Підписали Меморандум про співпрацю між ТСК Верховної ради з питань захисту прав інвесторів та представників асоціацій оборонної галузі. Від комісії ВР документ підписали народні депутати Галина Янченко та Олександр Ковальчук. Від виробників оборонно-промисловий комплексу до Меморандуму доєднались 4 найбільших об’єднання: ФРУ Дефенс, ТСУ, NAUDI та «Ліга оборонних підприємств України».
Український ОПК сьогодні – це понад 1000 підприємств і близько 300 000 працюючих українців. За останні 2 роки виробництво озброєння в Україні зросло в 6 разів – такий потенціал за такий короткий строк ще не демонструвала жодна галузь. І Україна має ще більший потенціал для розвитку, однак темпи зростання почали знижуватися через обмеженість оборонного бюджету країни. Про це повідомили підписанти Меморандуму під час прес-конференції.

У 2024 році на оборонні закупівлі передбачено 6 мільярдів доларів, у той час як потужності українського ОПК оцінюються у 18-20 мільярдів доларів. Це включає як товари військового, так і подвійного призначення. Враховуючи, що нині єдиним замовником підприємств комплексу є держава, українські виробники завантажені лише на третину. При чому, залежно від виду продукції одні підприємства працюють на 50-60%, інші – на 20%.

Проблеми, які об’єднують виробників ОПК незалежно від виду їх продукції:
1) Довгострокові контракти. Підприємства мають планувати свою роботу на 2-3-4 роки, що дасть змогу не лише розраховувати свою діяльність і підтримати стабільність виробництва, але й передбачити рефінансування прибутків у розробку нових видів продукції. Для цього потрібно переглянути правила та умови закупівель.
2) Фінансові інструменти. Ресурс потрібен для підтримки роботи, збільшення обігових коштів, закупівлю складових. Тільки від держави виробники можуть очікувати пільгове кредитування.
3) Контрольований експорт. Можливість розширити ринок та коло покупців дозволить значно більше завантажити українські виробничі потужності, краще планувати свою роботу та реінвестувати у нові розробки.
Чому це важливо.
За даними внутрішніх опитувань галузевих об’єднань, 85% виробників озброєння розглядають можливість релокації за кордон. Це може призвести до відтоку інженерів і технологій, що негативно вплине на українську обороноздатність.
Крім того, виробники кажуть, що іноді на замовлення одної мікросхеми для плати в новій українській продукції та її отримання уходить рік і більше часу. Тож навіть при наявності замовлення на певний вид нової техніки на підготовку його виробництва іде рік. Тож підприємствам потрібне довгострокове планування замовлень на конкретні види продукції та фінанси на закупівлю складових та обладнання.
Також українські підприємства зазнають ворожих атак і потребують коштів на відновлення. Разом з тим з них не знімають обов’язок виконувати поточні контракти та поставити свою продукцію вчасно.
Маємо і хороші новини: близько 20 депутатів ВР подали пропозицію до бюджету, щоб передбачити у наступному році 2,5 мільярда гривень на компенсацію відсотків по кредитах для українських виробників зброї.
Підписаний Меморандум містить конкретні пропозиції за трьома напрямками співпраці:
- удосконалення умов державних закупівель,
- покращення доступу до фінансових інструментів,
- регулювання експортної діяльності.
Зростання оборонної промисловості України є питанням нашої безпеки, економічного благополуччя та незалежності країни.



