Кожен український роботодавець не з чуток знає як велика війна ударила по бізнес-процесах. Мобілізація працівників, блекаут, релокація потужностей, де це можливо, порушення експортних ланцюжків, терор інфраструктури з боку рашистів…Серед засилля матеріальних втрат з перших днів масштабної війни пріоритетом бізнесу було і залишається збереження людського капіталу. Сьогодні, перетнувши межу в рік великої війни, боротьба за людей продовжується.
Дослідження серед українців свідчать, що наявність роботи і доходу є одним із «втримуючих» факторів, поступаючись безпеці і умовам для розвитку дітей. Отож ми, роботодавці, системно підтримуємо реформи, які надають швидкий і водночас якісний доступ до роботи. Однією із таких реформ є національна система кваліфікацій. Нею опікується колегіальний орган – Національне агентство кваліфікацій (НАК), – до складу якого, зокрема, входять представники роботодавців.
Ще 2021 року НАК разом із зацікавленими сторонами напрацювало необхідні документи для запуску системи незалежної оцінки професійних кваліфікацій. Попри війну, у червні 2022 року, в Україні з'явився перший кваліфікаційний центр. Це стало справжнім проривом для національної системи кваліфікацій.
Наразі створено вже 21 кваліфікаційний центр і система впевнено розростається. Майже 1000 людей успішно підтвердили навички та отримали роботу.
Більше 5 років тому, коли формування НАК тільки розпочиналося, було багато критики і недовіри до того, чи впорається агентство з покладеними на нього завданнями, чи виправдає очікування. Зараз, коли ми маємо не ідеї чи стратегії на папері, а реальну мережу кваліфікаційних центрів, що стартувала і успішно працює навіть в умовах війни, сумнівів вже не має залишатися.
Визнання часткових кваліфікацій (мікрокваліфікацій) спровокувало оновлення трудового законодавства. Тепер бізнес може легально працевлаштовувати не тільки за повними, а й за частковими кваліфікаціями.
Цей кейс є прикладом того, яких крутих результатів можна досягти коли бізнес та влада чують одне одного, працюють на спільний результат, зацікавлені в збалансованому ринку праці.
Сучасна молодь не готова 5 років чекати на «корочку», а потім ще стільки ж працювати у статусі новачка для руху кар'єрними сходинками. Сучасна молодь хоче все й одразу. Аби втримати таланти потрібно пропонувати швидкі, якісні й одночасно прості рішення. Поряд з цим маємо думати про шляхи повернення людей, які виїхали з України через війну і вже більше року перебувають за кордоном. Важливо врахувати, що ці люди проходять там навчальні курси, здобувають різні навички і кваліфікації в процесі роботи. Після повернення додому система кваліфікаційних центрів дозволить їм швидко легалізувати свої вміння і працевлаштуватися.
Доступ до офіційної роботи, гідного заробітку і можливість швидко визнати кваліфікацію є одним із тих інструментів, які допоможуть зацікавити людей і сприятимуть поверненню емігрантів.
Ми, реальні роботодавці, не маємо часу на пусті балачки. Ми готові інвестувати час та ресурси в справи. І ці справи мають нас привести до перемоги і відновлення.
