Інвестиційна активність і падіння промислового виробництва в І кварталі: в чому причини?

Інвестиційна активність і падіння промислового виробництва в І кварталі: в чому причини?

Ми часто задаємо собі питання: чому в умовах війни, коли мали б бути задіяні на повну потужності з виробництва для військових потреб та товарів подвійного призначення ми маємо спад інвестиційної активності, який ще посилюється через санкціонування та націоналізацію активів різного походженням, втратою бізнесів, зверхнім відношенням до власності та власників, свавіллям чиновників та контролюючих органів. Крім того, даються взнаки недоліки кримінального законодавства України, відсутність ефективного судового контролю. В банківській сфері – якісь дикі «професійні судження» приймають люди, які взагалі повинні були б хоч раз в рік проходити підтвердження на профпридатність.

Що ж ми маємо на сьогодні? Перший квартал 2025 р. відзначився падінням виробництва промислової продукції на 6,1% до І кварталу 2024 р., хоча за минулий рік виробництво зросло на 3,6%. Падіння у промисловості мало місце на тлі повільного зростання ВВП: за попередніми оцінками Мінекономіки за 4 місяці 2025 року реальний ВВП України збільшився на 0,9%.

Найбільші темпи зниження промислового виробництва в І кварталі 2025 р. зафіксовано у таких галузях: добування вугілля - 42,1%; добування нафти і газу - 14,8%; харчова промисловість -10,7%; нафтопереробка - 6,3%; електроенергетика - 6,3%; добування металів - 4%. В той же час позитивну динаміку демонстрували такі галузі: фармацевтична промисловість зросла на 15,9%; металургія дала +9,5% приросту; легка промисловість +8,7%; виробництво гуми і пластмас +4,3%; хімічна промисловість +2,6% приросту.

Негативними чинниками впливу на промислове виробництво і ВВП України в цілому були: високі воєнні ризики та активні бойові дії в певних регіонах України; дефіцит трудових ресурсів в умовах масової еміграції та мобілізації; жорстка монетарна політика і недоступність кредитних ресурсів; дефіцит енерго-генерації та значні пошкодження об’єктів критичної інфраструктури; логістичні труднощі для експорту та внутрішніх перевезень.

Високі темпи падіння виробництва у галузях добування вугілля, нафти і газу, а також постачання електроенергії, газу і води пояснювалися пошкодженням добувних потужностей та засобів транспортування вуглеводнів внаслідок ракетних атак, продовженням постійних атак ворога на енергосистему та окупацією частини території Донецької області.

10062025

Джерело: складено автором за даними Держстату України.

Основний внесок у загальне падіння промисловості в І кварталі 2025 р. дала харчова промисловість (-3,2 відс.п. від сумарного падіння в 6,1%), електроенергетика (-2,6 відс.п.), добування вугілля, нафти і газу (-2,4 відс. п.).

Переробна промисловість, на відміну від добувної, демонструвала певні ознаки відновлення. Найбільші внески у зростання переробної промисловості забезпечили виробництво фармацевтичних виробів і будівельних матеріалів.

Приріст виробництва у різних галузях переробної промисловості пояснювався здебільшого державними замовленнями на продукцію ОПК, високим попитом на будівельні матеріали та конструкції для відновлення пошкоджених активів, реалізацією державних програм підтримки виробників.

Зовнішньо-економічні фактори в основному негативно впливали на траєкторію промислового виробництва в Україні. Ціни світового ринку на ключові товари українського експорту мали низхідну динаміку (на пшеницю, сталь, залізну руду), а безпекові ризики на півдні країни, включаючи Чорноморські та Дунайські порти, залишалися високими. Унаслідок дії зазначених чинників, за січень-квітень 2025 р. експорт товарів з України зменшився на 6,9% до аналогічного періоду попереднього року, а імпорт товарів зріс на 12,6% (за даними Держмитслужби).

Вартість банківських кредитів для бізнесу залишалася високою — відсоткова ставка за новими кредитами у квітні 2025 р. становила 19% річних, тоді як у середньому за 2024 рік ставка дорівнювала 18,9%. Брак кредитних ресурсів обмежував виробничі можливості підприємств і стримував попит на їх продукцію.

