11 років тому бізнес вчергове скаржився чиновникам на підготовку фахівців у вишах та училищах. Тоді ми спровокували дискусію: чи враховує трудове і освітнє законодавство ситуацію на ринку праці?
Далі були тривалі обговорення з освітянами та профспілками. Які саме обрати інструменти? Досвід яких країн буде корисним Україні? Після досліджень та консультацій орієнтуватись вирішили на Велику Британію.
Федерація металургів України одна з перших в Україні перейшла від розмов до дій. Тож не дивно, що зараз саме наше об'єднання найактивніше займається розробленням професійних стандартів на заміну застарілим кваліфікаційним характеристикам. Для того, щоб поширити практику профстандартів на інші сфери, ми відкрито ділимось досвідом. Сподіваюсь, він буде корисним іншим роботодавцям, які вболівають за позитивні зміни на українському ринку праці.
Чому це важливо?
Професійний стандарт є пусковим механізмом для багатьох процесів. Наприклад, на його основі розробляється освітній стандарт, який є базою для навчальних планів та програм. В результаті не доводиться бідкатися про “підготовку не тих і не так”.
Використовуючи професійний стандарт hr-менеджери складають своєрідні кар'єрні маршрути. Маючи такий маршрут набагато легше мотивувати робітників підвищувати кваліфікацію, кар'єрно рости на підприємстві. Також стандарт можна використовувати для тестування кандидатів під час прийому на роботу. Закриваючи вакансію, hr може бути певним у кваліфікації працівника.
Ще професійний стандарт є гарним підґрунтям для профорієнтації. Він дає зрозуміле пояснення в чому суть роботи представника певної професії, які знання та вміння необхідні для отримання конкретного фаху.
Але заради справедливості вкажу, що розроблення професійного стандарту або перегляд вже існуючого процес складний, бюрократичний і доволі дороговартісний. Розроблення одного стандарту може коштувати роботодавцю сотні тисяч гривень, адже потрібно відволікати працівників від виконання прямих обов'язків.
Однак ефект того вартий. Розробка стандарту є інвестицією в розвиток бізнесу. По-перше, це дозволяє впливати на якість підготовки кадрів. А по-друге, працівники підприємств можуть швидко підтверджувати кваліфікацію через кваліфікаційні центри (оцінювання в центрах проводиться тільки на затверджені профстандарти).
Ще один бонус – можливість відносно швидко виводити на ринок праці нові професії і офіційно закріплювати їх. Раніше при внесенні до Класифікатора нової професії потрібно було подати до неї кваліфікаційну характеристику. Водночас така характеристика могла розроблятись тільки на професії, що вже існують в Класифікаторі. У жовтні цього року Уряд вніс зміни до Порядку розроблення профстандартів і дозволив розробляти стандарти на професії, яких немає в Класифікаторі.
Будемо чесними: левова частка відповідальності за успіх змін на ринку праці та в освіті лежить на нас – роботодавцях. Ми повинні стати лідерами цих змін. Ніхто не побудує успішне українське майбутнє за нас. Тому вже зараз потрібно об'єднувати зусилля як на галузевому, так і на національному рівні.
