Федерація роботодавців України взяла участь у конференції «Кліматична політика України: Другий НВВ в умовах сучасних викликів», щоб чітко заявити: амбітні кліматичні цілі можуть бути досягнуті лише у партнерстві з бізнесом.
Голова Комітету з екології та зеленої економіки ФРУ Павло Жила виступив на панельній дискусії «Бізнес-стратегії декарбонізації», представивши позицію українських роботодавців.
У своїй доповіді він наголосив: бізнес не заперечує необхідність зниження викидів парникових газів, однак такі рішення мають формуватися відкрито, за участі бізнес-спільноти, а не доводитися у вигляді готових цифр. Особливо важливо це в умовах післявоєнного відновлення, коли кожне підприємство балансує між відновленням, модернізацією та виживанням.
«Бізнес не відмовляється від трансформації. Але без чітких правил, доступу до ресурсів і стратегічної державної підтримки — виконання кліматичних зобов’язань стає не просто складним, а й ризикованим», — заявив Павло Жила.
Дискусія відбувалась за участі представників ключових органів державної влади: Міністерства охорони довкілля та природних ресурсів, Міністерства економіки, фінансів, енергетики, а також Європейської Комісії, міжнародних організацій та представників бізнесу. Такий рівень діалогу свідчить про важливість теми, і Федерація роботодавців України висловлює сподівання, що ця розмова матиме продовження, і що всіх нас об'єднує спільна мета — зміцнення української економіки.
Особливий акцент у виступі Павла Жили було зроблено на економічні втрати, яких зазнає українська промисловість через війну. Зафіксовано пошкодження або знищення понад 426 великих і середніх підприємств, що входять до складу ФРУ. У 2022 році промислове виробництво скоротилося майже на 38 %. Лише у 2023–2024 роках почалось часткове відновлення: зростання на 6,8 % у 2023-му та 3,6 % у 2024-му.
Це напряму впливає на інвестиційну спроможність українських компаній. ФРУ спільно з GIZ та Міндовкіллям проводить дослідження щодо вартості впровадження найкращих доступних технологій і методів (НДТМ), зокрема тих, що спрямовані на зниження викидів парникових газів. За попередніми результатами для реалізації проектів з впровадження НДТМ підприємства різних галузей української економіки потребують від 100 тисяч до 1 мільярда євро інвестицій. У багатьох випадках мова йде не просто про модернізацію, а про повну заміну технологічного процесу виробництва.
Найбільш капіталомісткими є проєкти у металургії, агропромисловому комплексі, переробці сільгосппродукції та виробництві скла.
Загалом, за оцінками Міндовкілля (Аналітичний огляд оновленого НВВ, 2021), для переходу України до кліматично нейтральної економіки до 2030 року потрібно залучити близько 102 млрд євро капітальних інвестицій.
Федерація не лише окреслює виклики, а й пропонує конкретні рішення. Щоб мінімізувати негативні наслідки та підтримати український бізнес на шляху до декарбонізації, на думку ФРУ, необхідно:
• Запровадити ефективні програми державної підтримки для підприємств, які реалізують заходи зі скорочення викидів;
• Створити сприятливі умови для залучення інвестицій, зокрема через спрощення процедур, гарантії для інвесторів, розвиток державно-приватного партнерства;
• Забезпечити доступ українських компаній до фінансування з боку міжнародних фінансових інституцій, включаючи пільгове кредитування, гранти та технічну допомогу.
«Кліматична політика — це не лише екологія. Це — економіка, робочі місця, майбутнє України як незалежної та конкурентної держави», — резюмував Павло Жила.
Федерація роботодавців України і надалі буде активним учасником формування кліматичної політики, яка буде чесною, реалістичною і спільною справою держави, бізнесу та суспільства.
