Ще з початку минулого року Федерація неодноразово зверталася до Уряду з рекомендаціями, які спрямовані на захист інтересів українського бізнесу в рамках реалізації СВАМ
(Carbon Border Adjustment Mechanism). Серед таких рекомендацій були і залишаються актуальними: проведення переговорів щодо застосування положення про форс-мажор, а також проведення навчання для компаній.
Нещодавно одна із рекомендацій ФРУ була реалізована - в Києві відбувся воркшоп, присвячений CBAM, який був організований ФРУ спільно з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та GIZ.
Захід зібрав біля 200 учасників, зокрема представників українських підприємств, органів влади та міжнародних експертів. Разом з ми зібрали потужних європейських експертів, зокрема Марія Елена Скоппіо, директорка з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків Єврокомісії (DG TAXUD), а також представники DG CLIMA — директорату, що відповідає за європейську кліматичну політику та систему торгівлі викидами (EU ETS).
Ключові спікери та їхні меседжі
Доповідачі з ЄС поділилися важливою інформацією щодо вимог CBAM, і його впливу на експорт українських товарів до ЄС. Особливо важливою була їхня порада підприємствам про необхідність адаптації до нових вимог щодо звітності про викиди. Оскільки з 2026 року СВАМ переходить з пілотної фази застосування до постійного та повного застосування, включно з фінансовими механізмами.
Зокрема, європейські експерти підкреслили, що CBAM — це не лише вимога для зменшення викидів, але й ключ до доступу до європейських ринків.
Якщо компанії вчасно не адаптуються до екологічних стандартів, це може призвести до значних фінансових витрат та втрати конкурентоспроможності.
Роль України в експорті до ЄС
Незважаючи роботу в надскладних умовах війни, Україна залишається найбільшим експортером товарів, які підпадають під CBAM.
За підсумками 2023–2024 років, Україна експортувала понад 13,6 мільйонів тон продукції, що потрапляє під екологічний контроль ЄС. Залізо та сталь складають основну частину цього експорту (90%). Товари, що підпадають під CBAM, також включають алюміній, цемент, добрива, водень та електрику.
Попри це, Україна займає нижче місце за кількістю митних декларацій порівняно з іншими країнами, такими як Китай чи Туреччина, оскільки наші підприємства експортують великі обсяги продукції через меншу кількість компаній.
Виклики для українських виробників
Однією з головних проблем, про яку говорили учасники воркшопу, стало забезпечення готовності до впровадження звітності про викиди. Більшість українських підприємств ще досі використовують стандартні (default) показники для звітів, що може стати серйозним ризиком у разі перевірок з боку ЄС. Лише 32% звітів у III кварталі 2024 року містили реальні дані про викиди, що ставить під сумнів готовність багатьох компаній до адаптації.
Також обговорювалося питання форс-мажору через війну. Українські виробники зазначили, що знаходяться в нерівних умовах порявняно з європейськими компаніями: мають обмежений доступ до сучасного обладнання, фінансування та кваліфікованих технічних спеціалістів. Європейські інженери, зокрема, не бажають працювати в Україні через високі ризики, що ускладнює модернізацію виробництв. Разом з тим, аргументація учасників щодо важливості застосування положення про форс-мажор також аргументувалася результатами дослідження, проведеного Федерацією наприкінці минулого року та спрямованого на економічне моделювання впливу СВАМ на економіку України та ЄС.
Роль ФРУ в підтримці бізнесу
Федерація роботодавців України активно підтримує український бізнес у підготовці до нових екологічних вимог, зокрема в рамках CBAM. Підтримка включає лобіювання інтересів українського бізнесу як в Україні (рекомендації Уряду та постійна комунікація до донесення позиції бізнесу), так і в ЄС (донесення позиції українського бізнесу європейським роботодавцям, Європейській комісії та Європарламенту), консультації для українського бізнесу, навчання та залучення міжнародних партнерів. Зокрема, в рамках нашої Кліматична Платформи запрацював калькулятор викидів СО2.
ФРУ, працюючи з Урядом та міжнародними організаціями, активно виступає за можливість відтермінування обов'язкової звітності CBAM для українських виробників. Це дозволить уникнути дискримінації в порівнянні з європейськими компаніями, враховуючи специфіку війни та обмежений доступ до ресурсів. ФРУ також наголошує на необхідності подальшої підтримки бізнесу в процесі адаптації до вимог ЄС.
Рекомендації від європейських експертів
Європейські фахівці надали кілька важливих порад для українських компаній, що хочуть бути готовими до CBAM:
• Налагоджувати внутрішній облік викидів та звітність;
• Ознайомитися з вимогами CBAM і MRV (моніторинг, звітність та верифікація);
• Залучати верифікаторів для підтвердження даних;
• Впроваджувати заходи з енергоефективності та зменшення вуглецевого сліду.
Що далі?
2026 рік стане критичним для українських підприємств, оскільки саме тоді CBAM запрацює на повну потужність. Українські компанії повинні бути готовими до обов'язкового звітування та виконання вимог щодо викидів, щоб зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку.
Результати нашого економічного моделювання впливу СВАМ свідчать про вкрай важкі наслідки, а саме: з початком застосування фінансових механізмів СВАМ - загальне падіння ВВП України на 4,8 % у 2026 р. Станом на 2030 – 2034 рр. негативний ефект для ВВП може сягнути 6,1 – 6,3 %. В абсолютному вимірі це тотожно падінню ВВП на 8,7 млрд дол. США до 2026 р., 10,9 та 11,3 млрд дол. США до 2030 р. та 2034 р. відповідно (у базових цінах 2023 р.). https://fru.ua/ua/media-center/analytics/
Зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності може становити 2,8 млрд дол. США у 2026 р. і сягнути 3,5 та 3,6 млрд дол. США у 2030 – 2034 р. (у цінах 2023 року), що в такому разі негативно вплине на подальшу обороноздатність України (навіть в умовах миру, Україні необхідні будуть значні ресурси для запобігання майбутній агресії рф).
Відповідно, по всій економіці також може відбутися скорочення зайнятості. Потенційна втрата робочих місць оцінюється у 73,1 тис. у 2026 р. А вже до 2034 р. загальна кількість втрачених робочих місць в господарській системі внаслідок запровадження СВАМ може сягнути 119,8 тис.
Тож зі свого боку ФРУ продовжує активно лобіювати інтереси українського бізнесу, сприяти у залученні міжнародних партнерів і фінансування, а також тісно співпрацювати з державними органами та ЄС для забезпечення можливості українських підприємств успішно адаптуватися до нових умов і зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку.
