Зробили огляд зовнішньої торгівлі українськими товарами за 3 квартали 2023 року. Показово, куди прямує економіка країни і чому такий важливий вільний кордон для українських виробників. Загроза значно більша, ніж дефіцит товарів і підвищення цін. Маємо ризики зупинки виробництв, відсутність роботи і заробітної плати, зменшення доходів державного бюджету та дефіцит валюти. При цьому бачимо, що сусіди, які звинувачують Україну у захопленні їхнього ринку, безперешкодно нарощують експорт своїх товарів до нас.
Отже, зовнішньоторговий товарообіг України за три квартали 2023 перевищив відповідний період 2022 року. Але найцікавіше – в деталях.
До проблем військового часу додалися нові зовнішні чинники – загальне уповільнення темпів зростання світової економіки, в тому числі нашого головного торгового партнер – Європейського союзу. Економіки окремих країн вже визнали перехід до рецесії. Також вплинули обмежувальні заходи щодо українського експорту сільськогосподарських товарів, які застосовуються Євросоюзом чи окремими його членами.
Загалом зовнішньоторговий товарообіг України за три квартали 2023 року майже досяг 73,7 млрд дол., тоді як за три квартали минулого року склав 71,5 млрд дол. Таким чином, зростання обсягів торгівлі склало 3%.
Але! Складові товарообігу змінювалися по-різному.
Експорт українських товарів скоротився на 17,8% - з 33,1 млрд дол. до 27,15 млрд дол.
Імпорт навпаки зріс на 19,2% - з майже 38,5 млрд. дол. до 46,55 млрд. дол.
Від’ємне сальдо торгівлі товарами збільшилось у 3,6 разів – з 5,4 млрд дол. за три квартали 2022 року до рекордних 19,4 млрд. дол. за три квартали поточного року.
Ситуація з експортом товарів могла бути гіршою, якби ЄС не застосував з червня 2022 року низку заходів підтримки для України (скасування увізного мита, тарифних квот, системи вхідних цін, відмова від антидемпінгових та спеціальних заходів). Другий фактор – так звана «зернова угода», тобто розблокування низки українських портів для експорту української сільгосппродукції.
Разом з тим у другому кварталі 2023 р. з’явилися чинники, які навпаки пригнічують український експорт: обмеження та навіть заборони на ввезення (в окремих випадках – навіть транзит) низки сільгосптоварів та продуктів харчової промисловості українського походження. Також вплинули гальмування та повне припинення дії «зернової угоди». В травні Нацбанк оцінив проблеми з функціонуванням «зернового коридору» й обмеженням імпорту агропродукції сусідніми країнами приблизно у 800 млн дол. втрат на місяць. В третьому кварталі втрати тільки зросли.
Експорт
Якщо за підсумками першого півріччя падіння експорту складало 15,5% у порівнянні з відповідним періодом 2022 року, то за підсумками 9 місяців скорочення експорту склало вже 17,8%. Безпосередньо ж у третьому кварталі обсяги українського товарного експорту зменшилися у річному вимірі з 10 млрд дол. до 7,65 млрд дол., тобто на 23,5%.
Сама структура товарного експорту зазнала змін.
За 9 місяців 2021 року найбільшу питому вагу в експорті займали: 1) чорні метали (21,4%), 2) експорт зернових (16,1%), 3) залізна руда (12,6%).
За 9 місяців 2023 року в лідери вийшли: 1) експорт зернових культур (18,5%), 2) жири та олії (13%), 3) експорт чорних металів 12,6%.
При цьому у абсолютному (грошовому) вимірі за підсумками 9 місяців п.р. у річному вимірі збільшився експорт виключно товарів аграрно-харчової групи (1-24 УКТ ЗЕД), щоправда лише на 0,6% і за рахунок першого півріччя. Але безпосередньо у третьому кварталі п.р. спад в експортних поставках дістався і цих груп товарів: падіння склало 26,7%.
Експорт всіх інших товарів, які потребують промислової обробки, продовжує скорочуватись.
