно опублікована Інститутом німецької економіки (IW), де Україна замкнула першу п'ятірку рейтингу держав, які є найбільшим джерелом висококваліфікованої робочої сили в Німеччині.
Ми, роботодавці, вважаємо, що для того, щоб підвищити якість освіти у сучасних умовах і, найголовніше, допомогти студентам підготуватися до професійного життя за межами закладу освіти, необхідно впроваджувати дуальну форму здобуття освіти, як один з інструментів. Активна співпраця роботодавців та закладів освіти є взаємовигідною, оскільки бізнес матиме змогу отримати спеціалістів із необхідними професійними навичками, а заклад освіти не лише обіцятиме можливість подальшого працевлаштування, а залучатиме студентів до навчання за новітніми програмами з реальними кар’єрними перспективами від бізнес-партнерів. Так, на сьогодні роботодавці подали велику кількість заявок до МОН на участь у пілотних проєктах з дуальної форми навчання у вищій освіті, а у професійній (професійно-технічній) освіті вже є успішний досвід впровадження елементів дуального навчання, наразі працюємо над реалізацією проєкту в повному обсязі.
Також є багато інших ініціатив щодо профорієнтації: створення STEM-лабораторій, підтримка бізнесом та на державному рівні міжнародного конкурсу WorldSkills Ukraine, необхідність започаткування «Днів кар’єри» в школах, тобто реального механізму проведення профорієнтації школярів ще з молодших класів. До того ж, важливою умовою ефективності профорієнтаційної роботи є проведення її не тільки з учнівською молоддю, а і з дітьми дошкільного віку. Це дасть можливість всебічно ознайомити дітей зі світом професій, усвідомити важливе значення кожної з них та необхідність правильного вибору.
Бізнес щороку інвестує мільйони доларів у різноманітні стипендіальні програми та проєкти. Наприклад, цьогоріч з метою пошуку, підтримки та розвитку потенціалу обдарованої молоді, а також збільшення кількості абітурієнтів за технічними спеціальностями закладів освіти за ініціативи та підтримки Метінвест Холдинг та МАН України проведено математичні олімпіади для учнів 11 класів у Маріуполі, Запоріжжі та Кривому Розі. У планах ще безліч інших цікавих та корисних проєктів.
Ми, українські роботодавці, переконані, що побудова і розширення партнерських взаємовідносин між державою та бізнес-середовищем є невід’ємною частиною заходів, спрямованих на підвищення якості й конкурентоспроможності освіти в нових економічних умовах, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір.