Черги на кордоні за останні кілька місяців зросли в три-чотири рази, відповідно зросла і вартість доставки. Компанії зазначають, що несуть значні фінансові втрати. Федерація роботодавців України провела опитування серед компаній-членів та зібрала відгуки щодо причин утворення черг, а також напрацювала пропозиції як покращити ситуацію і передала їх до Уряду.
Всі опитані компанії підтвердили наявність проблем із експортом продукції через великі черги на кордоні. Середня затримка вантажів складає: 40% - 5-10 днів, 53% - 10-15 днів, решта заявили або про швидкий перетин кордону (до 5 діб), або про затримку понад 15 діб. Майже всі опитані заявили, що ситуація з чергами на кордоні погіршилась. Всі опитані вважають, що процедури, пов’язані з проходженням кордону (зокрема еЧерга), потребують доопрацювання.
Хочемо зауважити, що Федерація роботодавців розуміє наявність об’єктивних причин, як то військова агресія рф, блокування і нестабільна робота портів. Пункти пропуску, розташовані на західному кордоні України стали для українських компаній-експортерів єдиними транспортними коридорами не лише до ринків ЄС, але фактично до ринків всього світу. Втім бачимо і низку суб’єктивних факторів і можливості для їхнього усунення. Це необхідно зробити якнайшвидше, враховуючи негативний вплив черг на експортну спроможність та економіку України в найближчому майбутньому.
Довге очікування в черзі впливає на кінцеву вартість української продукції. Приміром, для перевезення лікарських засобів українська компанія-виробник використовує спеціалізоване обладнання для дотримання належних режимів температури та вологості. Додаткові витрати лише на роботу спеціалізованого холодильного обладнання у вересні-жовтні склали 1,3 мільйони гривень. Виробник сталевої продукції, який поставляє її до країн Східної Європи, повідомляє, що через черги ставки автоперевізників зросли на 300-700 євро за рейс.
Негативне значення мають і терміни поставок: зрив строків впливають на репутацію українських компаній. Наразі європейські партнери мають лояльність до українського бізнесу. Але, як зазначає український виробник гігієнічної продукції, якщо ситуація з перетином кордону не буде виправлена, жодна торговельна мережа Європи не зможе чекати доставки замовленої продукції по кілька тижнів.
При цьому фрахт з портів Китаю до Європи коштує 600-800 долларів за контейнер з терміном поставки до 30 днів, а вартість доставки з України до Європи майже втричі дорожче і майже не відрізняється за часом очікування. Українська продукція втрачає конкурентоспроможність.
Причини, а значить і способи подолання черг на кордоні можна розділити на дві категорії: пропускна спроможність пунктів та робота системи Електронної черги для перетину кордону. Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України розробили свої пропозиції Уряду щодо зменшення черг транспортних засобів на кордоні.
Серед стратегічних кроків:
1) активізувати роботу контролюючих органів на кордоні, використовуючи наявні інструменти у рамках міжнародних договорів, посилити співпрацю з контролюючими органами суміжних країн з метою синхронізації роботи служб у пунктах пропуску на кордоні. Про важливість цього фактору свідчить те, що черги з літа зросли в 3-4 рази, а кількість вантажів з України суттєво не змінилась;
2) провести переговори з сусідніми країнами щодо реконструкції існуючих пунктів пропуску, або, за можливості, збільшення кількості пунктів пропуску на кордні;
3) відповідно до європейської практики ввести окремі полоси руху для суб’єктів ЗЕД, які отримали статус АЕО, спрощень у рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту або інших спрощень у рамках Митного кодексу України
4) активізувати роботу спрямовану на запровадження спільного контролю у пунктах пропуску.
Пропозиції до роботи системи Електронної черги для перетину кордону:
1) адміністратором проекту «еЧерга» є Мінінфраструктури, а безпосереднім виконавцем - Укртрансбезпека. Натомість ці функції доцільно доручити Міністерству внутрішніх справ та Державній прикордонній службі, оскільки організація та контроль дорожнього руху і перетину кордону віднесено до їх повноважень;
2) порядок реалізації проекту «Електронна черга перетину кордону», затверджений постановою КМУ від 02.12.2022 № 1349, не передбачає критеріїв визначення пріоритету тих чи інших вантажів. Наприклад: тих, що швидко псуються, військових, небезпечних, тощо;
3) також електронна черга не враховує пріоритету для автомобілів, які перетинають кордон на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, що передбачено статтею 360 Митного кодексу України, та Конвенції про процедуру спільного транзиту. Про необхідність внесення відповідних змін заінтересовані сторони домовилися ще під час засідання Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики 6 липня 2023 року.
Додаткового вивчення потребують такі питання: автомобілі в черзі з вантажем і без (окрему увагу слід приділити транспорту для перевезення палива); додати в систему «еЧерга» можливість заміни водія та причепу (через стан здоров’я та інші причини) без повторної реєстрації та штучного збільшення черги; запровадження системи штрафів i адміністративних покарань для недобросовісних перевізників, які реєструють автомобіль як порожній, а по факту він завантажений.
Звернулись до Першого Віце-прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та запропонували організувати робочу нараду за участі представників Федерації роботодавців України, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Укртрансбезпеки, Державної митної служби та МВС (Державної прикордонної служби) для обговорення проблемної ситуації на кордоні, наших пропозицій щодо її вирішення та внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1349.
Компанії-члени Федерації роботодавців зазначають: якщо ситуація з очікуванням на кордоні триватиме – вони не зможуть виконати більшість закордонних контрактів. В умовах скороченого внутрішнього ринку все це призведе до скорочення виробництва, а значить – і робочих місць, відрахувань до державного бюджету та надходження валютної виручки.
