Пролог
У 2008 році, обсяг виробництва автомобільної техніки в Україні складав 425,8 тис. одиниць на рік. Україна посідала 12 місце серед країн Європи за обсягами виробництва.
Варто зазначити, що такі результати спирались на державну програму стимулювання внутрішнього ринку, включаючи пільгове кредитування нових автотранспортних засобів та захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції, в тому числі від автомобілів, що були в користуванні. Більше половини реалізованих автомобілів та автобусів у 2008 році були виготовлені підприємствами України.
Зав’язка
З набуттям повноцінного членства в СОТ, Україна отримала додаткові права на використання комплексу заходів щодо захисту внутрішнього ринку. Проте ці права в повному обсязі по відношенню до національного автомобілебудування не були використані.
Навпаки, підписавши Угоду щодо вступу до Світової Організації Торгівлі (СОТ), Україна зменшила ввізне мито на імпорт легкових автомобілів в 2,5 рази, що негативно позначилось на вітчизняному автомобілебудуванні та повністю відкрило ринок для імпорту в Україну автомобілів іноземного виробництва.
І за період 2008-2012 років ринок автотранспортних засобів скоротився вдвічі, а частка іноземних автівок збільшилась з 50 до 89%. Виробництво українських автомобілів та автобусів скоротилось в 5,5 разів.
На момент введення в дію Угоди про Асоціацію з ЄС заборонялись ввезення на митну територію та перша реєстрація в Україні автомобілів та автобусів, що не відповідають екологічного стандарту ЄВРО 5.
Але у рамках цієї же Угоди наша держава взяла на себе зобов’язання упродовж 7 років зменшити ввізне мито на легкові автомобілі до рівня, встановленого Угодою. І вже за чотири роки ставка ввізного мита на легкові автомобілі походженням з країн ЄС була зменшена вдвічі.
Хоча додаток ІІ до Угоди “Спеціальні заходи щодо легкових автомобілів” передбачає, що, наприклад, в 2018 році обсяги продажу легкових автомобілів походженням з країн ЄС не повинні перевищувати 22% від загального обсягу українського ринку нових автомобілів, а їх кількість – не повинна бути більше за 45 тис. одиниць.
Фактична ж частка автомобілів походженням з країн ЄС в загальному обсязі продажів починаючи з 2018 року склала більше 70%.
Неодноразові звернення підприємств до прем’єр-міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо порушення стороною ЄС умов Угоди залишались без будь-якої реакції з боку Уряду.
Але сьогодні мова зовсім не про захист вітчизняного автопрому.
Наразі еколого-транспортна ситуація загострилась.
Законодавством України дозволено ввезення на митну територію вживаних автомобілів на рівні екологічного класу ЄВРО 2.
А тим часом у розвинутих країнах блокували і блокують імпорт старих автомобілів не лише для захисту навколишнього середовища і міркування безпеки, а й для захисту власної обробної промисловості і робочих місць.
Країни з розвинутою економікою використовують політику і / або фіскальні інструменти для контролю імпорту автомобілів:
- Повну заборону на в'їзд старих автомобілів;
- Вікове обмеження - модель автомобіля;
- Стандарт викидів, згідно з яким автомобіль повинен відповідати мінімуму викидів- євро стандарт;
- Мінімальні стандарти безпеки, які включають придатність до експлуатації і рейтинги аварійності;
- тощо.
Кульмінація. Або законодавство України.
У 2016 році був прийнятий Закон України “Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів”. Положення цього Закону дозволили більше ніж в 8 разів зменшити ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що відповідали екологічним нормам ЄВРО-5.
Таким чином, на внутрішній ринок України отримали доступ легкові автомобілі віком до 10 років. До того ж, починаючи з 2015 року, на митну територію України, часто з порушенням вимог Митного кодексу України, почали масово завозити легкові автомобілі з іноземною реєстрацією в режимі тимчасового ввезення або транзиту і почав діяти ринок продажів таких автомобілів. Внаслідок подальших змін до митного законодавства, станом на сьогодні дозволено ввезення легкових вживаних автомобілів, які відповідають екологічному стандарту ЄВРО-2.
