Федерація роботодавців України закликала Президента ветувати "ресурсний" податковий законопроект

Федерація роботодавців України закликала Президента ветувати "ресурсний" податковий законопроект

Федерація роботодавців України закликала Президента скористатися своїм правом вето до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (законопроект № 5600, далі – закон), який було прийнято 30 листопада 2021 року Верховною Радою України.

ФРУ ще на стадії розробки закону попереджала, що його норми матимуть непередбачувані наслідки для багатьох галузей економіки України, не будуть підтримувати розвиток виробництва та не сприятимуть покращенню інвестиційного клімату.

Закон не пройшов належного обговорення з бізнесом та всіма зацікавленими сторонами, не відбулося аргументованої дискусії, а окремі зміни до прийнятої у першому читанні редакції було узгоджено кулуарно та непрозоро. Більшість пропозицій та зауважень ФРУ до закону залишились без уваги.

На нашу думку, потребували суттєвого доопрацювання його положення щодо:

скорочення терміну на включення сум ПДВ до податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними з 1095 до 365 календарних днів;

обмеження виїзду керівника платника податків за кордон за наявності податкового боргу понад 1 млн. грн. в нього;

обмеження 50 відсотками суми від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих років, яку можна включити в фінансовий результат до оподаткування для великих платників податків – особливо після складного 2020 року, пов’язаного з світовою пандемією та карантинними обмеженнями;

запровадження максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) та рідини для електронних сигарет;

трикратного збільшення ставки екологічного податку на двоокис вуглецю, запропонованого під гаслами боротьби за екологію, що досить дивно виглядає на тлі масової легалізації ввезених в Україну вживаних легкових автомобілів, яка проводиться без будь-якого врахування шкоди, яку вони завдають довкіллю. А також зважаючи на те, що у ЄС подібні платежі спрямовуються на рішення екологічних задач, тоді як в Україні вони виконують передусім фіскальну функцію.

Слід наголосити, що ЄС ставить перед Україною високі вимоги щодо екомодернізації промисловості, невиконання яких, призведе у найближчому майбутньому до посилення бар’єрів доступу до європейських ринків і, як наслідок, до падіння експорту української продукції у ЄС. Так, для виконання зобов'язань по скороченню рівня викидів парникових газів (в т.ч. СО2) на 65% до 2030 р., українській промисловості потрібно інвестувати 37 млрд євро до 2030 р. Тому, якщо держава забирає інвестиційні ресурси у підприємств, підвищуючи утричі ставку податку на двооксид вуглецю, то важливо, щоб передбачене прийнятим законопроектом цільове спрямування 70% надходжень від сплати екологічного податку за викиди двооксиду вуглецю на заходи з декарбонізації промисловості та енергетики були прийняті у Бюджетному кодексі України та Законі України «Про державний бюджет на 2022 рік».

Такі ж питання виникають щодо збільшення інших ставок екологічного податку тощо.

Не може бути позитивно сприйнята роботодавцями норма Податкового кодексу, відповідно до якої у всіх без виключення підприємств під час продажу фактично знеціненого та списаного майна у вигляді металобрухту (станки, автомобілі, техніка, вагони, арматура та ін.) держава забиратиме 20% від ціни проданого металобрухту у вигляді зменшення податкового кредиту.

Підвищення рентної плати на радіочастотний ресурс ставить у скрутне положення мобільних операторів України, створює перешкоди для інвестування та порушує Меморандум між операторами та Урядом 2019 року.

Необґрунтованим є скасування без обговорення у останні хвилини голосування норми про включення логістичних витрат у розрахунок рентної плати на руди заліза. Важливо зазначити, що індекс Platts 62% Fe, за яким законопроектом запропоновано розраховувати рентну плату для руд заліза, це умовна ціна на дуже віддаленому ринку, яка враховує вартість товарного продукту та витрати на транспортування. Не правильно нараховувати рентну плату на витрати підприємства. Зменшувати розмір індексу на логістичні витрати рекомендовано МВФ, Світовим банком, Організацією економічного співробітництва та розвитку.

Не є економічно обґрунтованими зміни порядку оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, а саме запровадження оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, сукупний розмір яких перевищує 0,5 гектара.

Повністю не сприймається платниками податків порушення принципу стабільності податкового законодавства України у зв’язку з внесенням змін до Податковому кодексу України без дотримання шестимісячного терміну до початку нового бюджетного періоду.

Враховуючи викладене, Федерація роботодавців України закликала Президента скористатися своїм правом вето до зазначеного Закону та запропонувати Верховній Раді України переглянути окремі його норми, наведені вище.

 

Останні новини

Навесні 2022 року в Києві відбудеться фінал Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine