В межах роботи Кліматичної платформи Федерація роботодавців України провела зустріч із представниками бізнесу, уряду та європейських партнерів, присвячену впливу механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM) на українські підприємства.
Захід став майданчиком для відкритого діалогу між експортерами, державними органами та міжнародними експертами щодо практичних шляхів мінімізації ризиків для української промисловості.
Як повідомила директор Департаменту екології, енергетики та зеленої економіки ФРУ, керівниця проєкту «Кліматична платформа ФРУ» Ольга Кулик, у зустрічі взяли участь понад чотири десятки представників компаній — як тих, що вже працюють із CBAM, так і підприємств, які можуть підпасти під розширення дії механізму найближчими роками.
«Ми об’єднали компанії з різним рівнем готовності до CBAM, щоб пояснити нові правила та сформувати спільне бачення подальших кроків», — зазначила вона.
З 2023 року ФРУ системно працює над темою CBAM у партнерстві з Конфедерацією датської індустрії. Проведені в межах цієї співпраці дослідження стали основою переговорної позиції українського уряду під час консультацій із Європейською комісією щодо впливу нового регулювання на економіку України.
Представники європейського бізнесу підтвердили, що нині механізм CBAM переходить у фазу повноцінного застосування.
Як зазначив старший радник Конфедерації датської індустрії (DI) за напрямком «Політика, розвитку та партнерства» Уле Кросгаард, DI є найбільшою організацією данської промисловості і працює над багатьма напрямами разом з ФРУ вже більше 8 років: «Ми працюємо над співпрацею Данії з українськими підприємствами, ми працюємо з підтримкою інтеграції українських ветеранів на ринок праці. Ми працюємо з підтримкою безпосередньо бізнес-інтеграції України до ЄС».
Старша радниця Конфедерації датської індустрії Анна Іпсен Нільсен представила презентацію про поточний стан застосування механізму CBAM у ЄС. Вже з 1 січня 2026 року CBAM передбачає фінансові зобов’язання через систему сертифікатів, а серед головних викликів залишаються складність збору даних про викиди, адміністративне навантаження та ризики втрати конкурентоспроможності.
Нажаль, український бізнес уже відчуває негативний ефект регулювання. За результатами опитування, проведеного ФРУ, вартість CBAM-сертифікатів може відрізнятися у 2–4 рази залежно від використання фактичних даних або значень за замовчуванням (default) показників викидів, визначених ЄК.
«Європейські контрагенти закладають ризики CBAM у ціну або вимагають знижок, що вже призводить до падіння експорту й ризику зупинки підприємств», — підкреслила Ольга Кулик.
Заступниця гендиректора ФРУ Юлія Гончарова пояснила, що питання можливих зловживань експортерів щодо несплати CBAM-внесків через процедуру банкрутства та пов’язаних з цим фінансових ризиків будуть вирішуватися через механізми співпраці митних органів ЄС і України та систему протидії фінансовому шахрайству ЄС – DG TAXUD.
За її словами, Федерація вже ініціювала консультації щодо запуску обміну інформацією між відповідними органами.
До обговорення долучився начальник Управління з питань зміни клімату Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Ржанов, який підтвердив, що позиція Уряду формується з урахуванням аналітики, наданої ФРУ.
«Хочу подякувати Федерації роботодавців за дуже корисну інформацію. Саме ці дані допомогли донести до керівництва Міністерства реальний масштаб проблеми», — зазначив він.
За словами представника Міністерства, Україна вже звернулася до Європейської Комісії із поясненням фактичного впливу CBAM на український експорт та працює над відновленням переговорів із ЄС, а також над запуском механізму акредитації українських верифікаторів, що є критично важливим для зниження витрат бізнесу.
Проведена зустріч стала черговим кроком у системній роботі Федерації роботодавців як платформи, що об’єднує бізнес, державу та міжнародних партнерів для вироблення спільних рішень.
За участі ФРУ збір позицій підприємств, консультації з урядом та діалог із європейськими інституціями тривають, а робота над пом’якшенням впливу CBAM на українську економіку продовжується.
