Провели два круглі столи за участі представників органів виконавчої влади та правників у сфері земельного законодавства. Плануємо до кінця березня розробити пропозиції щодо реформування чинного законодавства.
Модерацію засідань та роботу над пропозиціями супроводжують Голова Комітету з аграрного, земельного та довкільного права Національної асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський та член Ради Федерації роботодавців України Геннадій Руденко.
Болючі питання для підприємців та інвесторів, українських та іноземних: право власності, сучасні інструменти перевірки історії земельної ділянки, невизначеність меж, відповідальність, яка повністю покладається на плечі інвестора.
Нині відповідальність за правопорушення, які могли виникнути відносно певної ділянки землі 20-30 років тому в основному перекладається на плечі наявного інвестора. Прокуратура формує позови до кінцевого власника, вирок суду традиційно містить «покупець земельної ділянки мав проявити розумну обачність», і землю у підприємця чи інвестора забирають без жодного відшкодування.
Універсальна порада експертів на сьогодні – це проведення попереднього аудиту ділянки. Цей шлях складний, передбачає залучення адвокатської компанії і все одно не є 100% надійним. Адже перевіряти доведеться й радянські документи, а це – звернення до Державного фонду документації із землеустрою, який має три рівні, а також – до сільських рад і навіть, якщо документи були втрачені, - до профільного інституту, який виготовляв документацію землеустрою. Такий шлях точно не є сучасним та зручним для інвесторів.
Більшість резонансних судових справ сьогодні в своїй основі мають спільну причину – велику кількість несформованих земельних ділянок , які не є сьогодні об’єктами цивільно-правових відносин, - пояснила під час першого круглого столу начальник відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України Ольга Саєнко. Мова – про великі масиви об’єктів природо-заповідного фонду загальнодержавного значення. До прикладу, меж не мають навіть частина державних лісогосподарських підприємств, чим створюють проблеми приватним сусідам.
«Якщо ми говоримо про історію земельної ділянки, то за часів Радянського Союзу до проголошення незалежності України ці ділянки були надані, але без винесення меж в натурі. І в постановах УССР там надавалося тільки кількість гектарів. І в такому випадку все що межує з цими ділянками, якщо воно не сформоване, - все буде викликати певні питання?» - пояснила Ольга Саєнко.
Земельні відносини змінюються, разом з ними повинно розвиватись і земельне законодавство – вважають правники. Інвесторам потрібен сучасний інструмент для перевірки історії ділянки – державний орган, який збирає і перевіряє всю інформацію.
Необхідно удосконалювати земельний кадастр в електронній формі, щоб він відображав зону лісового та водного фондів.
Змінити боротьбу з інвесторами на діалог – це рішення по вже діючим кейсам. Як варіант – укладання угоди, яка визначатиме статус вже придбаних земельних ділянок.
Як показало спілкування з бізнесом, найболючішим питанням є – право власності на землю. «Коли анонсували нашу роботу щодо підготовки змін до земельного законодавство, то зрозуміли що більшість підприємців цікавляться саме правом власності на землю, але не є фахівцями земельного права, їх цікавить комфортна модель володіння, - говорить Геннадій Руденко. - Завдання фахівців – провести цю нудну роботу удосконалення земельного законодавства, щоб володіння стало простим і гарантованим. Ми, як роботодавці, хочемо зробити так, щоб інвестори, вітчизняні та іноземні, відчували комфорт від інвестування в землю в Україні. Над цим ми працюємо».
Протягом березня експерти земельного права підготують свої пропозиції, які будуть винесені на обговорення в органах державної влади.
