Пропозиції щодо підтримки законопроекту №3739 та постанови Кабінету Міністрів України про впровадження пілотного проєкту щодо локалізації виробництва при публічних закупівлях у галузі машинобудування.
Українська промисловість нині переживає не найкращий період. У той час, коли вітчизняні підприємства через брак замовлень вимушені скорочувати або припиняти свою діяльність, рівень імпорту лише в державних публічних закупівлях продукції машинобудування перевищує 50%. Тож кошти українських платників податків поповнюють бюджети інших країн. Вітчизняна ж економіка занепадає, зупиняються заводи, поневіряються у пошуках роботи українці, котрі ще недавно працювали на успішних потужних підприємствах. Ситуація з кожним днем погіршується. Зберегти промисловий потенціал країни від остаточного руйнування зможуть лише якомога швидше ухвалені закони, спрямовані на захист вітчизняного виробника.
Депутати Дмитро Наталуха, Дмитро Кисилевський та Роксолана Підласа у активній співпраці з Федерацією роботодавців України розробили законопроєкт №3739 «Про публічні закупівлі» стосовно створення передумов для стійкого розвитку і модернізації вітчизняної промисловості». Він передбачає обов’язкову наявність української складової (24-40% локалізації з 2021 року і 40-60% з 2024 року) у продукції чотирьох підгалузей машинобудування: залізничному транспорті, міському транспорті, комунальній техніці та енергетичному машинобудуванні.
Цей законопроєкт одразу підтримала переважна більшість вітчизняних промислових підприємств, а 21 липня він був прийнятий 248 голосами депутатів Верховної Ради у першому читанні.
Також Кабінет Міністрів України підготував проєкт Постанови «Деякі питання реалізації пілотного проєкту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва», яка передбачає впровадження закупівель із критеріями по локалізації до 2021 року.
На жаль, прийняття цього законопроєкту та впровадження постанови Уряду затягується, посилюється зовнішнє протистояння зацікавлених у цьому осіб.
Показники ж роботи підприємств лише вагонобудівної галузі за 8 місяців 2020 року невтішні. Вони свідчать про неухильне зменшення кількості заводів, що виготовляють продукцію вагонобудування. Із 12 підприємств, які працювали у 2019-ому, у липні 2020 року діяли лише 7. І ця негативна тенденція триває. У серпні поточного року реалізацію вантажних вагонів вже здійснювали лише 5 підприємств. Відповідно обсяги реалізації вітчизняних вантажних вагонів протягом 8 місяців 2020 року постійно зменшувалися: з 417 у січні до 242 у серпні, тобто скоротилися в 1,7 рази. За такої тенденції вже в 2021 році в Україні може залишиться, в кращому випадку, тільки один вагонобудівний завод.
Автори законопроєкту №3739, уряд та ми переконані, що прийняття зазначених нормативних документів дозволить українській промисловості отримати необхідні для подальшого розвитку кошти, зберегти й створити тисячі нових робочих місць і зміцнити економічний суверенітет держави. Працівники промислових компаній Кременчука щиро вболівають за долю своїх підприємств, за Україну та майбутнє своїх дітей, тож рішуче налаштовані відстоювати права на працю та гідне життя у рідній країні.
Об’єднавшись, промисловці вирішили звернутися до Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова і Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з вимогою якнайшвидше ухвалити законопроєкт №3739 щодо локалізації при публічних закупівлях та прийняти постанову уряду про закупівлі в галузі машинобудування з підтвердженим рівнем локалізації.
Крюківські вагонобудівники пропонують підтримати підготовлений офіційний лист-звернення з чітко викладеними аргументами, громадянською позицією та вимогами і підписати його всім небайдужим до цієї проблеми громадянам України.
Джерело: КВБЗ
