Угода про вільну торгівлю між Україною та ОАЕ: які зміни очікувати?

26 лютого 2026 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів («Угода»)[1]. Перемовини про укладення угоди стартували ще у 2022 році, а підписання відбулося під час офіційного візиту Президента України до ОАЕ 17 лютого 2025 року.

Загальний огляд

Угода виходить за межі лібералізації торгівлі товарами та послугами, охоплюючи також сприяння інвестиціям, цифровій торгівлі, інфраструктуру тощо.

Тим не менше, скасування митних тарифів є ключовою частиною Угоди. Зокрема, Угодою передбачено, що ОАЕ одразу скасує ввізні мита для 26,5 % сільськогосподарських товарів та близько 40,6 % промислових товарів з України, а після перехідних періодів у 3 та 5 років ці відсоткові значення збільшаться до 39,0 % та 46,9 %, відповідно. Україна ж, у свою чергу, зобов’язується скасувати імпортні мита для 15,7 % сільськогосподарських товарів та близько 39,5% промислових товарів. Аналогічно, за 3 та 5 років ці значення зростуть вже до 83,6 % та 60,4 %, відповідно.[2]

Варто зазначити, що товарообіг між країнами, у порівнянні з іншими країнами, був не значним. У 2025 році Україна експортувала до ОАЕ товарів на суму 335,4 млн. дол. США, а імпортувала – 121,3 млн. дол. США.[3] Для кращого уявлення про те, як саме Угода вплине на українського товаровиробника проаналізуймо основні сектори торгівлі двох держав.

Огляд рівня лібералізації ОАЕ для українського імпорту

Загалом, найбільшу частку українського експорту до ОАЕ складають пшениця, олія, м'ясо птиці, соя, труби, прутки тощо. Наступні коди ГС становлять десять найбільших експортних товарів до ОАЕ за 2024 рік:

• 0207 12 М'ясо та їстівні субпродукти птиці;
• 1512 11 Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна;
• 1001 99 Пшениця i сумiш пшеницi та жита (меслин);
• 1201 90 Соєвi боби, подрiбненi або неподрiбненi;
• 7304 19 Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з чорних металів;
• 1507 90 Олiя соєва та її фракцiї, рафiнованi або нерафiнованi;
• 2601 12 Руди та концентрати залiзнi, включаючи випалений пiрит;
• 2208 60 Горілка;
• 1005 90 Кукурудза;
• 7407 21 Прутки та профiлi мiднi.

Варто зазначити, що для більшості категорій у вище зазначеному переліку Угода передбачає повну лібералізацію, в той час як для іншої частини застосовуватимуться тарифні квоти:

Крім цього, важливо проаналізувати і Додаток 2С «Вилучення до статті 2.15 «Експортні мита та збори, що мають еквівалентний ефект». Серед цікавого те, що Україна зобов’язалася не застосовувати експортні мита щодо низки товарів, зокрема щодо металобрухту. Нагадаємо, що ще у 2021 році Україна запровадила експортне мито у розмірі 180 євро за тонну для того, аби забезпечити вітчизняного товаровиробника сировиною за нижчими цінами. Однак, як зазначають експерти, експортне мито не виявилося достатньо ефективним, зважаючи на те, що воно не поширюється на країни, з якими Україна має угоди про ЗВТ, як-от ЄС.[7] Тепер до цього переліку додається й ОАЕ.

Огляд рівня лібералізації України для імпорту з ОАЕ

Імпорт з ОАЕ, як і експорт, в цілому є недиверсифікованим. Зважаючи на його незначні обсяги, лібералізація зі сторони України навряд чи приведе до негативних наслідків для вітчизняних виробників. Переважну частину імпорту з ОАЕ складають наступні товари[8]:

Інструменти торговельного захисту відповідно до Угоди

Незважаючи на значну лібералізацію торгівлі, Україна та ОАЕ зберігають за собою право використовувати традиційні інструменти торговельного захисту: антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи. Відповідно до Угоди, такі заходи та відповідні розслідування мають проводитися у суворій відповідності із нормами права СОТ, зокрема Статті VI та XIX ГАТТ 1994, Угоди про застосування статті VI Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, Угоди про субсидії та компенсаційні заходи та Угоди про захисні заходи. Спори, що виникають із застосування Стороною заходів торговельного захисту не можуть вирішуватися передбаченими Угодою механізмами вирішення спорів[10].

