Вчора на полях Європейської Комісії відбулось 9-те засідання промислового діалогу високого рівня між Україною та ЄС. Делегація ФРУ традиційно взяла участь у цьому засіданні, яке цього разу відбувалось у новому форматі, а саме - круглого столу між представниками Європейської Комісії, Європейської асоціації будівельників та представниками Федерації роботодавців України.
На початку обговорення заступник гендиректора ФРУ з питань євроінтеграції Юлія Гончарова зазначила, що на сьогоднішній день українські компанії вже є в ланцюгах постачання в ЄС і, розуміючі всі виклики, які сьогодні стоять перед Європою, Єврокомісія погоджує Industrial Accelerator Act (Закон про прискорення розвитку промисловості), при цьому визначаючи основні галузі, які потребують підтримки. Зокрема, металургію та автомобілебудування.
Ми підтримуємо цей вибір, саме тому на цьому засіданні присутні ключові українські виробники, що представляють ці галузі.
Ключовими темами дискусії були:
- інтеграція українських підприємств до промислових та логістичних ланцюгів ЄС;
- перспективи співпраці у сферах відбудови, автомобілебудування, машинобудування та металургії;
- інтеграція до ланцюгів постачання та подальший розвиток співпраці в автомобільному секторі, включно з постачанням кабельних джгутів українського виробництва для європейських виробників;
- можливості участі українського бізнесу в проєктах зеленої трансформації та відновлення.
Під час обговорення представник Європейської федерації будівельної індустрії дуже чітко сформулював бачення, яке збігається з баченням України: європейські компанії, які будуть брати участь у відбудові та розбудові відповідно до європейських стандартів, мають залучати українських фахівців і вони готові проводити відповідні навчання для того, щоб українські будівельники володіли технологіями, які є у європейських будівельних компаніях.
Також вони хочуть працювати на локальних українських матеріалах та обладнанні.
Це повністю відповідає побажанням української сторони – якомога більше локалізувати будь-які процеси. І може бути одним з поштовхів залучення українських компаній.
Також представник Європейської федерації будівельної індустрії наголосив на тому, що Україна має імплементувати європейські стандарти у будівельній галузі та вести прозорі правила публічних закупівель відповідно до законодавства ЄС. Тут ми робимо все необхідне, постійно змінюємо наше законодавство відповідно до вимог ЄС. І ця робота буде продовжуватися й надалі.
Участь у діалозі взяли дві українські будівельні компанії. Заступник Генерального директора компанії Автострада, під час свого виступу повідомив про проблеми, із якими компанія стикається під час роботи, необхідність забезпечення відповідного військового страхування.
Також він повідомив, що компанія готова брати активні участь у процесах відбудови, роблять це вже зараз та мають відповідний досвід.
Директор компанії Karmel розповів про можливості компанії, зокрема з будівництва заводів із виготовлення бетону. Компанія також готова активно долучатися до ланцюгів постачання при відбудові, мають для цього відповідний досвід, працюють із великими українськими та закордонними компаніями. Зокрема, є зацікавленість у їх обладнанні із боку європейських покупців.
Дискусія підтвердила готовність сторін бути партнерами та розвивати співпрацю.
Наступна частина дискусії стосувалася галузі металургії. Українська делегація висловила пропозиції, які були позитивно сприйняті європейською стороною.
Зокрема, представники делегації ФРУ запропонували розробити спільну дорожню карту в металургійній галузі між Україною та ЄС, яка має відобразити основні питання нашої співпраці з Європейським Союзом.
Говорили й про проблематичні питання, які зараз постають перед українською металургійною галуззю й стоять досить гостро. Зокрема, це тарифне квотування, яке планує вводити Європейський Союз і, звісно, СВАМ.
Також українська делегація запропонувала розширювати транскордонну співпрацю, а саме створення зон промислової акселерації між Україною та прикордонними державами для того, щоб налагоджувати кооперацію між підприємствами.
Необхідність цього підтвердила представниця компанії Інтерпайп. Вона підкреслила, що металургія це вже не тільки український, а вже українсько-європейський бізнес, оскільки наші компанії не просто вже виходять на ринок зі своєю продукцією, а і купують активи у Європейському Союзі й налагоджують роботу. Зокрема в Румунії, де починають працювати нові виробництва у відповідності до українських критеріїв, але за європейськими правилами і сплачуючи податки до бюджетів європейських країн і створюючи там робочі місця. Таким чином українські компанії вже безпосередньо стають частиною європейських ланцюгів постачання.
