Сьогодні разом з компаніями-членами ФРУ взяли участь у Сьомому засіданні Промислового Діалогу Україна-ЄС.
Під час засідання заступник генерального директора ФРУ Юлія Гончарова представила ключові пропозиції Федерації щодо інтеграції української промисловості до Єдиного ринку ЄС, європейських ланцюгів виробництва і постачання.
В рамках виступу подякували Єврокомісії за послідовну і непохитну підтримку української економіки, продовження системної роботи зі створення умов подальшої економічної інтеграції. Український бізнес вдячний за продовження Автономних торговельних преференцій і Угоди про лібералізацію вантажних міжнародних перевезень.
Говорили про відновлення та модернізацію переробних галузей промисловості, яка має відбуватись за принципом «відбудуємо краще» - на основі передових європейських практик у сфері технологій, охорони довкілля та з чітким фокусом на інтеграцію в європейські ланцюги постачання і виробництва.
Промисловість України має значний потенціал суттєво посилити досягнення однієї з ключових політик ЄС - Відкритої стратегічної автономії.
Для цього українська промисловість потребує доступу до фінансових ресурсів, публічних закупівель в Україні та ЄС, належної державної допомоги, посилення санкційної політики України та стабільного забезпечення електроенергією.
Важливим кроком має стати підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода ACCA), як перший крок, що відкриє можливості значного прискорення інтеграції українських виробників до Єдиного ринку ЄС.
Це також дозволить працювати над відкриттям доступу до європейського ринку більш широкого кола високотехнологічної продукції українських виробників, наприклад, фармацевтичної.
Також український гірничо-металургійний комплекс має значний потенціал для відновлення і підтримки економіки України, а також – до зеленого переходу.
Проте:
1. Необхідні інвестиції з ЄС та відповідна державна допомога. Угода про асоціацію прямо визначає, що державна допомога має не допускати викривлення конкуренції при торгівлі товарами. Отже, якщо європейські підприємства мають допомогу, то і українські підприємства повинні її отримувати.
2. Переговорів щодо підтримки металургії багато (URC у Лондоні і Берліні, Індустріальний Діалог 2023), але практичних проектів (хоча б на рівні планування) не видно.
3. Ukraine Facility – нині не бачимо, як цей інструмент буде застосовуватись до підприємств важкої промисловості.
І це лише приклад однієї з переробних галузей. Проте, ми можемо відкрито говорити про військовий промисловий комплекс, деревопереробну галузь, машинобудування, промисловість у сфері електроніки та штучного інтелекту, фармацевтичну галузь, переробку продуктів харчування, хімічну галузь, легку промисловість.
У сфері публічних закупівель, ми розраховуємо, що український виробник буде мати доступ до збуту товарів та послуг як в Україні, так і в ЄС. Нажаль, на сьогоднішній день імпортовані товари мають величезну частку – близько 40% в структурі закупівель в Україні. Зменшення цього показника критично важливо для відбудови зруйнованої промисловості. Сподіваємось на компроміс в цьому чутливому питанні.
Важливо створювати та розвивати прості та прозорі механізми для розбудови розподіленої генерації у промисловому секторі за підтримки Міжнародних фінансових організацій (банків), партнерів виконання Ukraine Facility. Доступ до фінансів дозволить збільшити кількість реалізованих бізнесом проектів.
За ці два з половиною роки війни Федерація роботодавців України провела надзвичайно активну роботу у напрямку встановлення контактів на рівні B2B з нашими партнерами з Данії, Німеччини, Чехії, Польщі, Франції та Бельгії.
Вже є успішні приклади інтеграції українських галузей промисловості до ланцюгів постачання ЄС, зокрема виробництво компонентів для автомобільної промисловості та електричних машин, машин для розмінування. Тож Україна може допомогти ЄС стати ще сильнішою.
