Економіка, державні фінанси та банківський сектор України: підсумки 2025 року у порівнянні з 2021–2024 роками
1. Економіка: слабке відновлення на тлі структурних дисбалансів
Динаміка ВВП
- 2021: +3,4% — відновлення після COVID-кризи
- 2022: −28,8% — глибоке падіння через війну
- 2023: +5,5% — ефект низької бази
- 2024: +3,2% — сповільнення відновлення
- 2025: +1,8 — різке гальмування економічної динаміки
- 2026 (січень-лютий): +1,8 — падіння економічного розвитку
Ключова тенденція 2025 року
Економіка входить у фазу квазістагнації:
- попит підтримується державними витратами (60% ВВП) і зовнішньою допомогою (24% ВВП)
- виробництво відстає (ВВП сповільнився до 1,8%, паління виробництва у базових галузях).
- формується структурний розрив між попитом і пропозицією, який покривається імпортом (торговий дефіцит 26,5% ВВП).
Структурні проблеми
- деіндустріалізація (промисловість впала на 1,7%).
- дефіцит робочої сили (10% робочої сили зайнято в обороні)
- обмежений доступ до кредитів (ключова ставка НБУ вдвічі перевищує рівень інфляції)
- залежність від імпорту (імпорт сягає 52% ВВП і лише на половину покривається експортом).
2. Зовнішній сектор: критичне погіршення балансу
Торговий баланс
- 2021: помірний дефіцит (-4 млрд. дол)
- 2022–2023: різке погіршення через війну (-30-40 млрд. дол.)
- 2024: стабілізація на високому дефіциті (-41 млрд. дол.)
- 2025: рекордне погіршення (-59 млрд. дол)
Дефіцит торгівлі товарами і послугами:
- близько −59 млрд дол. (~27% ВВП)
Причини
- швидке зростання імпорту товарів (+24%) (енергія, обладнання, споживчі товари)
- слабкий експорт (мінус 3%) (логістика, квоти, конкуренція)
- зміщення економіки в бік споживання (споживчі витрати населення: +7,5%)
3. Державні фінанси: стабільність за рахунок зовнішніх ресурсів
Бюджет
- 2021: відносна збалансованість (дефіцит 3,7% ВВП)
- 2022–2023: різке зростання дефіциту (до 30% ВВП, без врахування грантів в доходах)
- 2024–2025: поступове зниження дефіциту, стабілізація (до 24% ВВП)
2025 рік — ключова характеристика
Фіскальна стійкість є похідною від міжнародної допомоги
- загальний обсяг допомоги (з 2022 р.): ~170 млрд дол., в т.ч. у 2025 р. – 52 млрд.дол.
- значна частина видатків бюджету фінансується зовнішніми ресурсами (30% видатків)
Ризики
- висока залежність від донорів
- обмежений внутрішній ресурс (внутрішні доходи покривають лише 55% бюджетних потреб)
- зростання боргового навантаження (перевищує 100% ВВП)
4. Монетарний сектор: наджорстка політика без кредитного ефекту
Заощадження бізнесу та населення суттєво зросли:
- 2021 р. – 4,6 трлн. грн.
- 2023 р. – 7,7 трлн. грн.
- 2025 р. – 10,5 трлн. грн. (в т.ч. у банківській системі – 3,2 трлн. грн)
Міжнародна допомога через фіскальні видатки трансформувалася в економічні заощадження.
Облікова ставка НБУ залишається суттєво вищою інфляції, що гальмує фінансове посередництво:
- 2022: ставка 25% — після девальвації гривні на 25%.
- 2023–2024: ставка залишається помітно вищою інфляції (+7+8 відс. п над інфляцією)
- 2025: 15,5% → перевищення ставки над інфляцією скоротилося до +3 відс.п.
- (поч. 2026) → підвищення жорсткості ставки: +8 в.п. над інфляцією, один із найвищих у світі.
Траєкторія облікової ставки системно випереджає інфляцію протягом останніх 9 років.
В результаті: Жорсткі фінансові умови для кредитування
- Середня ставка за кредитами (2025 р.): ~19%
- Середня ставка за депозитами (2025 р.): ~9%
Висновок:
- гроші дорогі для бізнесу
- банківська система не трансформує ліквідність у кредитування
5. Банківський сектор: ліквідність без розвитку економіки
Стан системи
- висока ліквідність (близько 1 трлн грн на кінець 2025 р.)
- прибутковість банків зростає (понад 200 млрд грн за 2025 р., втричі вище 2021 року)
- низький рівень кредитного ризику (кредити займають менше 30% у активах банків)
Проблема
Банки:
- інвестують у державні інструменти (ОВДП, депозитні сертифікати)
- не кредитують реальний сектор
Порівняння
- 2020-2021: кредитування знизилося менше 20% ВВП
- 2022–2023: різке падіння до 15% ВВП, збільшення частки пільгових кредитів до 40%.
- 2024–2025: стагнація кредитування на рівні 13-14% ВВП.
6. Порівняльна логіка розвитку (2021–2025)
Період Характер економіки
2021 Відносна ринкова рівновага
2022 Шок і виживання
2023 Відновлення (ефект низької бази)
2024 Втрата імпульсу
2025 Системна стагнація + дисбаланси
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
1. Економіка в 2025-2026 рр. перейшла у фазу стагнації
Зростання мінімальне і не забезпечує відновлення потенціалу.
2. Модель зростання є штучною і базується не на виробництві, а на:
- бюджетних витратах
- зовнішній допомозі
3. Зовнішній дисбаланс став системним ризиком
Торговий дефіцит досяг критичних масштабів і формує довгострокову валютну вразливість.
4. Монетарна політика стримує розвиток
Надвисокі реальні ставки:
- пригнічують інвестиції
- блокують кредитування
5. Банківська система втратила функцію розвитку
Вона:
- стабільна, але неефективна для економічного зростання
- переважно займається фінансуванням держави (ОВДП і депсертифікати – майже 50% активів)
6. Державні фінанси залежать від зовнішніх ресурсів
Без міжнародної допомоги бюджетна система є нестійкою.
7. Відсутня цілісна модель економічного розвитку
Політика є:
- реактивною
- короткостроковою
- не спрямованою на структурні зміни
ФІНАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
2025 рік став роком втраченої економічної динаміки.
Україна штучно стабілізувала макрофінансову систему, але не створила умов для стійкого економічного росту.
Сформувалася модель:
- дорогі гроші + слабке виробництво + імпортозалежність + зовнішнє фінансування
Ця модель не є стійкою і вимагає:
- зміни монетарної політики
- запуску кредитного стимулювання
- нової індустріальної стратегії