За останній рік з 27 травня 2024 р. до 26 травня 2025 р. кредитний портфель банків корпоративному сектору номінально збільшився на 12,9%. Однак, темп річної інфляції за цей же період перевищив 15%, а темп приросту цін виробників промислової продукції – 40%; тобто реальні обсяги кредитного портфелю зменшилися.

Для недопущення радикального скорочення банківських кредитів Уряд України реалізує пільгові програми кредитування бізнесу, найбільш значущими серед яких є «Доступні кредити 5-7-9» та програма портфельних гарантій. Частка банківських кредитів, виданих підприємствам за даними програмами у гривневому кредитуванні вже тривалий час перевищує 1/3.

Але й у таких умовах рівень банківського кредитування в Україні знаходиться на рівні близько 15 % ВВП вже третій рік поспіль. Україна має найнижчий у світі коефіцієнт банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються. Так, у Чехії він складає 70% ВВП, у Польщі – 60% ВВП, у Грузії – 80% ВВП.

У структурі банківського кредитування превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або галузі сировинного виробництва, що не сприяє суттєвому зростанню доданої вартості та сумарної продуктивності економіки.

Звуження реальних обсягів банківського кредитування обумовлюють як військові ризики, так і надміру висока облікова ставка НБУ. У 2025 році Правління НБУ двічі підвищувало розмір облікової ставки та тричі розмір ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами НБУ, які зараз становлять 15,5% і 19%, відповідно. Показово, що на тривалому часовому проміжку рівні цих ставок перевищують темпи інфляції вже 7 років поспіль.

Висока вартість позичкового ресурсу, крім негативного впливу на економічну діяльність в країні, обмежує також можливості держави здійснювати стимулюючу політику підтримки реального сектора економіки та негативно позначається на борговій стійкості державних фінансів. Розмір державного боргу України вже наближається до 100% ВВП, а вартість обслуговування внутрішнього державного боргу в % до ВВП і бюджету країни постійно зростає.

Низький рівень банківського кредитування та несприятлива динаміка інвестиційної діяльності в економіці – тісно взаємопов’язані процеси. Валове нагромадження основного капіталу за 2024 р. зросло всього на 3,5% і мало низькі темпи приросту в 2025 р. Кредити українських банків у І кварталі 2025 р. займали лише 4% у структурі джерел фінансування капітальних вкладень.

Дві третини сумарних інвестицій в економіці припадає на державні інвестиції, які активно підтримуються міжнародними партнерами і без участі яких динаміка інвестиційної діяльності в Україні була б ще гіршою.

Слабка інвестиційна діяльність є відображенням несприятливого інвестиційного клімату в країні. Під час воєнного стану інвестиційний клімат додатково погіршували обмеження для іноземних інвесторів і можливість запровадження санкцій проти українських підприємців. Прямі іноземні інвестиції без реінвестування доходів у січні-квітні 2025 р. становили 402 млн дол. США проти 910 млн дол. за аналогічний період 2024 р.

Санкціонування та націоналізація активів різного походженням зараз доповнюється санкціонуванням активів окремих громадян України. І хоча масштаби таких санкцій поки не є значними, вони посилають негативний сигнал для всього великого бізнесу як в країні так і за її межами. Адже, у такий спосіб порушується одна з підвалин ринкової економіки – непорушність прав власності на доходи і активи у рамках законної економічної діяльності.

Порушення прав власності стало однією з вагомих причин погіршення бізнес-клімату в країні і, за деякими оцінками, є ознакою посилення авторитарних тенденцій в економіці. А слабка інвестиційна діяльність і несприятливий бізнес-клімат, в свою чергу, уповільнювали темпи приросту ВВП і промислового виробництва в Україні.

Що гальмує розвиток економіки України: підсумки розвитку за результатами 9 місяців 2025 року

РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР: зростання попиту при слабкому виробництві Економіка України у 2025 році...

Ціна монетаризму: що стоїть за рівнем облікової ставки

23 жовтня Правління НБУ прийняло рішення зберегти облікову ставку на рівні  15,5% річнихнезважаючи на появу...

Як убезпечити вітчизняну економіку від їх вторинних ефектів санкцій

Ярослав Жаліло, д.е.н., Ярослава Базилюк, к.е.н., Людмила Шемаєва, д.е.н., Оксана Собкевич,...