Українські аналітичні центри презентували дослідження щодо введення критерію локалізації у держзакупівлях

Українські аналітичні центри презентували дослідження щодо введення критерію локалізації у держзакупівлях

Сьогодні у прес-центрі “Українських новин” відбулася презентація досліджень незалежних аналітичних центрів з приводу вимоги локалізації в публічних закупівлях. Свої напрацювання презентували аналітичний центр Федерації роботодавців України, Центр розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine, "Укрпромзовнішекспертиза”, GROWFORD Institute та аналітичний центр Industry4Ukraine.

Нардеп Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету економічного розвитку ВРУ, співавтор профільного законопроекту на початку заходу зазначив, що локалізація – один із широко розповсюджених у світі інструментів підтримки переробної промисловості. Промисловість дає в Україні роботу 2.5 мільйонів людей. Це сфера масової зайнятості з високими зарплатами ( вищі - лише у IT, банківській сфері, авіаційній та оборонній галузях). Це також сфера «білих зарплат», що дуже важливо для місцевих бюджетів.

Саме тому законопроект про локалізацію №3739, який наразі очікує на друге читання у Верховній Раді, є настільки важливим для розвитку економіки України.

У рамках документу передбачається запровадження обов’язкової вимоги щодо наявності місцевої складової в товарах для цілей участі в тендерах публічних закупівель наземного громадського транспорту, рухомого складу залізниці, комунальної техніки, будівельної техніки, техніки спеціального призначення, обладнання, продукції енергетичного машинобудування.

Локалізація в умовах глобальної пандемії та світової фінансово-економічної кризи – це імуноглобулін для економіки України, переконаний Ігор Гужва, голова правління Центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine.

Публічні закупівлі в середньому в світі складають приблизно 10-15% від ВВП, зазначив він. Показник проникнення імпорту в публічні_закупівлі в Україні є чи не найвищим в світі – це 38%, тоді як в інших країнах світу, наприклад, в США, Європі, інших країнах він не перевищує 7-10% максимум. В Україні інструмент публічних закупівель не використовується для розвитку економіки, промисловості та зайнятості.

А тим часом дослідження центром ефекту від впровадження закону про локалізацію з наступними очікуваними результатами від його реалізації дало наступний прогноз:

  • + 3.9% зростання ВВП
  • + 8.17% зростання податкових надходжень до бюджету
  • + 62.5 тисяч нових робочих місць
  • + 10.7% зростання продукції переробної промисловості.

Директор аналітичного центру Федерації роботодавців України Володимир Панченко розповів, що постійний контакт ФРУ з промисловцями, зокрема, фіналізується в дослідженні Індексу впевненості бізнесу, яке здійснюється за підтримки Конфедерації промисловості Данії.

«Цьогорічний індекс показує, що першою вимогою бізнесу є подолання корупції, друге - захист власності і відповідно прозора судова система і третє - фінансування.

І коли ми говоримо про рівні конкурентні умови, ми повинні говорити про рівний доступ українських підприємств до держзакупівель. Проект закону про локалізацію заповнює саме цю нішу. Ми це сприймаємо як пілотний проект і в разі успішного застосування його необхідно розширювати секторально», - зазначив він.
Саме тому Федерація є одним із співавторів цієї ініціативи. І вже 150 тисяч працівників компаній-членів ФРУ поставили свої підписи під зверненням до керівництва країни з вимогою прийняти законопроект №3739.

Федерація роботодавців України створила портал для тих, хто хоче знати більше про можливості українського машинобудування та локалізацію виробництва в Україні. Сайт демонструє потенціал вітчизняних підприємств у 4-х категоріях машинобудування, що підлягають локалізації виробництва – http://localization.fru.ua/.

Також на сайті є мапа локалізації, яка показує кількість та основні можливості українських підприємств, що виробляють продукцію у запропонованих законопроектом напрямках машинобудування, або є постачальниками матеріалів та комплектуючих. І ця мапа щодня доповнюється, зокрема і самими виробниками через окрему форму.

