В Україні триває обговорення ключових питань, пов’язаних із проходженням процедури верифікації в межах механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та визначенням кола суб’єктів, які можуть виступати верифікаторами для українських виробників.
Під час профільної робочої зустрічі було наголошено, що з 1 січня 2026 року виробники CBAM-товарів матимуть два підходи до подання звітності щодо викидів парникових газів: за дефолтними значеннями Європейської комісії або за фактичними даними підприємств. Використання дефолтних показників не потребує верифікації, однак призводить до суттєвого зростання вартості CBAM-сертифікатів — у середньому щонайменше вдвічі.
Натомість подання звітності за фактичними викидами є економічно вигіднішим для імпортерів, проте вимагає обов’язкової верифікації даних. Саме механізм такої верифікації та питання, хто має право її здійснювати, наразі залишаються одними з найбільш проблемних для українського бізнесу.
Учасники зустрічі зазначили, що відповідно до європейського підходу результати верифікації визнаватимуться лише за умови, якщо її проводить акредитований верифікатор. За відсутності відповідної акредитації результати перевірки не матимуть юридичної сили для європейської сторони.
Станом на сьогодні розглядаються два потенційні сценарії.
Перший — залучення європейських верифікаторів, акредитованих у країнах ЄС. Водночас цей варіант є дорогим і містить значні практичні ризики, зокрема через можливу відмову європейських фахівців здійснювати обов’язкові виїзні перевірки на українських підприємствах в умовах війни.
Другий сценарій — залучення українських верифікаторів. Така можливість розглядається за умови отримання ними акредитації в органах акредитації країн Європейського Союзу
Третій сценарій – укладення партнерських договорів між європейськими верифікаторами та українськими. У цьому випадку українські компанії могли б здійснювати перевірки безпосередньо на місцях, а європейські партнери — визнавати зібрані дані та формувати фінальні результати верифікації.
Представники українських верифікаційних компаній підтвердили зацікавленість у долученні до CBAM-процедур, однак наголосили на необхідності чіткого визначення з боку Європейської комісії вимог до компетентності фахівців, обсягів перевірок, критеріїв підтвердження даних та методології верифікації. Лише після цього можна буде об’єктивно оцінити готовність українських верифікаторів відповідати європейським вимогам.
Окремо було підкреслено, що українським виробникам CBAM-товарів уже зараз необхідно уважно оцінювати ризики під час укладання договорів на верифікацію, зокрема з огляду на відсутність у більшості українських компаній чинної європейської акредитації.
За підсумками обговорення сторони домовилися напрацювати спільний план дій щодо CBAM-верифікації, який передбачатиме подальший діалог із європейськими партнерами та, за потреби, звернення до органів державної влади України.
Мета — не допустити втрати українськими виробниками доступу до ринку ЄС та зберегти конкурентоспроможність української продукції в умовах дії CBAM-регулювання.
