Федерація роботодавців України (ФРУ) підтримує ініціативу щодо прийняття норм, які мають врегулювати статус добросовісного набувача майна.
Ми неодноразово виступали з ініціативою захисту прав інвесторів.
Зокрема, у сфері земельного права, яке розвивалось протягом 30 років і створювало при цьому правову невизначеність, нині відповідальність за порушення, навіть за діями минулих десятиліть, перекладається на інвестора. При цьому єдиний спосіб для інвестора убезпечити себе — це проведення попереднього аудиту майна, але і він не гарантує повної надійності через необхідність перевірки радянських паперових документів. У результаті - неможливість будувати виробничі цехи і атмосфера недовіри з боку інвесторів, в тому числі - міжнародних.
15 листопада Комітет Верховної Ради України з питань правової політики дав висновок про розгляд парламентом законопроєкту № 12089 від 03.10.2024 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача.
Сподіваємося, що ця ініціатива змінить ситуацію і дозволить створити більш передбачуване середовище для розвитку бізнесу та для інвесторів, що є необхідною умовою для залучення інвестицій в Україну.
Необхідність захисту добросовісних інвесторів
Законопроект № 12089 має на меті врегулювати ситуацію, коли підприємці, які купили майно або земельні ділянки, не знали, що ці об'єкти могли бути незаконно відчужені. Це питання є надзвичайно важливим для розвитку бізнесу, адже інвестори, особливо в умовах війни та нестабільної правової ситуації, не можуть бути відповідальними за помилки, допущені державними органами у минулому. Наразі, у випадку виникнення правових претензій до нерухомого майна, навіть якщо ці претензії стосуються подій двадцяти- і тридцятирічної давнини, вся відповідальність покладається на інвестора. Це створює серйозні ризики для бізнесу і перешкоджає залученню нових інвестицій в економіку країни.
Баланс права та відповідальності
Важливо зазначити, що законопроект збалансовує захист інвесторів з інтересами держави та українських громад.
1. Цей законопроєкт встановлює термін у 10 років, що значно перевищує стандартний період позовної давності в 3 роки для оскарження неправомірного набуття прав на власність. Тобто, правоохоронні органи матимуть 10 років для того, щоб оскаржити незаконно набуту власність.
2. Цей законопроєкт повністю враховує інтереси держави в умовах війни, оскільки він не поширюється на об'єкти критичної інфраструктури, землі з стратегічним значенням, а також на об'єкти культурної спадщини та природно-заповідного фонду.
3. Вперше запроваджується реальна відповідальність для органів місцевого самоврядування та державної влади за надання земельних ділянок, зобов'язуючи їх компенсувати ринкову вартість майна у разі незаконного відчуження. Крім того, позов можна буде подати і до посадових осіб, які ухвалили неправомірні рішення, що означає, що державні органи та органи місцевого самоврядування будуть нести відповідальність за свої дії.
4. Цей законопроєкт застосовується тільки до добросовісних набувачів, тобто не поширюється на тих, хто знав або міг знати про незаконність підстав для набуття прав на майно.
5. Норми цього законопроєкту відповідають практиці Європейського суду з прав людини, оскільки він спрямований на захист прав добросовісних інвесторів, які придбали майно, зокрема на торгах, без знання про можливі порушення. Згідно з цією практикою, відповідальність за помилки, допущені державними органами при відчуженні майна, має нести держава, а не інвестор.
В період, коли багато виробничих підприємств вимушені релокуватись, будувати нові виробництва і прагнуть створювати кооперацію зі світовими виробничими брендами – вони повинні бути впевнені в надійності захисту інвестицій з боку держави.
