Понад 115 учасників взяли участь у вебінарі «Відповідність сучасної вищої освіти вимогам ринку праці – важливість професійно-кваліфікаційних вимог», який провела Федерація роботодавців України за сприяння Освітнього центру економіки землі Мекленбург-Передня Померанія в рамках серії вебінарів за напрямком «Професійне навчання та розвиток людського капіталу».
Спікери вебінару:
Професор Dr.oec. Інга Лапіня -заступник декана з навчальної роботи та завідувач кафедри технологій якості на факультеті інженерної економіки та менеджменту Ризького технічного університету. Заступник голови Галузевої ради експертів «Бізнес, фінанси, облік та адміністрування» в Латвії. Заступник голови Комісії з якості навчання в Латвії.
Доцент Dr.sc.ing. Аніта Авішане- завідувач кафедри машинобудування та мехатроніки на факультеті машинобудування, транспорту та аеронавтики Ризького технічного університету.
Учасників привітав керівник проєкту від освітнього центру економіки землі Мекленбург-Передня Померанія пан Генрі Ціммерманн.
Модераторка вебінару - Людмила Василега, Федерація роботодавців України.
Важливим аспектом для імплементації європейських підходів та законодавства є питання освіти. Вища освіта має бути збалансованою з ринком праці. Наразі існує гостра проблема, пов’язана з невідповідністю запитів і вимог роботодавця реальним випускникам, які виходять на ринок праці. Важливо, щоб заклади вищої освіти готували саме тих фахівців, які потрібні ринку праці, враховували вимоги роботодавців до знань та навичок на робочому місці. Це можливо? Так, у тому числі за допомогою професійних програм на підставі професійних стандартів з подальшим присвоєнням професійної кваліфікації, як це вже реалізовано в Ризькому технічному університеті.
Під час вебінару розглянули наступні питання:
• Інтеграція професійно-кваліфікаційних вимог до вищої освіти та навчальних програм – галузеві кваліфікаційні структури та професійні стандарти (кваліфікаційні вимоги)
• Розробка та акредитація професійних програм бакалавра та магістра в Латвії – залучення представників ринку праці
• Вимоги до професійної кваліфікації та навчальні програми – приклади в галузі машинобудування, транспорту та аеронавтики
• Приклади присвоєння професійної кваліфікації студентам університету
Також спікери відповіли на численні питання учасників вебінару та надали відповідні презентаційні матеріали.
Висновок один, закладам вищої освіти в Україні потрібно переглянути свої підходи, врахувати європейський досвід, осучаснити програми підготовки та виповідати за їх якість. Допомогти цьому можуть аналіз ринку праці через систематичні опитування роботодавців, фахові дослідження та моніторинги працевлаштування випускників за відповідною спеціальністю.
Федерація роботодавців України продовжить розгляд цих важливих питань та взаємодію з міжнародними партнерами задля впровадження провідних практик в системи розвитку людського капіталу в Україні.
Ми маємо зберегти свій трудовий потенціал, утримати молодь для подальшого відновлення та розвитку країни.
Якщо у вас є питання або вам потрібна консультація, допомога звертайтесь до Федерації роботодавців України.
Збережемо людський капітал. Разом заради перемоги!
Довідково: У Європі рівень нижче 60% є ознакою неефективності системи освіти та перешкодою для економічного розвитку. 59% працевлаштованих студентів в Україні – саме такий показник оприлюднили МОН за три тижні до початку лютневого вторгнення. Це результат першого в нашій історії національного електронного моніторингу, який провело міністерство у 2021 року. Такий показник вказує на розбалансованість системи освіти і ринку праці. Водночас у світі ці показники зовсім інші. Щодо Європи, то показник працевлаштування випускників з 2014 до 2021 рр. зріс із 79,5% до 84,9%. Під час пандемії показник просів, однак у 2022 році вирівнявся до рівня 85%. Водночас дванадцять країн Європи мають показник працевлаштування випускників, який перевищує 90%. Це – Нідерланди, Мальта, Німеччина, Естонія, Литва, Угорщина, Словенія, Швеція, Фінляндія, Австрія, Ірландія та Латвія. В Великобританії, наприклад, вирішили, що якщо в якомусь університеті він буде меншим 60% протягом 15 місяців після завершення студентами програми навчання, регулятор розпочне розслідування щодо цього університету. У випадку відсутності поважної причини, яка б пояснювала такий низький показник працевлаштування випускників, регулятор заборонить університету займатися наданням послуг вищої освіти, тобто навчанням студентів.