Така негативна тенденція не може вселяти оптимізм. І очевидно, що без належної підтримки з боку держави зміна цього тренду взагалі малоймовірна – економіка продовжить деградувати в аграрно-сировинному напрямку. І тим більше у період війни, коли промисловість (передусім переробна) потребує особливої уваги та підтримки. Продовження ж цієї тенденції серед іншого веде до скорочення економіки в цілому, доданої вартості, яка в ній виробляється, кількості робочих місць тощо.
Імпорт
Збільшення імпорту на 19, 2% стало можливим через суттєву фінансову підтримку, яку надають Україні її західні партнери у вигляді кредитів та грантів, адже торговий дефіцит України у поточному році досяг рекордних значень. Зокрема, за підсумками трьох кварталів він сягнув 19,4 млрд дол., збільшившись у 3,6 разів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли він складав 5,4 млрд дол. Тобто сьогодні на кожний долар, отриманий від експорту товарів, Україна імпортує товарів більш ніж на 1,71 долар. І навряд чи така ситуація може зберігатися досить довго.
Лідерами залишаються(як і всі останні роки) мінеральне паливо (нафтопродукти, природний та зріджений газ), якого імпортовано на 7,9 млрд дол., що складає 17,1% у загальному обсязі імпорту. Друга позиція у імпорті за засобами наземного транспорту, яких за три квартали ввезено на 5 млрд дол. (10,7%). Третя – за електричними машинами, обладнанням та їх частинами (відповідно, 4,3 млрд дол, 9,3%).
У значних обсягах також імпортувалося ядерне паливо (3,8 млрд дол., 8,1%), а також пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них (2,8 млрд дол., 6%).
До речі, вихід на третю позицію за обсягами імпорту електричних машин, обладнання та їх частин значною мірою пов’язаний зі зростанням імпорту генераторів, трансформаторів тощо. Тобто йдеться не про збільшення інвестиційного попиту, а скоріше про екстрені закупівлі необхідного готового обладнання.
За підсумками трьох кварталів п.р. спостерігається зростання імпорту практично за всіма групами товарів УКТ ЗЕД за виключенням мінеральних палив, закупівлі яких у грошовому вимірі зменшилися передусім через відносно низькі ціни на них (особливо в першому півріччі п.р.).
Головним постачальником імпорту з великим відривом залишається Китай, з якого було ввезено продукції на 7,4 млрд дол. Китайській імпорт збільшився на більш ніж на 1,6 млрд дол. або на 28,5% (у порівнянні з трьома кварталами 2022 р.). Також зріс імпорт товарів з Польщі – на 1,1 млрд дол. до 4,9 млрд дол. (тобто на 30%).
Обмеження щодо постачань українських товарів до Польщі та інших країн Східної Європи призвели до повного переформатування торгівлі між Україною та Польщею. Якщо минулого року (за 3 квартали) Україна мала торговий профіцит в обсязі майже 1,5 млрд дол., то за підсумками трьох кварталів п.р. ми маємо вже торговий дефіцит в обсязі 1,2 млрд дол., який продовжує збільшуватися. Тобто вводячи обмеження на польському ринку для українських виробників, Польща продовжує торгову експансію на український внутрішній ринок і за обсягами ввезення товарів впевнено посідає на ньому друге місце.
До речі, випереджаючими темпами зростає і турецький імпорт у порівнянні з експортом українських товарів до цієї країни. Імпорт з Туреччини до України за підсумками трьох кварталів п.р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс в 1,5 разів, тоді як український експорт до Туреччини майже не змінився за обсягами.
Висновок. Структура українського експорту, яка погіршувалася у аграрно-сировинний бік у попередні роки, значно деградувала в цьому напрямку саме в 2022 році і продовжує деградувати й надалі. І без належної підтримки з боку держави, а також ймовірно і наших західних партнерів, навряд чи можна очікувати зміни цього негативного тренду. Який серед іншого веде до скорочення економіки в цілому та доданої вартості, яка в ній виробляється, а також – до скорочення кількості робочих місць. Тож необхідність підтримки, передусім для переробної промисловості, абсолютно очевидна.
Більше інформації читайте в Огляді зовнішньої торгівлі за січень-вересень 2023 року, підготованому Федерацією роботодавців України.