Представники європейської сторони висловили зацікавленість у розвитку подальшої співпраці із Україною.
В рамках обговорення сфери автомобілебудування, від української сторони виступив представник компанії «Сентравіс» і розказав, що ключові партнери в Європі, такі як «Порше», «Фольксваген», «Фіат» та інші компанії працюють з українською металопродукцією, яка входить в основу європейського автомобілебудування.
Відповідно, якщо зараз будуть введені тарифні квоти і в повній мірі запрацює механізм СВАМ, то це також матиме значний вплив на європейське виробництво автомобілів. На підтвердження цієї інформації були надані листи, у яких автомобілебудівні гіганти Європи висловлюють занепокоєння змінами, що наближаються.
Ця інформація показує реальний стан речей та викликала стурбованість у представників європейської сторони.
Також представники компанії «Єврокар» розповіли про свої можливості та виклики, що стоять перед ними. Зокрема, це питання визначення правил походження товарів при виробництві електромобілів. Україна має всі необхідні потужності для виробництва електромобілів, а тому необхідно налагоджувати кооперацію та вирішувати питання законодавчого врегулювання.
Представники компаній «Еверласт» (виробник автоцистерн) і «Кобзаренко» (виробник техніки для сільського та комунального господарства) порушили питання проведення випробувань української техніки у європейських сертифікаційних центрах і лабораторіях, зокрема врегулювання питань митного оформлення вивезення такої техніки з метою випробувань. Це питання тісно пов’язане із приведенням української системи стандартизації та сертифікації до вимог європейських стандартів якості й відповідної адаптації українського національного законодавства та інфраструктури якості.
Слід відзначити, що компанія «Кобзаренко» також відкрила виробництво у європейській країні. Це демонструє, що українські виробники не тільки інтегруються у європейські ланцюги постачання, а вже є безпосередньою частиною європейського ринку та економіки.
На додаток представник компанії «Сентравіс», виробничі потужності якої знаходяться на лінії зіткнення і постійно піддається обстрілам з боку рф, подарував символічний сувенір, що відображає реалії життя у прифронтовому місті – пташине гніздечко, що створене із гілок та оптоволокна від російських БпЛА.
Гніздо символізує стійкість української природи та українського народу, які навіть в таких умовах продовжують жити. Птахи продовжують будувати гнізда, а компанії – розвивають виробництва.
Враховуючи таку складну ситуацію зрозумілим є і той факт, що компанії, наразі, в першу чергу зацікавлені і зосереджені на збереженні й швидкому відновленні зруйнованих виробничих потужностей, продовженні виробництва. Натомість питання зеленої модернізації хоч і є бажаним та очікуваним, не має можливостей для впровадження сьогодні.
Представники європейської сторони висловили думку, що СВАМ регулювання не матиме настільки критичний вплав на економіку на сферу металургії в Україні. Натомість представник Метінвест наголосив, що подібні розрахунки і припущення базуються на тому, що вони були зроблені до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, і, відповідно, до того, як Україна втратила одні з найбільших потужностей металургійної галузі – комбінат «Азовсталь», та комбінат ім.Ілліча (м. Маріуполь).
Маємо сподівання, що наведені українською стороною відомості та матеріали щодо впливу СВАМ регулювання не тільки на українських виробників, а й на європейських, зокрема великі автомобілебудівні компанії, вплине на перегляд європейською стороною пропозиції України щодо запровадження режиму «форс мажор» у СВАМ-регулюванні до України.
Нагадаємо, що нещодавно Федерація роботодавців України звернулася до Президента України Володимира Зеленського з проханням порушити на найвищому політичному рівні питання застосування до України спеціальних умов у межах європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
Ми готові долучатися до обговорень, надавати необхідну інформацію та брати участь у діалозі.
Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів, що представляв офіційну делегації України, подякував представникам бізнес-делегації ФРУ за активне представленні інтересів українських компаній у європейських інституціях, яке наближає український бізнес до конкретних європейських партнерств та інвестиційних рішень.
