За ініціативи МЗС вперше за останні шість років команда Федерації роботодавців разом із послом України в Казахстані Віктором Майком організували бізнес-місію українських ділових кіл до цієї країни.
Чому це важливо? Тому що Україна має не лише зберегти свої економічні, торговельні та коопераційні позиції з Казахстаном, а й суттєво оновити модель економічної взаємодії з ним.
Традиційно Казахстан був одним із ключових ринків для українського машинобудування та продукції з доданою вартістю.
До війни, у 2021 році, товарообіг та експорт до Казахстану становив близько 1 млрд доларів і ключовим був не лише обсяг, але й структура постачань.
У 2021-му експорт мав індустріальний характер і базувався на машинобудуванні (вагони, техніка), металургії та хімічній продукції — Україна, фактично, виступала як промисловий постачальник.
У 2023–2024 роках відбувся різкий структурний зсув, проте у 2024 році експорт частково відновився до рівня близько $291 млн.
Водночас це відновлення відбулося переважно за рахунок менш складних товарних категорій, тому ключовим завданням залишається повернення та нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю — насамперед у машинобудуванні, промисловому обладнанні та технологічних рішеннях.
До складу делегації Федерації роботодавців увійшли виробники сільськогосподарської техніки, обладнання для молочної промисловості, гумово-технічних виробів, електродвигунів, гірничо-шахтного та енергетичного обладнання, вимірювальних приладів та обладнання для енергетики.
Розпочали із зустрічі з Віктором Майком, обговорили механізми підтримки наших промислових ініціатив та необхідність нашої спільної проактивної позиції у просування інтересів України на ринки не лише Казахстану, але й Узбекистану та Туркменістану.
Учасники делегації зустрілися із нашими партнерами по МОР та МОП — представниками Конфедерації роботодавців Казахстану PARYZ в офісі організації в Астані.
Сторони представили діяльність своїх організацій, окреслили можливості співпраці у промисловості, агросекторі та машинобудуванні, а також обговорили потенційні напрями кооперації між бізнесом та освітньо-науковими інституціями.
Також відбулася низка інших зустрічей: з представниками АТ «Національний керуючий холдинг «Байтерек», Міжнародного фінансового центру «Астана», а також спеціальної економічної зони «Астана».
АТ «Національний керуючий холдинг «Байтерек» (також відомий як «Бәйтерек»/Baiterek National Managing Holding) — це державний фінансово-інвестиційний холдинг Республіки Казахстан.
Він управляє великими фінансовими та інвестиційними інститутами Казахстану та координує державну економічну політику через фінансування бізнесу.
Мета – підтримка інвесторів та стимулювання інвестицій у переробну промисловість та АПК.
Ключові інструменти – це гарантії, страхування, лізинг та участь у капіталі.
Аналог такої структури існує в Сингапурі та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У межах адженди візиту окрему увагу було приділено Міжнародному фінансовому центру «Астана» та його судовій системі.
Було відзначено, що ця юрисдикція функціонує як автономна правова система всередині Казахстану та базується на принципах англійського права.
Для інвесторів це означає передбачуване регулювання з чіткими правилами вирішення спорів і механізмами захисту прав.
Особливе значення має наявність спеціалізованого суду та арбітражу для комерційних та інвестиційних спорів, а також конституційне закріплення цієї системи, що підсилює її стабільність.
У спеціальній економічній зона «Астана» ознайомилися з видами і типами стимулювання інвестицій, а також – з інструментами та принципами роботи вільних економічних та індустріальних зон Казахстану.
Перші результати візиту показали, що попит на українську продукцію залишається високим – вона якісна та конкурентна за ціною.
Водночас ключовим обмеженням залишається логістика — товари проходять через п’ять країн, вартість перевезення фурою може сягати 18 000 доларів, а терміни доставки — до місяця.
Це суттєво обмежує експортний потенціал, тому центральною темою стало пришвидшення та здешевлення логістики, зокрема через розвиток поромних маршрутів порту Актау.
Головний висновок полягає в тому, що економічна модель взаємин України та Казахстану вже змінилася: вона переходить від простого експорту до виробничої кооперації.
Казахстан також суттєво посилив промислові стимули, що відкриває нове вікно можливостей для спільних проєктів.
Вже сьогодні українська делегація продовжує свою роботу в Узбекістані.
Посилюємо міжнародну економічну присутність нашої країни та експортні можливості нашої промисловості та агропереробки.
