Найперше сьогодні – треба рахувати, адже на перший план виходить економіка

Найперше сьогодні – треба рахувати, адже на перший план виходить економіка

Сьогодні тема перезавантаження законодавчого регулювання індустріальних парків в Україні як ніколи на часі.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про індустріальні парки", спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках (№4416-1).

Отже, про нові можливості та бар’єри розвитку індустріальних парків в Україні.

- Пане Володимире, як ви оцінюєте кроки влади щодо покращення інвестиційного середовища в Україні? Чи очікувати інвестиційного буму в найближчій перспективі?

- Інвестиційного буму в Україні у найближчій перспективі, гадаю, не буде. Система координат, яка існує сьогодні, не дозволяє Україні бути в числі країн-лідерів із залучення інвестицій. Що стосується кроків влади щодо покращення інвестиційного середовища, оцінюю ці ініціативи позитивно. Все пізнається у порівнянні. Зокрема, з попередньою владою, нинішня не боїться говорити про те, що Україна повинна стати індустріальною та високотехнологічною державою, і робить певні кроки для покращення інвестиційного середовища. Але, на жаль, цього недостатньо аби Україна мала шанси стати одним із світових лідерів у залученні інвестицій.

- Чи можемо розраховувати на оптимістичний сценарій розвитку мережі індустріальних парків в Україні, враховуючи прийняття законопроекту №4416-1?

- Щоб відповісти на це питання ми повинні визначитися: що таке оптимістичний сценарій? Я бачу три варіанти розвитку подій. Варіант перший – індустріальні парки залучають найкращі світові бренди, передові світові технології та ідеї. Варіант другий – індустріальні парки залучають інвесторів, котрі не є передовими на світових ринках, в яких значна частка ручної праці у виробництві продукції. Третій варіант – індустріальні парки майже чи взагалі не залучають інвесторів, по суті – status quo.

Вважаю, що влада країни має ставити собі за мету залучати найбільш досконалі, сучасні та технологічні виробництва. Те законодавче поле, яке приймається сьогодні дозволить залучати нам виробництва із значною часткою ручної праці у виробництві та низькою часткою доданої вартості. Це означає, що сьогодні трохи краще, ніж було вчора. Але для України це не є оптимістичним сценарієм розвитку. Ми повинні ставити собі дуже високу планку для того, щоб стати передовою інноваційною та високотехнологічною державою.

- Які бар’єри сьогодні заважають залученню інвестицій в економіку України, та зокрема в індустріальні парки?

- Вважаю, є дві ключові складові. Перша складова – наразі у світі Україну не розглядають як країну, яка відчинила двері для інвесторів. З цього випливає, що владі потрібно проводити дуже потужну інформаційну кампанію для позиціонування України, як країни, яка очікує на інвесторів з усього світу. Тобто, ми є реципієнтами та чекаємо на інвестора, ми готові з ним працювати та створюємо для цього відповідні умови.

Друге – це відсутність гнучких механізмів державного стимулювання залучення інвестицій, недосконале законодавче поле та невідпрацьована технологія роботи з інвестором. Мусимо визнати, що ми значно відстаємо у цьому напрямку від тих країн, які активно залучають прямі іноземні інвестиції. Ці два бар’єри сьогодні і є найбільшими перепонами в залученні масштабних інвестицій в економіку України.

Домінуюче і головне – для того, аби Україна стала країною, яку серйозно розглядають для інвестування, потрібно створювати економічні умови та встановлювати на законодавчому рівні державні інвестиційні стимули. І ці умови та стимули повинні бути конкурентними для того, щоб інвестори сфокусувалися на Україну.

- Ви зауважили про необхідність державних механізмів стимулювання інвесторів на законодавчому рівні. Які власне стимули зможуть сьогодні стати сигналом для масового приходу іноземних інвесторів в Україну?

- Я на ваше питання спробую відповісти методом від противного.

В Угорщині близько 15-ти кілометрів від кордону з Україною знаходиться Ipari Park, тобто індустріальний парк. Дивіться, які там умови для учасників:

  • щорічний розмір оренди понад 5 га землі – 1 євро, практично безкоштовно;
  • відшкодування до 35% інвестицій за програмою державної інвестиційної допомоги;
  • звільнення від податку на прибуток на 10 років;
  • повернення 50% вкладених коштів у навчання персоналу;
  • безкоштовне підключення до інженерних мереж та повністю підготований під будівництво майданчик;
  • нульова ставка ПДВ при імпорті обладнання, комплектуючих, матеріалів, які використовуються для виробництва;
  • надання учаснику статусу економічного оператора для спрощення митних процедур.

Всі ці умови надаються учаснику індустріального парку за умови створення на підприємстві понад 80-ти робочих місць.

А тепер порівняйте всі інвестиційно-стимулюючі закони в Україні, із тими умовами, які надаються в одному із індустріальних парків в сусідній Угорщині.

- Як тоді нам вигравати конкуренцію за інвестора? Яку стратегію обирати зараз?

Найперше сьогодні – треба рахувати, адже на перший план виходить економіка. Наразі необхідно створювати більш вигідні умови для бізнесу. Суть ‒ виробляти продукцію в Україні на 25% дешевше, ніж в країні інвестора. Ці 25% ‒ це і магніт для інвесторів, і звичайно компенсація за ризики. Для реалізації такої стратегії необхідно задіяти увесь інвестиційний інструментарій. Це і дієві закони про спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку, фіскальні та митні пільги для учасників індустріальних парків. Цей інструментарій посилить закон про «інвестиційні няні» у разі спрощення всіх порядків та процедур надання державної підтримки.

Повторюся, потрібно створювати таке інвестиційне середовище, за якого умови інвестування в Україні будуть кращі, ніж у будь-якій іншій державі чи будь-якому іншому індустріальному парку за кордоном.

- А яким на вашу думку має бути ідеальний промисловий майданчик чи індустріальний парк?

- Ідеальних індустріальних парків не існує. Але є парки з оптимальним інвестиційним середовищем для того, щоб бізнес розвивався. Якщо говорити про Україну, то з впевненістю скажу, що індустріальний парк «Соломоново» – це одна з найкращих та найбільш підготовлених промислових територій в Україні. Маємо повністю облаштований за європейськими стандартами промисловий майданчик, з хорошою логістикою на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною. Тут вже розвивається автомобільний кластер, що створює неймовірні перспективи перетворення України в автомобільну країну зі значним експортним потенціалом. Сьогодні індустріальний парк пропонує інженерно-облаштовану територію для локалізації виробництв автокомпонетів.

Гадаю, якщо матимемо такі приклади не тільки в автомобільній галузі, то це будуть ті точки економічного зростання країни, які забезпечать майбутній інвестиційний прорив України. Але маємо зрозуміти, що конкурентний, потужний набір стимулів у світовій боротьбі за інвестора повинна мати у своєму арсеналі й Україна. Тільки за таких умов можна стати серйозним гравцем світового ринку.

 Володимир Панов, директор керуючої компанії Індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс»

Джерело Федерація роботодавців Закарпаття