4 липня ФРУ взяла участь у зустрічі бізнесу з новим Генеральним прокурором – Русланом Кравченком. Захід став майданчиком для відвертої розмови про проблеми підприємництва та правоохоронних органів та про нові підходи Офісу Генерального прокурора.
«Перед бізнесом особисто відповідаю я, мої заступники та керівники департаментів. Ми беремо на себе відповідальність за розгляд скарг і прийняті рішення», — наголосив Руслан Кравченко.
Окреслено три сценарії роботи в рамках аудиту кримінальних проваджень проти бізнесу:
● якщо відсутні ознаки злочину й судова доцільність — справа закривається законно й
без зволікань;
● якщо потрібні висновки експертиз — вони призначаються, але без тиску на бізнес,
зайвих допитів чи обшуків;
● якщо підозри підтверджені експертизами — справа готується до передачі в суд.
Генпрокурор підкреслив неприпустимість використання правоохоронних органів як інструменту для усунення бізнес-конкурентів. Вже ініційовано аудит близько 20 000 кримінальних проваджень за цими принципами. Попри дефіцит кадрів, до середини липня планується скоротити кількість «мертвих» справ щонайменше на 10%. Відповідні доручення вже отримали всі обласні та окружні прокуратури.
Федерація роботодавців України позитивно оцінює нові підходи, озвучені Русланом Кравченком, та очікує їх практичної реалізації. «Ми вітаємо ці кроки й сподіваємось, що вони стануть не лише словами, а й конкретними діями. Бізнес потребує сильної, незалежної та прогнозованої інституції, здатної забезпечувати справедливість і захищати підприємців від свавілля», — наголосили у ФРУ.
У рамках адвокації захисту бізнесу від неправомірного тиску, Голова комітету захисту бізнесу та прав власності ФРУ Дарʼя Свистула передала Генеральному прокуророві під контроль проблемні кейси великих виробничих підприємств-членів ФРУ, які Руслан Кравченко взяв під контроль з метою проведення аудиту.
На окрему увагу заслуговує практика масових обшуків із тотальним вилученням техніки та документації. Федерація роботодавців України неодноразово отримувала скарги бізнесу на те, що вилучається навіть те, що не стосується предмету злочину. Генпрокурор пообіцяв дослідити, який відсоток вилученого справді використовується як доказ в суді, та зробити процеси вилучення пропорційними.
З метою спрощення процесу взаємодії бізнесу з прокуратурою Руслан Кравченко анонсував запуск чат-боту, через який підприємства зможуть швидко подати звернення по конкретному кримінальному провадженню й отримати відповідь від відповідального керівника.
Федерація роботодавців також передала свої пропозиції щодо подальшого поглиблення співпраці та інституційного зміцнення прокуратури:
● посилити процесуальне керівництво прокурора на досудовій та судовій стадіях, надавши йому розширені повноваження для оперативного відновлення прав бізнесу, а саме:запровадити механізм скасування арешту активів підприємства за ініціативою прокурора, якщо потреба в ньому відпала та право закривати провадження у разі відсутності підстав для подальшого розслідування — з інформуванням сторін та під судовим контролем;
● визначити уповноважених осіб ОГП, відповідальних за комунікацію з бізнесом та захист інвестицій;
● змінити фокус системи звітності правоохоронних органів — з кількісних на якісні показники;
● підвищити пріоритетність розгляду скарг у сфері інвестицій, що особливо важливо в умовах воєнного стану;
● поновити регулярні зустрічі з бізнес-асоціаціями за участі Ради бізнес-омбудсмена;
● посилити спільну роботу над системними змінами до законодавства;
● провести окрему робочу зустріч ФРУ з Генпрокурором для узгодження наступних
кроків.
Бізнес висловив свої проблеми та очікування.
Під час зустрічі бізнес наголосив: неправомірно відкриті кримінальні провадження рано чи пізно закриваються, але завдані ними репутаційні й економічні втрати часто — катастрофічні.
«Коли правоохоронці почнуть нести відповідальність за неправомірні дії?» — це питання викликало овації в залі.
Також було порушено проблеми:
● тиску на адвокатів великих підприємств;
● необґрунтовано високих застав;
● обігу фальсифікованої медичної продукції;
● тіньової економіки у тютюновій галузі, де 16% ринку перебуває «в тіні» й щороку втрачаються мільярди податкових надходжень.
Представники українського мілтеку підняли питання кримінальних проваджень проти підприємств ОПК і підтримали ідею закріплення таких справ за одним правоохоронним органом за прикладом економічних злочинів, що підпорядковуються БЕБ. Руслан Кравченко погодився з такою ідеєю, але наголосив, що вона потребує законодавчого врегулювання та справедливого впровадження. Також бізнес розкритикував поширення правоохоронцями чутливої інформації про власників підприємств, що вже призвело до замаху з боку російських спецслужб на власника виробника дронів.
Інституційність замість ручного управління
На зустрічі виступили й представники провідних інвестиційних компаній. Вони наголосили, що відсутність сильної та незалежної інституції прокуратури — один із найбільш відлякуючих факторів для інвесторів.
«Великий інвестор не хоче ручного управління, а хоче йти зі своєю проблематикою в
інституцію», — зазначили вони.
