Цього тижня в Києві проходить одна з найважливіших і водночас одна з найменш публічних подій української дипломатії - щорічна Нарада керівників закордонних дипломатичних установ України.
Саме в ці дні до України з'їжджаються практично всі українські посли, генеральні консули та керівники наших дипломатичних місій з усього світу.
Це унікальна можливість не лише підбити підсумки роботи, а й синхронізувати пріоритети, визначити головні завдання та сформувати порядок денний української дипломатії на наступний рік.
Дуже цінно, що вже традиційно частиною цієї дискусії є й український бізнес. Адже сучасна дипломатія - це давно не лише про політику. Це про економіку, інвестиції, технології, відкриття нових ринків і конкурентоспроможність країни.
Цього року на запрошення Андрія Сибіги Михайло Бно-Айріян виступив як спеціальний торговельний представник Федерації роботодавців України. У своєму виступі він сформулював п'ять ключових завдань, які сьогодні, на моє переконання, український бізнес ставить перед українською дипломатією.
Перше - захистити та зберегти те, що вже працює. Логістика, транспортні коридори, порти, залізниця, автомобільні переходи, митні та ветеринарні процедури сьогодні є питанням економічної безпеки держави. Завдання дипломатії - не лише реагувати на кризи, а системно працювати над тим, щоб вони взагалі не виникали. І впевнений, що зусилля команди Taras Vysotskyi щодо недопущення катастрофічного сценарію з вивозом зернових дадуть результат.
Друге - максимально швидко усувати регуляторні бар'єри. Дуже часто для відкриття нового ринку не потрібні мільярдні інвестиції. Достатньо одного ветеринарного протоколу, одного фітосанітарного сертифіката або погодженого регуляторного рішення. Саме тут економічна дипломатія здатна давати найшвидший і найбільш відчутний результат для українських експортерів. І дякую Сергій Ткачук за його системну роботу з відкриття ринку, маємо вже гарні результати.
Третє - будувати нові моделі виходу на зовнішні ринки. Світ більше не працює за моделлю «виробив - продав». Спільні підприємства, локалізація виробництва, технологічні партнерства, інвестиційна кооперація та інтеграція у глобальні ланцюги створення доданої вартості стають новою нормою. Українська дипломатія має допомагати бізнесу відкривати саме такі можливості. І тут ми командою ФРУ готові разом із МЗС та посольствами напрацьовувати нові креативні підходу до нових моделей просування експорту.
Четверте - перетворити європейську інтеграцію на повноцінну економічну стратегію. Наше завдання - змінити сприйняття України в Європі: від потенційного виклику до стратегічної можливості. Україна може посилити конкурентоспроможність ЄС у сфері оборонної промисловості, енергетики, біометану, агропереробки, машинобудування, критичних матеріалів та багатьох інших галузях.
П'яте - людський капітал. Після війни конкуренція точитиметься не лише за інвестиції, а й за людей. Уже сьогодні потрібно будувати економіку, яка повертатиме українців додому, залучатиме таланти з усього світу та створюватиме попит на висококваліфікованих фахівців.
І насамкінець звернувся до українських послів із дуже простим, але принциповим проханням.
Максимально робити ставку на український бізнес.
На ті компанії, які сьогодні, попри війну, щоденні атаки, втрату активів і величезні ризики, продовжують виробляти, експортувати, інвестувати, створювати робочі місця та сплачувати податки.
Саме український бізнес сьогодні є головним інвестором у власну країну. Саме він є головною опорою економічної стійкості України. Тому підтримка українських компаній, відкриття для них нових ринків, пошук партнерів і усунення бар'єрів мають залишатися одним із головних пріоритетів української дипломатії.
Бо найкоротший шлях до сильнішої, конкурентоспроможної та економічно стійкої України проходить через сильний український бізнес.
