Представники ФРУ взяли участь у заході «Кліматичні досягнення України на шляху до COP 30», ініційованому Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Метою заходу було представити прогрес України в сфері кліматичної політики з підготовки делегації України до 30-ї Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН, COP30).
Захід став своєрідною платформою для презентації досягнень України - обговорення викликів та окреслення шляхів до її кліматичних цілей.
Під час першої панельної дискусії учасники обговорили тему «Роль України у глобальній кліматичній повістці на COP30». Експерти зосередили увагу на напрямах кліматичної дипломатії, потенціалі України у сфері зеленого переходу та підготовці до Конференції ООН з питань зміни клімату. Йшлося про декарбонізацію, адаптацію до кліматичних змін і залучення інвестицій у «зелені» технології.
Друга панель була присвячена кліматичним амбіціям України — зокрема, реалізації другого Національно-визначеного внеску (НВВ), оновленої довгострокової стратегії до 2050 року (LT-LEDS) та дворічного звіту про прозорість (BTR).
Експерти наголосили на необхідності запровадження європейського підходу до публічних інвестицій, що передбачає інтеграцію кліматичних цілей на національному, регіональному й муніципальному рівнях. Така модель забезпечує методологічну й фінансову підтримку проєктів.
Виступаючи під час панелі Голова Комітету екології та зеленої економіки ФРУ Павло Жила, наголосив на тому, що рівень НВВ має відповідати реаліями країни, яка відстоює свою цілісність в умовах неспровокованої війни рф. На думку ФРУ, НВВ має залишитися на рівні існуючого, з можливістю його перегляду після закінчення війни та прийняття реальних стратегій післявоєнного відновлення. Разом з тим, важливим є напрацювання дієвих кроків, які допоможуть промисловим підприємствам досягти НВВ, визначеного Україною.
Окремо розглядалося питання оцінки «бездіяльності» у кліматичній політиці — аналізу наслідків відсутності певних заходів. Єврокомісія пропонує сценарний підхід, коли оцінюються як реалізовані, так і нереалізовані дії, що допомагає ухвалювати більш зважені рішення.
Під час третьої панелі йшлося про партнерство для виконання кліматичних зобов’язань і доступ до фінансування. Експерти підкреслили: головним викликом залишається рівномірний розподіл інвестицій між секторами. До 50 % ресурсів, за їх оцінками, слід спрямовувати у матеріальні активи — енергетику, інфраструктуру та технології.
Європейський Союз прагне до 2040 року скоротити викиди парникових газів на 90 %, і досвід ЄС може стати орієнтиром для України. До 2028 року система торгівлі викидами (СТВ) в Україні не діятиме у повному обсязі, тому податкова політика має стати ключовим інструментом — надходження від екологічних податків планується спрямовувати на досягнення кліматичної нейтральності.
Експерти підкреслили, що громади повинні отримати ресурси й власні кліматичні цілі — саме так формується ефективна політика «знизу вгору». Баланс між державними стратегіями та діями на місцях стане основою кліматично нейтрального майбутнього України та Європи.
Довідка. Захід було організовано за підтримки проектів IKI-Interface Україна «GreenUkraine - Підтримка України у впровадженні амбітної та інтегрованої кліматичної політики» та «PAABS - Підтримка України у впровадженні Паризької угоди та адаптації до впливу зміни клімату в регіоні Чорного моря».
