10 серпня в Києві відбувся круглий стіл "Стійкість критичної інфраструктури України: підготовка до проходження осінньо-зимового періоду" за модерації Федерації роботодавців України. Такий діалог планується продовжити з іншими секторами економіки з метою напрацювання спільних управлінських та регуляторних рішень для підвищення стійкості бізнесу до викликів під час осінньо-зимового періоду.
Україна входить у черговий осінньо-зимовий період в умовах постійних атак на енергетичну, цифрову та логістично-транспортну інфраструктуру, від стану якої залежить робота всієї економіки та бізнесу. Учасники обговорення дійшли спільної думки, що для забезпечення безперебійної роботи підприємств і державних сервісів необхідний перехід від окремих антикризових кроків до системної взаємодії держави, бізнесу, громад та міжнародних партнерів.
Протягом останніх років українські підприємства накопичили чималий практичний досвід проходження криз. Компанії активно інвестували у власну розподілену генерацію, автономні джерела живлення, системи накопичення енергії та захист об’єктів. Однак, масштаб нинішніх загроз вимагає впровадження спільних інфраструктурних рішень.
«Сьогодні кожна галузь має власні виклики, але водночас і конкретні рішення для підвищення стійкості. Під час круглого столу учасники окреслили низку практичних кроків, реалізація яких сприятиме посиленню готовності критичної інфраструктури до роботи в умовах воєнних загроз та майбутнього осінньо-зимового періоду, – пояснив генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. – Для енергетики це прискорення відновлення мереж і розвиток виробництва критично важливого обладнання, для громад – усунення бар'єрів для використання когенерації та забезпечення безперервної роботи комунальної інфраструктури, для ритейлу – розширення інструментів фінансування та страхування воєнних ризиків, для телеком-галузі – розвиток практики спільного використання пасивної інфраструктури як одного з можливих інструментів підвищення стійкості мереж. Головне завдання сьогодні полягає в тому, щоб ці напрацювання якнайшвидше перетворилися на конкретні управлінські та регуляторні рішення, від яких залежить готовність країни до наступного осінньо-зимового періоду».
Однією з ключових тем дискусії стала готовність енергосистеми до роботи в умовах можливих нових атак на критичну інфраструктуру. Учасники обговорили реалізацію планів стійкості енергетичних компаній, заходи із захисту підстанцій та необхідність подальшого розвитку розподіленої генерації як одного з інструментів підвищення надійності енергопостачання.
«Підготовка до осінньо-зимового періоду включає масштабну роботу з відновлення та захисту енергооб'єктів після ворожих атак. Наразі нам вдалося відновити можливості передачі електроенергії, однак ключовим викликом є забезпечення системи критично важливим обладнанням і реалізація проєктів із захисту підстанцій. Також важливим елементом енергетичної стійкості залишається розвиток розподіленої генерації, тому ми закликаємо бізнес і надалі інвестувати у власні генеруючі потужності та підключати їх до загальної мережі. Це допомагає зменшувати навантаження на енергосистему і підвищує надійність енергозабезпечення. Для посилення стійкості енергосистеми також важливими є підтримка міжнародних партнерів і розвиток власного виробництва енергетичного обладнання в Україні, що дозволить швидше відновлювати мережу та реагувати на нові виклики», – зазначив голова Правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко.
Попри значні інвестиції телеком-операторів у резервне живлення та енергостійкість мереж, галузь дедалі гостріше відчуває дефіцит кваліфікованих технічних кадрів. Одним із можливих рішень учасники круглого столу назвали ефективніше використання наявних ресурсів, зокрема розвиток практики спільного використання пасивної інфраструктури мобільними операторами. Шеринг пасивної інфраструктури та моделі незалежних інфраструктурних компаній уже багато років є усталеною світовою практикою, оскільки дозволяють ефективніше використовувати обладнання, резервні джерела живлення та інженерні ресурси. Така практика широко застосовується у країнах Європейського Союзу та НАТО, зокрема в Італії, Нідерландах, Великій Британії, Греції, Польщі, Бельгії, Данії та Швеції. При цьому спільне використання пасивної інфраструктури не обмежує конкуренцію між операторами: кожен із них самостійно управляє своєю активною мережею, розвиває технології та сервіси і продовжує конкурувати за абонента якістю послуг та пропозиціями. В умовах енергетичної кризи й дефіциту кваліфікованих кадрів в Україні такий підхід може стати одним з інструментів підвищення стійкості телеком-інфраструктури та ефективнішого використання обмежених ресурсів.
