Враховуючи надскладні умови експорту української продукції на світові ринки Федерація роботодавців України організувала засідання Митного комітету під головуванням Анатолія Макаренка. Попри високу зайнятість на зустріч прийшли посадовці високого рангу від Державної митної служби та Державної прикордонної служби України, он-лайн доєднався Торговий представник-заступник Міністра економіки України. Також взяли участь представники понад 60 компаній-експортерів.
Заступник Генерального директора ФРУ Юлія Гончарова зазначила, що всі члени Федерації, які взяли участь у спеціальному опитуванні, підтвердили наявність проблем з експортом продукції через великі черги на кордоні. Середня затримка вантажів складає для 40% респондентів - 5-10 днів, для 53% - 10-15 днів, решта заявила або про швидкий перетин кордону (до 5 діб), або про затримку понад 15 діб. У цьому зв’язку Юлія Гончарова поінформувала про системну роботу Федерації з профільними міністерствами та відомствами, зокрема, Держмитслужбою, для усунення перешкод для українського експортера. Також відбувається активна співпраця з інституціями Європейської Комісії, які прямо чи опосередковано впливають на торгівлю з ЄС. Допомагає у цьому і новий статус ФРУ – спостерігача у BusinessEurope, найвпливовішому бізнес-об’єднанні Європи.
Ситуація, що склалась на кордоні, має кілька складових і впливає вже не лише на експорт виробленої української продукції, але й на майбутні контракти 2024 року, а отже на наповнення бюджету наступного року.
Порушення контрактів за термінами поставки і більша собівартість – це наслідки зараз, - говорить Голова Ради Федерації роботодавців України і співвласник Костопільського заводу скловиробів Дмитро Олійник. Підвищення вартості логістики в 2,5 рази становить додаткові 7-8%. собівартості продукції. Важливо, що листопад та грудень – це час укладання контрактів на майбутній рік. І вже сьогодні іноземні споживачі мають сумніви і говорять українським виробникам: «Шануємо, поважаємо, цінуємо вашу якість, влаштовує ціна. Але з огляду на ті ризики, які ми бачимо, що формує позицію сьогодні, то програма-мінімум – ми будемо зменшувати об’єм. Тобто ми будем заміщати постачальниками, до прикладу, польськими», - пояснив ситуацію Дмитро Олійник.
Про такий самий розвиток подій розказують й представники інших підприємств-експортерів. Клієнти українського виробника торговельного обладнання Modern-Expo в своїх контрактах вказують конкретну дату поставок продукції. Їхні покупці знаходяться у понад 70 країнах світу, колектив компанії нараховує 1800 чоловік. В електронній черзі зареєстровано і очікує проходження кордону вже 53 вантажівки компанії. Керівник відділу логістики Modern-Expo Василь Маркевич повідомляє, що більше тижня не можуть поставити 18 контейнерів на Близький Схід.
«Ми вже отримуємо скарги від наших дилерів і клієнтів. Прийшли гнівні листи з Британії, з Арабських Еміратів – всі ринки, де присутні не перший день», - повідомляє Василь Маркевич.
Мало того, під загрозою участь українських компаній у міжнародних виставках, а це – одна з важливих складових успішних продажів власної продукції на світових ринках.
Найбільш вразливі в такій ситуації компанії, що відновлювали повністю зруйноване виробництво: вони ризикують зупинитись і більше не запустити роботу. Часу для вирішення проблеми – мало, а напрямків, які треба опрацювати – кілька.
Блокування пунктів пропуску польськими перевізниками.
Як зазначають в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, страйкує лише одна з чотирьох польських асоціацій перевізників. Причому протестувальники – це водії вантажівок, які працювали на білоруському та російському ринках. Їх не підтримали інші асоціації, а Польський Уряд двічі звертався з проханням зупинити акцію. Український уряд до сьогодні не отримував офіційних звернень польських страйкарів і всі вимоги відомі лише зі ЗМІ.
Крім того, маємо несиметричність в’їзду і виїзду транспорту. За інформацією заступника Голови Державної митної служби України Владислава Суворова, за жовтень в Україну служба впустила на 30% транспортних засобів більше, ніж виїхало по всьому кордону. По Польщі цей дисбаланс становить 60%: 35 тисяч транспортних засобів виїхало з України, а в’їхало майже 57 тисяч. «Це сигналізує про наявність потенціалу для транспортних засобів, які виїжджають з України», - говорить Владислав Суворов.
Рятівні зміни до еЧерги.
Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов порушив питання про виїзд за кордон товарів для участі у міжнародних галузевих виставках, коли українські стенди залишаються пустими, оскільки експонати стоять у чергах на кордоні.
Вплинути на черги на кордоні можемо і з середини процесу. Виробники занепокоєні, що через кордон виїжджають десятки порожніх вантажівок, тоді як з продукцією – стоять. Вони наполягають на введенні пріоритетів при перетині кордону.
Федерація роботодавців України вже раніше озвучувала свої пропозиції щодо електронної системи:
1) адміністратором проекту «еЧерга» є Мінінфраструктури, а безпосереднім виконавцем - Укртрансбезпека. Натомість ці функції доцільно доручити Міністерству внутрішніх справ та Державній прикордонній службі, оскільки організація та контроль дорожнього руху і перетину кордону віднесено до їх повноважень;
2) порядок реалізації проекту «Електронна черга перетину кордону», затверджений постановою КМУ від 02.12.2022 № 1349, не передбачає критеріїв визначення пріоритету тих чи інших вантажів. Наприклад: тих, що швидко псуються, військових, небезпечних, тощо;
3) також електронна черга не враховує пріоритету для автомобілів, які перетинають кордон на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, що передбачено статтею 360 Митного кодексу України, та Конвенції про процедуру спільного транзиту. Про необхідність внесення відповідних змін заінтересовані сторони домовилися ще під час засідання Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики 6 липня 2023 року.
Нова комп’ютерна транзитна система NCTS.
З 7 листопада запрацювали нові правила перетину кордону для екпортерів. ФРУ вже повідомляла про це і власно цій тематиці збиралась присвятити засідання Митного комітету. NCTS знаходиться в основі Конвенції про процедуру спільного транзиту і доступна лише для членів Конвенції – 36 договірних сторін. Українські компанії мали подати відповідні документи до Державної митної служби і отримати відповідні транзитні спрощення. Без цього компанія буде змушена кожен свій вантаж доставляти в зону митного контролю. Опитування ФРУ показали, що не всі компанії подали документи на отримання спрощення.
Державна митна служба налаштована якомога швидше відпрацьовувати анкети-самооцінки для отримання відповідних спрощень. Митники закликали всіх експортерів якомога скоріше подати відповідні анкети.
Підсумовуючи засідання голова Митного комітету Федерації роботодавців Анатолій Макаренко запропонував спільно з АсМАП провести більш детальну професійну дискусію зацікавлених операторів ринку для узгодження загальних позицій та подачі їх до відповідних інстанцій.
У свою чергу, Федерація роботодавців готує візит до Брюсселю, де зустрінеться з директоратами Європейської Комісії, зокрема DG TAXUD, який відповідає за діяльність європейських митниць.
Вітаємо також рішення українського Уряду провести узгоджувальну нараду щодо розблокування кордону і готові до плідної спільної праці. Немає часу на зволікання.
