Разом із представниками понад 60 компаній – учасниць ФРУ з різних галузей економіки обговорили, як забезпечити повноцінну інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС із належним урахуванням інтересів національних виробників — доступ української продукції до ринку ЄС, нові європейські регуляторні вимоги та практичні кроки, необхідні для інтеграції національної промисловості до спільного європейського ринку.
«Федерація роботодавців є і залишатиметься дуже важливим гравцем, особливо в контексті наших євроінтеграційних зусиль. Проводити переговори з Європейським Союзом, не розуміючи проблем і потреб української промисловості та бізнесу, неможливо», — наголосив Всеволод Ченцов. Віцепрем'єр-міністр підкреслив, що Уряд потребує точної галузевої інформації, аналітики та конкретних пропозицій бізнесу, а взаємодія з Федерацією має бути системною.
Одним із ключових питань стала необхідність сформувати чітке бачення ролі України на єдиному європейському ринку. Запропонували ініціювати на рівні ЄС підготовку спільного аналітичного дослідження щодо потенціалу залучення України до спільного ринку — як дзеркальне бачення з європейської сторони до того дослідження, яке ФРУ вже підготувала, охопивши близько 40 галузей економіки та визначивши перспективи, бар'єри й потенціал українського бізнесу в процесі євроінтеграції.
Значну увагу приділили металургійній галузі, яка перебуває у критичній ситуації через наслідки війни, логістичні обмеження, торговельні бар'єри та нове європейське регулювання. Наголосили на критичній терміновості перегляду нових тарифних квот ЄС (мито 50% понад ліміт, запроваджене з 1 липня), які, за оцінками ФРУ, можуть коштувати Україні $1,2 млрд валютних надходжень, -0,6% ВВП та 17,5 млрд грн податків. Представники галузі наголосили на необхідності офіційних переговорів щодо тарифних квот, захисту внутрішнього ринку від імпорту з третіх країн та розробки дорожньої карти інтеграції галузі до ринку ЄС. Окремо обговорили вплив CBAM — нові вимоги не мають створювати додаткового непропорційного навантаження на виробників, які вже працюють в умовах воєнних ризиків.
Щодо деревообробної галузі — запропонували напередодні опалювального сезону тимчасово обмежити експорт паливної деревини, зокрема дров, тирси та щепи, адже в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру деревне паливо може стати важливим резервним джерелом тепла для населення, промисловості та соціальних закладів. Також підтримали продовження мораторію на кругляк із підготовкою до вимог ЄС. Ідеться про системну роботу з імплементації європейських норм у лісовому господарстві — галузь уже втратила доступ майже до 3 млн гектарів лісів через окупацію, мінування та бойові дії.
Представники фармацевтичної галузі порушили питання доступу до ринку ЄС та закликали активніше долучати фармацевтику до індустріального діалогу Україна–ЄС. Українські виробники інвестують у виконання європейських вимог, однак досі не мають чіткої дорожньої карти щодо взаємного визнання систем контролю якості та GMP-сертифікатів — через додаткові технічні процедури українські ліки на ринку ЄС можуть дорожчати на 30–70%. Україна також може долучитися до реалізації Critical Medicines Act і допомогти ЄС зменшити залежність від постачання критично важливих ліків із Китаю й Індії. Окремо наголосили на важливості розблокування фармекспорту до Узбекистану — найбільшого ринку збуту (понад $205 млн на рік, 19% усього експорту фарми), заблокованого через заборону дистанційних GMP-інспекцій під час війни.
В автомобілебудуванні та транспортному машинобудуванні звернули увагу на чинні правила походження продукції, зокрема електромобілів, та запропонували гнучкіші критерії, які дозволили б українським виробникам ефективніше інтегруватися до європейських ланцюгів доданої вартості. Обговорили й вихід українських виробників трамваїв та іншого транспорту на ринок ЄС, де бар'єрами залишаються вимоги до сертифікації та доступ до публічних закупівель.
Значний блок дискусії стосувався транспортної та логістичної інтеграції — регулювання пасажирських і вантажних перевезень, ліцензування, проблеми українських перевізників на європейському напрямку. Окрему увагу приділили пунктам пропуску через кордон: бізнес наголосив на потребі збільшити кількість працівників та контролюючих органів з обох сторін, щоб скоротити час проходження процедур.
У сфері електронних комунікацій порушили питання ставок роумінгу та незалежності галузевого регулятора, наголосивши на необхідності подальшого наближення української регуляторної політики до практик ЄС.
Учасники наголосили на необхідності доступу українського бізнесу до європейського фінансування, обговорили відновлення портів та інфраструктури, а також питання страхування воєнних ризиків — бізнес запропонував напрацювати додаткові механізми, які дозволили б підприємствам залучати фінансування попри високі ризики. За підсумками домовлено організувати окрему зустріч із цього питання.
Одним із ключових результатів зустрічі стала попередня домовленість про посилення прямої комунікації з європейськими інституціями — передбачено ініціювати контакти з керівництвом Європейської Комісії, зокрема DG Trade, для обговорення торговельних заборон, квот та інших обмежень, а також організувати перші зустрічі вже незабаром. ФРУ й надалі надаватиме необхідну аналітику та допомагатиме формувати переговорну позицію України.
Дякуємо Всеволоду Ченцову за відкритість до діалогу, конструктивну розмову та готовність спільно шукати практичні рішення для підтримки вітчизняної промисловості.