Поряд із зазначеними інструментами, Угодою передбачено також двосторонні захисні заходи. Такі заходи, як правило, передбачаються саме в угодах про зону вільної торгівлі для можливості захисту національного товаровиробника в разі, коли зменшення або скасування мит спричиняє значне збільшення імпорту, що загрожує або завдає шкоди вітчизняним виробникам. Головна різниця між звичайними та двосторонніми захисними заходами полягає у тому, що перші застосовуються проти товару, що походить з усіх країн, а не конкретної країни-експортера.

Проведення розслідування та застосування захисних заходів має відбуватися відповідно до норм Угоди про захисні заходи. В результаті розслідування, для запобігання або усунення серйозної шкоди або її загрози, Сторона може або припинити подальше зменшення розміру ставки мита на товар, або збільшити розміри ставки мита. При чому, збільшення ставки мита може бути здійснено до рівня (1) ставки мита, що застосовується в режимі найбільшого сприяння («РНС»), що діє на момент застосування заходу або (2) базової ставки у відповідному Графіку Сторони. Заходи можуть застосовуватися лише протягом двох років, а в разі необхідності, можуть бути продовжені на один рік. Сам механізм припиняє свою дію через п’ять років з дати скасування або зменшення ставок мит, передбачених тарифними графіками.

Починаючи з 1999 року, лише одне антидемпінгове розслідування, щодо імпорту в Україну пристосувань та пристроїв для зрошення з низки країн[11], включаючи ОАЕ, було ініційовано і триває наразі. ОАЕ не ініціювало розслідування проти України, а також не застосовувало відповідні заходи проти України.

Замість висновку

Угода набере чинності через 60 днів після ратифікації обома сторонами.

[1] https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57084

[2] Науково-експертний висновок: https://itd.rada.gov.ua/4ab77670-12a7-4c2e-b765-20ce7133e966  

[3] Джерело: https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri

[4] Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в редакції від 25.10.2025:http://publications.europa.eu/resource/cellar/8573cdcf-f62f-11f0-b9bc-01aa75ed71a1.0006.02/DOC_1#E0045

[5] Джерело: https://stat.gov.ua

[6] Імпорт алкоголю в ОАЕ можливий лише декількома компаніями, які отримали дозвіл від уряду.

[7] https://gmk.center/ua/posts/obmezhennia-eksportu-brukhtu-v-ukraini-istoriia-suchasnist-i-sut-problemy/

[8] Джерело: https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri

[9] Джерело: https://stat.gov.ua

[10] Глава 7 Угоди

[11] https://ukurier.gov.ua/uk/news/povidomlennya-pro-porushennya-ta-provede/

Анжела Махінова, партнер Sayenko Kharenko

Максим Микитюк, молодший юрист Sayenko Kharenko

Нагадуємо, що 30 січня 2026 року в місті Абу-Дабі відбулося четверте засідання Українсько-Еміратської спільної комісії — ключового міжурядового механізму розвитку економічної та інвестиційної співпраці між Україною та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Важливою особливістю четвертого засідання стало залучення вперше до роботи Комісії представника Федерації роботодавців України. Це надало ФРУ унікальну можливість безпосередньо представити позицію та інтереси українського бізнесу у міжурядовому економічному діалозі між Україною та ОАЕ.

Було озвучено інтереси українських підприємств щодо співпраці з ОАЕ та виокремлено нагальні питання, які потребують особливої уваги у сфері діяльності на ринку Еміратів. Також було висловлено пропозицію щодо подальшої співпраці з відповідальними органами ОАЕ з метою підтримки українського виробника.

Під час засідання сторони підтвердили готовність активно реалізовувати можливості Всеосяжної угоди про економічне партнерство (CEPA) між Україною та ОАЕ, яка створює сприятливі умови для зростання товарообігу, виходу українських компаній на ринок ОАЕ та залучення інвестицій у ключові галузі економіки України.

Також, інформуємо, що 19 березня 2026 року Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію міжурядової Угоди про всеосяжне економічне партнерство між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами.