Законопроект № 5420 від 23.04.2021 р. суперечить світовим правовим практикам та створює додаткові ризики для бізнесу, що в умовах блокування кордону перетворює імпорт сировини та комплектуючих майже у неможливу місію.
На сьогоднішній день підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність знаходяться в екстремальних умовах, пов’язаних з блокуванням вантажного транспорту на кодонах, неможливості повноцінного використання українських портів, а також зростання вартості логістичних послуг.
Під час військової агресії РФ український виробник знаходиться в нерівній конкуренції порівняно з іноземними виробниками та потребує державної підтримки, яка полягає, зокрема, у спрощенні зовнішньої торгівлі.
Натомість, до другого читання вноситься законопроект, який не тільки не спрощує торгівлю, а і створює передумови для корупційних дій та не відповідає крокам, які робить Україна на шляху до спільного ринку ЄС.
Хоча мета проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» (реєстр. № 5420 від 23.04.2021 року) – запобігти т. з. «сірому імпорту», «піджакам», але насправді чи будуть це такі «ідеальні ліки від контрабанди»?
Які наслідки може отримати від цього український виробник, який займається виробництвом та імпортує необхідні комплектуючі. Бо всі ми знаємо, що в сучасному світі не має 100 відсоткової локалізації складних машин або Україна не виробляє всі види виробничого обладнання. Треба думати і про відбудову України!
Отже, міжнародна практика, зокрема, європейська, яку ми маємо імплементувати, використовує широкий набір інструментів для боротьби з недобросовісними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності – це і аналіз ризиків і митний аудит, і фінансові гарантії під час транзиту. Також існує диференціація контрабанди: зброя, наркотики, культурні цінності, які караються саме за кримінальними статтями. А т. з. товарну контрабанду виносять в площину відповідальності за несплату податків, або адміністративної відповідальності. До речі, про це каже і Митний кодекс ЄС. Як правило застосовуються високі штрафи у якості санкції, а не збільшується кількість карних справ. Про це Федерація роботодавців України казала ще у процесі підготовки до першого читання законопроекту. Нажаль, так і не відбулось ґрунтовне доопрацювання та узгодження з іншими нормами Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та Митного кодексу України.
Ґрунтуючись на правовому аналізі, можна виділити основні неприйнятні положення законопроекту.
Перше. Кримінальна відповідальність за відсутності умислу. Законопроектом пропонується криміналізація фактів переміщення товарів поза митним контролем та недостовірне декларування товарів, без урахування наявності або відсутності умислу щодо вчинення таких дій. Це суттєво відрізняє його, наприклад, від конкуруючого складу злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, а саме відповідальність лише за «Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)». Таке ігнорування особливостей форми вини містить у собі небезпеку порушення прав і свобод людини та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Кримінальна відповідальність загрожує просто за помилки або й розбіжності в поглядах декларанта і митника на товар, що має місце в реальному житті. Кримінальну відповідальність за подання неправдивих відомостей закладено у визначення «приховування від митного контролю». Але ми знаємо, що заповнення митної декларації це складний процес, який повинен визначати, наприклад, митну вартість, код товару, країну походження тощо. Хто хоч раз проходив процедуру митного оформлення знає, що у декларанта та митника існують різні погляди на такі визначення.
При цьому у статтях 268 та 269 Митного кодексу України міститься правовий механізм виправлення помилок у вантажній митній декларації.
Друге. Кримінальна відповідальність настає за особливо тяжкі наслідки, які впливають на суспільно-правові відносини, а у законопроекті при оцінці використовується вартісні показники товарів, а не ухилення від сплати податків! Але міжнародними угодами та митним законодавством можуть бути передбачені нульові ставки мита або звільнення від сплати мит та податків при переміщенні певних категорій товарів. Шкоди державі нема, але покарання в’язницею є.
Третє. Ще важливий фактор, це так звані «порогові значення», за яким наступає кримінальна відповідальність, то вони занадто низькі. Так, значним розміром контрабанди вважається товар вартістю 41 тисяч євро і великий – вартістю 80 тисяч євро відповідно, що фактично дорівнює пів-вантажівки продукції для якогось магазину і аж ніяк не схоже на постачання розгалуженої контрабандної мережі, для боротьби з якою і створювався законопроект №5420.
Четверте. Не міститься чіткого визначення суб’єктів злочину. Зате є кваліфікація за ознакою «за попередньою змовою групою осіб» або «організованою групою». Оскільки зовнішньоекономічна діяльність – це складний організаційно-правовий механізм, до якого залучено і власників товару, і перевізників, і уповноважених декларантів. Тобто в переважній більшості відкриватись будуть кримінальні впровадження через наявність «групи».
Проведенні досудового розслідування злочинів законопроектом передається до Бюро економічної безпеки України. На наше переконання, досудовим розслідуванням мають займатися митні органи та отримати статус правоохоронного органу. Так, зокрема, розслідування незаконного переміщення через митний кордон товарів може носити міжнародний характер на підставі договорів про взаємну адміністративну допомогу у митних справах між митними органами договірних сторін.
Митне оформлення занадто складний механізм. А передача іншому органу підслідність, який має займатись розслідуванням фінансових злочинів, це буде складна корупційна схема. А відповідаючи на докір, що митники будуть чинити свавілля є проста відповідь – в Україні створена розгалужена система антикорупційних органів: НАБУ, НАЗК, САП ще і ДБР.
Також варто врахувати, що всі вимагають перезавантаження Бюро економічної безпеки, яке так і не запрацювало як єдиний аналітичний орган фінансових розслідувань. Замість оновлення БЕБ та проведення конкурсу на керівні посади маємо збільшення повноважень органу.
Вважаємо, що правильний шлях – це використовувати всі цивілізовані механізми боротьби з митними правопорушеннями та ухиленням від сплати податків, розбудовувати митну інфраструктуру, забезпечувати митників технічними засобами митного контролю.
Федерація роботодавців України вважає неприпустимим прийняття проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» (реєстр. № 5420від 23.04.2021 року), особливо в умовах воєнного стану.
