5 травня в Києві відбувся круглий стіл: «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: металургійна галузь», присвячений одному з ключових секторів української економіки. Захід відбувся у межах серії регіональних діалогів Уряду з бізнесом щодо адаптації української економіки до вимог ЄС, у яких Федерація роботодавців України виступає співорганізатором.
Модератором заходу від Федерації роботодавців України виступив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков. У дискусії взяли участь представники ЄС та міжнародних програм, зокрема керівник відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні Нікола Сібона та експерт програми Ukraine2EU Якоб Ульріх.
Від української сторони учасників заходу привітав генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, який окреслив роль ФРУ як платформи консолідації бізнесу та подякував Віцепремʼєр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасу Качці за продовження відкритого діалогу з бізнесом щодо євроінтеграції.
Він підкреслив, що участь промисловості у формуванні євроінтеграційної політики має бути системною, і саме ФРУ як організація, що об’єднує близько 8 тисяч підприємств у 47 галузях економіки, забезпечує формування єдиного голосу промисловості.
Руслан Іллічов також акцентував увагу на послідовному діалозі із ЄС, який проводить Федерація роботодавців: «Ми вже кілька років здійснюємо постійні візити до Європейської комісії, останній був 23–24 квітня, і там чітко звучить запит — як українська промисловість бачить інтеграцію до спільного ринку та індустріальної політики ЄС».
Він додав, що українська промисловість має розглядатися не як загроза для європейського ринку, а як партнер, оскільки понад 60% українського експорту сьогодні спрямовується до ЄС, а позитивне сальдо для Європейського Союзу перевищує 15 млрд євро за 2025 рік.
За його словами, це підтверджує взаємну важливість ринків і необхідність переходу до партнерської логіки інтеграції.
Перша сесія Форуму була присвячена імплементації acquis ЄС у металургійній галузі та виконанню Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.
Генеральний директор Урядового офісу координації євроінтеграції Олександр Ільков окреслив стан переговорного процесу та ключові етапи гармонізації регулювання.
Радниця ФРУ з питань міжнародної торгівлі, партнерка юридичної фірми “Sayenko Kharenko” Анжела Махінова представила аналіз регуляторних змін, які очікують галузь у межах наближення до європейського права.
У центрі другої сесії відбувся діалог із Віцепремʼєр-міністром Тарасом Качкою щодо місця металургії в промисловій політиці України, параметрів переговорної позиції та ключових викликів CBAM.
У своєму виступі Віцепремʼєр-міністр Тарас Качка наголосив, що металургія є одним із ключових двигунів української економіки, який поєднує видобуток зі складною переробкою та широким асортиментом продукції. Попри значні виклики воєнного часу, галузь демонструє поступове відновлення — з 6 до 8 млн тонн. За словами Тараса Качки, українська металургія залишається важливим партнером для європейського ринку: фактично кожен металургійний завод у ЄС співпрацює з Україною щодо сировини чи напівфабрикатів.
Окремо Тарас Качка зосередився на ризиках сприйняття України як третьої країни у відносинах з ЄС у межах механізму Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM). Уряд активно працює з питанням показників, які лягають в основу розрахунків.
«Європейська комісія вже визнала розбіжності в підходах до моделювання, що створює можливість для технічного рішення протягом найближчих місяців», — зазначив Віцепремʼєр-міністр.
За його словами, ключове завдання — забезпечити, щоб українська продукція могла торгуватися за фактичними показниками викидів CO2 без очікування 1 січня 2027 року.
Віцепремʼєр-міністр також підтримує позицію щодо необхідності запровадження системи розширення CBAM на зовнішніх кордонах, наголосивши, що ринок має бути до цього готовим.
Окремим напрямом, на якому наголосив Віцепремʼєр-міністр, є формування власної кліматичної політики та національної системи торгівлі викидами (НСТВ). За словами Тараса Качки, це необхідна передумова для швидкої інтеграції у внутрішній ринок ЄС та відновлення умов торгівлі, які існували до 2022 року.
Окремо Тарас Качка зазначив, що триває робота над питанням надмірних потужностей з виробництва сталі (overcapacity) та доступу на ринок ЄС, підкресливши переговорний характер процесу. Йдеться, зокрема, про можливе запровадження 50% мита до обсягів, що перевищують квоту, а також про скорочення загального обсягу безмитних квот приблизно на 47% порівняно з рівнем 2024 року. ЄС має власне бачення необхідних параметрів, і Україна веде з європейськими партнерами конструктивний діалог щодо обсягів, які не зашкодять українському бізнесу.
Він також наголосив на стратегічному баченні інтеграції: «Спосіб вирішити системні проблеми доступу на ринок ЄС – це отримання режиму внутрішнього ринку для металургії. Інакше ми не зможемо довго триматися на тимчасових рішеннях».
Третя сесія була зосереджена на практичних інструментах декарбонізації, CBAM, створенні системи торгівлі викидами та доступі до фінансування ЄС.
Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький детально пояснив концепцію національної системи торгівлі викидами та її зв’язок із CBAM, зокрема механізм спецфонду, до якого надходитимуть кошти від вуглецевого мита з подальшим частковим поверненням бізнесу до 95% витрат на підтверджені проєкти декарбонізації.
Також обговорювалися питання верифікації викидів і створення системи акредитованих верифікаторів, визнаних ЄС, що дозволить українським експертам працювати на міжнародному ринку.
Заступниця голови Держенергоефективності Марія Малая представила функціонування Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, створеного у 2023 році.
Фонд наповнюється за рахунок частини екологічного податку на викиди СО2 і у 2024 році акумулював близько 2 млрд грн, з подальшими щорічними надходженнями на рівні близько 1,7–2 млрд грн. Кошти спрямовуються на енергоефективність, модернізацію виробництв, відновлювану енергетику та електротранспорт через компенсацію кредитних ставок і фінансування проєктів через АТ «Фонд декарбонізації України».
Станом на сьогодні профінансовано 76 проєктів, переважно малого та середнього бізнесу, при цьому уряд розглядає можливість розширення доступу для великих промислових підприємств і зниження кредитних ставок до 2–3% для CBAM-орієнтованих проєктів.
Завершуючи дискусію, заступниця генерального директора ФРУ з міжнародної діяльності та європейської інтеграції Юлія Гончарова підкреслила роль Федерації як ключового майданчика для формування позиції бізнесу:
«Ми прийдемо до європейської системи як накопичення податків до державного бюджету, так і розподілення у вигляді державної допомоги. Без цього інструменту наша промисловість не зможе витримати конкуренцію з Європейським Союзом. І якщо детально придивитися до Угоди про асоціацію, там вже закладено до 30% на зелену модернізацію. Без спільної роботи з Європейським Союзом ми не зможемо цього зробити».
Вона наголосила, що без ефективних інструментів державної підтримки українська промисловість не зможе конкурувати на ринку ЄС, а тому необхідно одночасно імплементувати європейські правила та відстоювати національні інтереси в переговорному процесі, формуючи спільну позицію бізнесу для майбутнього індустріального діалогу високого рівня.
Підсумовуючи, учасники заходу відзначили, що діалог став продовженням серії галузевих консультацій між Урядом та бізнесом, спрямованих не лише на гармонізацію законодавства, а й на формування спільних підходів до інтеграції української промисловості в європейську економічну та індустріальну політику.
