Триденний робочий візит делегації Федерації роботодавців України до Узбекистану, організований за ініціативи та за підтримки МЗС України, був зосереджений на поглибленні економічного діалогу та запуску нових напрямів промислової співпраці. У межах програми відбулися зустрічі з ключовими інституціями та компаніями країни.
Під час переговорів у Торгово-промисловій палаті обговорили практичні механізми розширення торговельно-економічної співпраці: створення спільних бізнес-комунікаційних платформ, підтримку експортно-імпортних операцій, а також розвиток коопераційних проєктів. Окрему увагу приділили участі українських підприємств у ланцюгах доданої вартості та формуванню спільних виробничих ініціатив.
З компанією Uzavtosanoat відбулася предметна розмова щодо розвитку локалізованого виробництва автокомпонентів і комплектуючих, потенційних коопераційних проєктів у машинобудуванні, зокрема в сегменті причіпної та спеціальної техніки, а також сервісної інфраструктури.
В Агенції з трудової міграції (Agency for External Labor Migration of Uzbekistan) обговорили модель організованої трудової міграції: систему підготовки кадрів через мережу навчальних центрів, мовну та професійну підготовку, а також механізми міжурядових угод щодо працевлаштування громадян Узбекистану за кордоном. Окрему увагу приділили прогнозуванню потреб ринку праці та формуванню довгострокових програм підготовки персоналу спільно з країнами-партнерами.
У Міністерстві сільського господарства Узбекистану зосередилися на розвитку агропереробки, модернізації виробництва та впровадженні сучасних агротехнологій. Йшлося про розвиток молочного тваринництва, переробних потужностей, постачання техніки й обладнання, зокрема українського виробництва, а також про потенційні спільні проєкти у сфері добрив, захисту рослин і підвищення ефективності агровиробництва.
Відзначили зацікавленість у впровадженні українських технологій та створенні спільних виробничих рішень.
Окремий важливий блок — фармацевтичний кластер BioPharmCity. Тут розглянули комплексну модель розвитку галузі, що поєднує в межах однієї системи регуляторні функції, інвестиційний супровід, науково-дослідну та лабораторну базу, а також освітню складову. Такий підхід дозволяє одночасно формувати інфраструктуру для інвесторів, забезпечувати підготовку кадрів і створювати передумови для локалізації виробництва та зростання експорту.
Важливий контекст: до повномасштабної війни Україна та Узбекистан мали суттєво вищий рівень економічної взаємодії.
У 2021 році товарообіг між країнами досягав близько 700–735 млн доларів. Після початку війни він суттєво скоротився:
у 2023 році — близько 335 млн доларів,
у 2024 році — близько 277 млн доларів,
за 9 місяців 2025 року — 235 млн доларів, з яких експорт України становив 138 млн доларів.
Це свідчить про те, що потенціал двосторонньої співпраці об’єктивно значно перевищує поточні показники.
Завершили візит зустріччю у Міністерстві інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекістану.
Разом із заступником Міністра іноземних справ України Олександром Міщенком, Спеціальним представником Міністра в Центральній Азії Послом Віктором Майком зустрілися з заступником Міністра інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекістану Акрамом Алієвим та представниками Міністерства.
Говорили про:
— Підхід Узбекистану до інвестиційної політики, що еволюціонує від широкого надання пільг до більш селективної моделі, орієнтованої на якість інвестицій, створення доданої вартості, робочих місць, технологічний розвиток і інтеграцію у довгострокову економічну стратегію.
— Перспективи торговельно-економічної взаємодії з Афганістаном у контексті можливого залучення українських компаній. Узбецька сторона розглядає Афганістан як великий ринок із суттєвим незадоволеним попитом та зазначає можливість використання Узбекистану як логістичного і торговельного хабу для виходу українського бізнесу на цей напрям. Окремо відзначено потенціал співпраці з огляду на наявність у Афганістані критичних мінералів і природних ресурсів.
— Готовність Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану супроводжувати українські компанії: надавати підтримку в організації зустрічей, координації проєктів, проходженні процедур, а також забезпечувати міжвідомчу взаємодію спільно з посольством.
Про те, що ми виходимо із необхідності переходу від загального торговельного діалогу до практичної промислової кооперації. У фокусі — локалізація виробництв, участь у ланцюгах доданої вартості, реалізація спільних індустріальних проєктів та інженерних рішень. Окремий пріоритет — формування зрозумілих і передбачуваних правил входу на ринок, що дозволяють швидко трансформувати політичну підтримку у конкретні інвестиційні рішення.
Узбецькі колеги акцентували увагу на розвитку індустріальної платформи, що динамічно зростає та орієнтується на технології, локалізацію виробництва й залучення якісних інвестицій. Ключовий запит — прихід партнерів із готовими технологіями, виробничими рішеннями та участю у довгострокових програмах розвитку промисловості.
Домовилися зберігати пряму координацію через міністерства та посольства з метою швидкого переходу від політичних домовленостей до практичної реалізації проєктів.
Підтвердили готовність до виходу на вищий рівень інституційного оформлення співпраці після формування першого пакета конкретних ініціатив.
Візит засвідчив взаємний рух до моделі економічного партнерства, в основі якої — промислова кооперація, локалізація виробництва та створення спільних ланцюгів доданої вартості.
Дякуємо Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Узбекистан в Україні Алішеру Курманову за підтримку в організації візиту.
Продовжуємо роботу над практичними проєктами та дорожніми картами співпраці.
