Уряд прийняв Порядок надання допомоги по частковому безробіттю. Враховано пропозиції Федерації роботодавців

Уряд прийняв Порядок надання допомоги по частковому безробіттю. Враховано пропозиції Федерації роботодавців

Сьогодні Урядом прийнято Порядок надання допомоги по частковому безробіттю. Раніше порядок виплати регулювався наказом Мінсоцполітики №103 від 07.03.2013 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю».

Як і раніше, у разі зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників роботодавець може звернутись до територіального органу ДСЗ і отримати допомогу по частковому безробіттю. Наразі програма з часткового безробіття фінансується для виробничників незалежно від розміру бізнесу.

Даний Порядок доповнено додатковою підставою звернення за допомогою – зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним на період дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. При чому, йдеться не тільки про пандемію COVID-19, а й про можливі інші особливо небезпечні інфекційні хвороби, які можуть виникнути у майбутньому.

Для цього роботодавцеві необхідно подати три документа: заяву; копію наказу про зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу, в якому зазначено обставини, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва, його початок та тривалість; відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу.

На звернення ФРУ, відмовились від укладення договору між роботодавцем і ДСЗ, який значно обтяжував механізм отримання допомоги. В даному випадку достатнім буде рішення комісії, на підставі якого здійснюватиметься фінансування. Допомога надається працівникові, роботодавець виступає агентом з виплати цієї допомоги. Тому встановлення договірних відносин у такому разі є недоречним. Так, приміром, відсутній будь-який договір між роботодавцем та Фондом соціального страхування на отримання матеріального забезпечення при тимчасовій втраті працездатності.

Роботодавцем подається заявка, кошти надходять на поточний рахунок для її виплати працівникові. Окрім того, умови договору часто дублюють норми Закону України «Про зайнятість населення» та цього Порядку.

За цим Порядком допомога не надається у разі, якщо:

  • зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
  • є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;
  • працівник:
  1. письмово відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);
  2. працює на цьому підприємстві за сумісництвом;
  3. проходить альтернативну (невійськову) службу;
  4. отримує оплату часу простою, а також у разі освоєння нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 КЗпП України;
  5. залучений до профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, передбачених статтею 71 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Рішення про надання або відмову у виплаті приймається центром зайнятості протягом 3-х робочих днів, перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги протягом 3-х робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості. Роботодавець відповідно виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж 3 робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця.

Виплата працівникам допомоги здійснюється підприємством з першого дня скорочення тривалості їхнього робочого часу в межах строку зупинення (скорочення) виробництва на весь час дії карантину, але не більше 30 календарних днів після його завершення.

Розмір допомоги встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду але не більше розміру прожиткового мінімуму для працездатного населення.

Окрім того, за цим Порядком лишаються підстави звернення за допомогою, не пов’язані з карантином, які діяли раніше:

    • у разі зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюється виробництво певного виду продукції у межах такого підрозділу), триває не менше 3-х місяців і не перевищує 6-ти місяців, охопило не менш як 20% чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше % на місяць;
  • у разі зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та спільного представницького органу, утвореного первинними профспілковими організаціями на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу – виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), що об’єднує більшість працівників цього роботодавця.

У цьому випадку, тривалість виплати може бути встановлена до 180 календарних днів. За загальним правилом роботодавець не може звернутися за наступним одержанням допомоги раніше, ніж через 1 рік після закінчення строку виплати допомоги. Втім період виплати допомоги на період дії карантину не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги з причин зупинення (скорочення) виробництва.

Тобто після закінчення карантину роботодавець може звернутися за підставами, не пов’язаними з карантином, повторно для отримання допомоги.

Увага! Члени ФРУ отримують покроковий алгоритм дій з отримання допомоги по частковому безробіттю. З додаткових питань отримання допомоги звертатись до Наталі Гостєвої, департамент дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ, т. 2517021, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

 

Популярні новини

Відкрите звернення ФРУ до Прем'єр-міністра України щодо реалізації проекту з локалізації електровозів в Україні

Маніфест роботодавців України

2019