Взяли участь у круглому столі на тему: «Нова кліматична політика як виклик та можливість для України», який організував Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування.
Екологічні питання, боротьба зі змінами клімату, скорочення викидів парникових газів з кожним днем набувають все більшої ваги. Вони є кроссекторальними та зачіпають інтереси всіх стейкхолдерів. Але в той же час ці питання напряму впливають на економічні процеси: роботу підприємств, конкурентоздатність продукції, робочі місця, сплату податків та багато іншого.
Під час круглого столу, що відбувся за участі, зокрема представників Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики України, Міністерства фінансів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Дослідницької служби Верховної Ради України, бізнесу, Асоціації міст України та інших представників органів влади, представили основні напрямки роботи в рамках як європейської інтеграції, так і виконання зобов’язань України, зокрема, передбачених вимогами Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, Кіотським протоколом та Паризькою угодою, Віденською конвенцією про охорону озонового шару та Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар.
Учасники заходу обговорили питання:
- запровадження нової кліматичної політики в Україні, в тому числі впровадження системи торгівлі викидами парникових газів, а також зміни в оподаткуванні викидів парникових газів, з урахуванням механізмів CBAM (в тому числі впровадження механізмів CBAM для експорту певних категорій товарів з України до ЄС);
- декарбонізації економіки України;
- узгодженості кліматичної політики з державною політикою в сфері енергетики;
- реформування системи оподаткування викидів вуглецю;
- роботу Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який був створений 01.01.2024.
У Фонді на 2024 рік планується накопичення коштів якраз за рахунок екологічного податку на СО2 близько 1,6 млрд. грн., проте порядок використання цих коштів поки що не прийнятий Урядом.
В контексті впровадження СТВ, аргументуючи позицію Федерації роботодавців України (позиція ФРУ щодо СТВ тут https://fru.ua/ua/media-center/news/, директор Департаменту екології енергетики та зеленої економіки ФРУ Ольга Кулик нагадала учасникам історію впровадження СТВ в ЄС.
Фактично система СТВ вибудовувалася майже 15 років. Протягом цього часу зростала інституційна спроможність як органів влади відповідних держав-членів ЄС, так і їх підприємств. Поступово зростала і «вартість» таких викидів. Але ще одним важливим фактором, що допомагав підприємствам зменшувати власні викиди було надання державної допомоги суб’єктам господарювання на реалізацію заходів спрямованих на скорочення викидів. І тут одразу варто зазначити, що програми та заходи державної допомоги реалізуються та розробляються і нові.
Ось декілька прикладів, із повідомлень Європейської комісії лише за цей рік.
16 лютого 2024 року ЄК схвалила схему державної допомоги Німеччини в розмірі 4 мільярдів євро, яка частково фінансується в рамках Фонду відновлення та стійкості, щоб допомогти промисловості декарбонізувати виробничі процеси.
10 квітня 2024 року ЄК схвалила німецьку схему підтримки інвестицій у декарбонізацію процесів промислового виробництва на суму 2,2 мільярда євро, щоб сприяти переходу до економіки з нульовим чистим виведенням відповідно до промислового плану «Зеленої угоди».
Наведені суми є неспівмірно більшими за бюджет Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації.
В той же час, зважаючи на війну росії проти України та те, що ресурси держави йдуть на забезпечення обороноздатності нашої держави, бізнес не може очікувати на відчутну підтримку з боку держави. Але для забезпечення адаптації до СТВ та для скорочення викидів парникових газів ми можемо очікувати на поступове впровадження СТВ, а не в галопуючому режимі.
Вчергове звернули увагу на те, що впровадження СТВ не є панацеєю для вирішення питання СВАМ, зокрема тому, що СТВ охоплюватиме значно більшу кількість підприємств та галузей української економіки, ніж СВАМ. Разом з тим, Ольга Кулик окреслила проблематику українських експортерів в частині практичної реалізації положень європейського законодавства щодо СВАМ.
Нагадаємо позиція ФРУ щодо СВАМ: https://fru.ua/.../fru-zvernulasya-do-uryadu
Павло Жила, в свою чергу наголосив на необхідності залучення до розробки та реалізації кліматичної політики, зокрема СТВ, Міністерства соціальної політики України, адже в кінцевому рахунку його реалізація вплине на робочі місця в Україні.
Підсумовуючи: це була відверта розмова між владою та бізнесом, коли були озвучені проблеми та запропоновані шляхи їх вирішення, тож рухаємося далі.