Все це наочно демонструє реальну підтримку законопроекту представниками промисловості. Адже за кожною позначкою на цій мапі – конкретне підприємство, яке створює робочі місця, сплачує податки та розвиває економіку країни.

Застосування критерію місцевої складової не призведе до зростання цін, як стверджують опоненти локалізації, каже керівник ДП «Укрпромрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк. Для основної частини продукції кількість українських виробників перевищує 5, що збереже високий рівень конкуренції. Також зростання ціни на продукцію машинобудування в публічних закупівлях буде обмежуватися зобов’язаннями організаторів тендерів щодо витрат і ціни в рамках їхніх фінпланів та планів закупівель. Неринкове збільшення ціни унеможливить здійснення закупівлі, тому буде стримувати українського виробника від цього.

«Вигоди від законопроекту. Ми враховували Cost & Benefit аналіз, тобто можливі дії контрагентів, досягнення, які матиме Україна і вітчизняні підприємства та баланс свідчать на користь законопроекту. Валовий випуск за 10 років - 375 млрд гривень, буде створена валова додана вартість 121 млрд гривень. З цієї доданої вартості фонд зарплати, який отримають українці - 86 млрд гривень, буде збережено 59 тис. робочих місць, податки в бюджет складуть 38 млрд гривень », - зазначив Власюк.

Згідно з оцінками GROWFORD Institute введення в дію положень законопроекту №3739 зумовить можливість досягнення приросту реального ВВП на 0,5% протягом першого року після запровадження вимог щодо локалізації, зазначив Костянтин Швабій, експерт Growford Institute.

Україна наразі сильно постраждала від пандемії та глобальної економічної кризи і не отримала бажаної підтримки від ЄС як партнера у рамках Європейської політики сусідства. Тому наша держава могла б претендувати на застосування в кризовий і посткризовий періоди певних заходів політики розвитку, які тимчасово можуть відходити від загальних принципів чи правил, наголошують у GROWFORD Institute.

«Аналіз іноземного досвіду показує, що стратегія вільного економічного ринку не працює практично ніде. Всі розвинені країни, країни, які прагнуть бути успішними та багатими, застосовують цілую низку інструментів підтримки індустріального розвитку», - підсумовує керівник Аналітичного центру Industry4Ukraine Олександр Юрчак.

Різні аналітичні центри, різні підходи та інструменти економічного аналізу, але порядок висновків співпадає:

  • Потреби в модернізації громадського транспорту, залізничного транспорту, комунальної техніки та енергетичному обладнанні на наступні 5 років оцінені в 150 млрд грн.
  • В Україні найвищий в світі рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі – від 36 до 40 відсотків (в світі в середньому до 10%);
  • Наявна конкуренція серед вітчизняних виробників предметів публічних закупівель, передбачених законопроектом #3739;
  • Закон про локалізацію має найбільш глибоку незалежну економічну експертизу та є найбільш вагомим для економічного розвитку країни: збільшення ВВП майже на 4%, збереження понад 200 тис та створення панд 50 тис нових робочих місць!
  • Відповідає кращим світовим практикам розвитку переробної промисловості та стимулювання зайнятості, цілям сталого розвитку та узгоджується із міжнародними зобов'язаннями України у рамках торговельних угод.

Очікуємо на друге читання законопроекту №3739 у Верховній Раді, яке може відбутися вже найближчим часом. Віримо в Національний економічний прагматизм Парламенту та рішення в інтересах розвитку промисловості України!

Адже локалізація - один з перших, але надзвичайний важливий крок, який дозволить нашим виробникам не втрачати ані свою виробничу базу, ані робочі місця для українців.

З дослідженнями учасників прес-конференції та відео їх виступів можна буде ознайомитися на нашому сайті http://localization.fru.ua/.

Трансляцію заходу можна переглянути тут.

002

003

004

005

006

007

008

009

Популярні новини

Відкрите звернення ФРУ до Прем'єр-міністра України щодо реалізації проекту з локалізації електровозів в Україні

Маніфест роботодавців України

2019