«За останні роки система резервування мережі змінилася докорінно. Якщо до повномасштабного вторгнення базові станції були розраховані на кілька годин автономної роботи, то сьогодні всі критично важливі об'єкти мережі оснащені резервними джерелами живлення. Загалом у посилення енергостійкості мережі «Київстар» інвестував понад 5,6 млрд грн, а роботу мережі під час знеструмлень забезпечують понад 10 тисяч генераторів і 261 тисяча акумуляторів. Водночас для всієї телеком-галузі дедалі відчутнішою стає нестача кваліфікованих інженерних кадрів. Під час зимових блекаутів і відновлення мереж після обстрілів фахівцям часто доводиться працювати без вихідних і пауз, що наочно демонструє масштаб кадрового виклику, з яким сьогодні стикається галузь», – зазначив технічний директор «Київстар» Володимир Лутченко.
Про виклики для місцевих громад під час підготовки до опалювального сезону розповіла радниця голови Асоціації міст України з муніципальних питань Оксана Продан. За її словами, громади активно готуються до зими та шукають рішення для посилення енергетичної стійкості, однак подальший прогрес значною мірою залежить від усунення низки фінансових і регуляторних бар'єрів.
«Громади готуються до опалювального сезону роботою комунальних підприємств, які одночасно додають результати руйнувань від обстрілів, продовжують надавати послуги й готують системи до викликів зими. Виконання планів стійкості в частині децентралізації теплопостачання, диверсифікації палива, ремонту обладнання здійснюється за власні кошти муніципалітетів та за кошти міжнародних партнерів (наприклад ЮНІСЕФ), при наявності заборгованості держави підприємствам теплопостачання за різницю в тарифах близько 100 млрд гривень, вилучення 65 зі ста копійок оплати та обмеження у використанні газу для когенераційних установок. Тому Асоціація міст України сподівається на вирішення найближчим часом Урядом цих питань, а також нового виклику - забезпечення паливом громад на територіях активних та можливих бойових дій, де ворог системно знищує АЗС», – зазначила радниця Голови Асоціації міст України з муніципальних питань Оксана Продан.
Окрему увагу під час круглого столу приділили питанням продовольчої безпеки та стійкості систем постачання товарів. Учасники дискусії відзначили, що ритейл уже інвестував значні ресурси в енергетичну автономність магазинів і логістичних центрів, однак сьогодні перед галуззю постають нові виклики, пов'язані з руйнуванням складської інфраструктури, логістикою та потребою у додаткових фінансових інструментах підтримки.
«З 2022 року торговельні мережі інвестували значні власні ресурси в забезпечення автономної роботи магазинів і складів, зокрема в резервне енергоживлення. Проте виклики для галузі постійно змінюються. Сьогодні ми дедалі частіше стикаємося з пошкодженням логістичної інфраструктури та необхідністю забезпечувати безперервне постачання товарів навіть у найскладніших умовах. Для підвищення стійкості сектору бізнес розраховує на дієві інструменти підтримки з боку держави, зокрема програми пільгового кредитування, механізми страхування воєнних ризиків та сприяння у відновленні пошкоджених об'єктів», – підкреслила виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance Наталія Петрівська.
Учасники дискусії погодилися, що підготовка до осінньо-зимового періоду потребує не лише інвестицій та технічних рішень, а й подальшого залучення держави до координації з бізнесом і громадами.
Мета круглого столу – не одноразова дискусія, а запуск постійного майданчика для координації дій бізнесу та громад, з перспективою залучення держави до цього діалогу. Саме тому Федерація роботодавців України розглядає цю зустріч як перший крок у довшій серії галузевих обговорень: наступні круглі столи планується провести з представниками промисловості, аграрного сектору та логістики – галузей, які так само потребують підготовки до осінньо-зимового періоду та нових викликів воєнного часу. Окремий напрям подальшого діалогу – підтримка постраждалих підприємств і бізнесу у прифронтових регіонах, які потребують особливої уваги з огляду на пошкоджену інфраструктуру та обмежений доступ до ресурсів.