Саме через ці законодавчі новації Україну заполонив найбільш неекологічний вид рухомого складу – вживані автівки з низькими стандартами.
Частка ринку легкових вживаних автомобілів за період 2014-2018 років зросла з 4% до 59%. За 2019-й рік, після прийняття Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", українські номери отримали 408,1 тис. легкових автомобілів, які були в експлуатації, що в 3,5 раза більше, ніж роком раніше. Майже ¾ від цієї кількості охопили машини походженням з країн ЄС.
У підсумку, в 2019 році реєстрації старих машин майже в 5 разів перевищили продажі нових. Суттєві зміни відбулися й на ринку автобусів та вантажних автомобілів. Частка автобусів, що були в користуванні, зросла з 25% у 2016 році до 51,7% за шість місяців 2019-го року. Частка вантажних вживаних автомобілів зросла з 61% у 2016 році до 85% за перші шість місяців 2019 року.
Дані за 2020 рік – ринок вживаних легкових автомобілів склав 367,1 тис. одиниць.
У серпні 2021 року Україна побила усі рекорди і зареєструвала 51,3 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону. Така кількість реєстрацій імпортного секонд-хенду на 56% перевищила показник річної давнини.
Частка вживаних іномарок склала майже 86% від усіх легкових автомобілів, що вперше реєструвалися в Україні.
Водночас, Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» щодо міжнародних екологічних вимог для деяких транспортних засобів.
Ці зміни відкладають до 1 січня 2025 року впровадження екологічних вимог Євро-6 для нових легкових автомобілів при їх виробництві та імпорті.
Враховуючи, що абсолютну більшість продажів на внутрішньому ринку за останні роки складали вживані автомобілі, можна впевнено констатувати, що підвищення стандартів для нових автомобілів суттєво не позначиться на зменшенні викидів в атмосферне повітря небезпечних речовин, але у значній мірі скоротить обсяг продажів нових автомобілів.
А як же міжнародні зобов’язання України щодо кліматичних цілей?
У контексті міжнародних зобов’язань варто пам’ятати, що в межах Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, наша держава взяла не себе зобов’язання адаптувати до законодавства ЄС, зокрема низку нормативно-правових актів щодо моторно-транспортних засобів як пересувних джерел, що забруднюють довкілля, та як об’єктів підвищеної небезпеки.
Мова йде про необхідність імплементації директив ЄС та інших правових актів країн ЄС стосовно таких сфер, як охорона довкілля, якість атмосферного повітря, управління відходами та ресурсами, в частині поводження з моторними транспортними засобами з відпрацьованим ресурсом, склад та якість пального, промислове забруднення та техногенні загрози, технічні регламенти для транспортних засобів, транспортні перевезення та транспортні мережі, контроль моторних транспортних засобів на їх придатність до експлуатації, тощо.
Варто зазначити, що Статтею 361 Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС передбачено що «Співробітництво має на меті збереження, захист, поліпшення і відтворення якості навколишнього середовища, захист громадського здоров’я, розсудливе та раціональне використання природних ресурсів та заохочення заходів на міжнародному рівні, спрямованих на вирішення регіональних і глобальних проблем навколишнього середовища».
Статтею 363 цієї Угоди передбачається, що “Поступове наближення законодавства України до права та політики ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Додатка ХХХ до цієї Угоди”.
У той час як Європа активно працює над оновленням вимог і технологічних рішень для нових автомобілів, Україна, замість того, щоб використати Green Deal як шанс для українських виробників, наповнюється старим автотранспортом.
З одного боку ми вводимо екологічні стандарти Green Deal для промисловості. З іншого - порушуємо Статтю 361 Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, вмикаючи «зелене світло» для автомобілів, які не відповідають євро-стандартам.
Тобто можна зробити висновок, що поки що Україна має дуже вибірковий захист навколишнього середовища і наближається до European Green Deal непрогнозованими манівцями, які можуть завести у глухий кут.
У матеріалі використано дослідження Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), Звіт зі сталої мобільності Програми ООН з навколишнього середовища, 2020 рік".