Для того, щоб у публічні закупівлі потрапляла саме українська продукція, ведемо роботу з удосконалення формування переліку локалізованих товарів.
Вже «класикою» стала історія, як турецький автобус, який приїхав власним ходом, на території України «перетворюється» в український продукт зі значною часткою локалізації. В кожному сегменті товарів є подібні історії. Способи протидії цьому обговорили з нашим однодумцем народним депутатом Дмитром Кисилевським.
1. У короткостроковій перспективі очікуємо від Міністерства економіки механізм скарг, за допомогою якого виробники зможуть скаржитись на наявність продукції з сумнівною локалізацію. Спеціальна комісія буде розглядати такі скарги і у разі виявлення порушень адміністратор електронного майданчика виключатиме товари з переліку локалізованих.
Прийняття відповідної постанови очікуємо вже наприкінці поточного місяця. Щоб не втрачати час пропонуємо виробникам переглянути перелік локалізованих товарів за своїм сегментом та підготувати інформацію для подання відповідних скарг. За інформаційною підтримкою звертайтесь до Департаменту промислової політики ФРУ.
2. Довгострокова стратегія – це запровадження реєстру українських виробників промислової продукції. Мета цього реєстру – відрізнити власне виробника від інших компаній. Механізм створення такого переліку має оголосити Мініекономіки. Загальна ідея: it-механізми на основі фінансових показників за певними формулами відрізнятимуть виробника від трейдера.
Також обговорили проблему появи сертифікатів відповідності, за якими неукраїнська продукція цілком «законно» входить до переліку локалізованих товарів. Почастішали випадки коли у нововиданих сертифікатах зазначено місцезнаходження двох виробництв – української та іноземної компаній, хоча фактично на українську адресу поступає вже готова продукція. Визначили, що потрібне спілкування з ДАСУ та Антимонопольним комітетом для боротьби з сумнівною локалізацією та компаніями-недоброчесними локалізаторами.
Важливим питанням стало дотримання рівня локалізації у випадках, коли український виробник використовує європейське повнопривідне шасі високої вартості для встановлення виготовленої ним надбудови. Пропорція вартості шасі та надбудови не дозволяє досягти встановленого законом рівня локалізації. Разом з тим чинна законодавча норма не розповсюджує вимогу локалізації на товари європейського походження. Тому це потребуватиме певної зміни (уточнення) до нормативно-правових документів.
Продовжуємо роботу із захисту українських виробників та економічних інтересів держави.
