Бізнес-спільнота занепокоєна можливістю повернення криміналізації товарної контрабанди

На переконання бізнесу, прийняття проекту закону № 5420, та відповідно, статті 201-4 в запропонованій редакції, замість реальної боротьби з контрабандою та схемами при митному оформленні зроблять фактичними заручниками можливого свавілля органів державної влади всіх декларантів та суб’єктів ЗЕД, позиція яких щодо митної вартості товарів, кодів товарів, країни походження товарів, преференцій можуть бути кардинального відмінними від позиції митних органів,

Бізнес-спільнота занепокоєна можливістю повернення криміналізації товарної контрабанди

Стало відомо, що цього тижня Верховна Рада може розглянути у першому читанні Проект закону №5420 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів», який потребує істотного доопрацювання, адже у нинішньому вигляді може завдати більшої шкоди, ніж принести користі.

Бізнес-спільнота (Федерація роботодавців України, Асоціація платників податків, Асоціація професійних митних посередників) та профільна громадськість - Громадська Рада при Державній митній службі України, Громадська Рада при Міністерстві фінансів України - глибоко стурбовані даною новиною щодо можливого розгляду законопроекту без врахування пропозицій та коментарів бізнесу та експертів, адже до законопроекту N 5420 подано низку істотних зауважень та пропозицій, які поки що залишились поза увагою відповідальних державних органів.

Бізнес та експерти однозначно підтримують наміри влади боротися зі схемами при митному оформлення товарів, зокрема, якщо предметом правопорушення є підакцизні товари. Так, наприклад, запровадження кримінальної відповідальності за незаконне переміщення тютюнових виробів через митний кордон України є одним з основних напрямів реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України №570-р від 23 серпня 2017 року. Крім того, пунктом 3 Плану заходів з реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України №128-р від 29 січня 2020 року, передбачено розробку законопроекту про криміналізацію відповідальності за переміщення через митний кордон України тютюнових виробів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Зважаючи на ситуацію, що склалась на ринку тютюнових виробів в Україні, бізнес підтримує встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів.

Проте проект закону №5420 не лише спрямований на встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів, а також передбачає встановлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування товарів, що призвело або могло призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів. Запропонована в законопроекті редакція статті 201-4 КК України щодо встановлення кримінальної відповідальності за внесення до митної декларації недостовірних відомостей або ненадання при митному оформленні за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари та/або транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають обов’язковому декларуванню і випускаються у вільний обіг, на думку бізнесу та експертів, допускає можливість притягнення до кримінальної відповідальності суб’єктів господарювання навіть за неумисні помилки в митних деклараціях.

Наведене, на думку бізнесу, може викривити саму суть митного контролю, оскільки митний орган буде займатися не митним оформленням товарів та перевіркою правильності зазначених у митній декларації відомостей, а пошуком формальних причин щодо відмови в митному оформленні, здійснення необґрунтованих коригувань та винесення необґрунтованих рішень, щоб убезпечити себе від можливих звинувачень у сприянні в недостовірному декларуванню, за що пропонується покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 11 років.

Законопроект 5420 пропонує запровадження криміналізації недостовірного декларування товарів, без урахування наявності або відсутності умислу щодо вчинення таких дій. Це суттєво відрізняє його від суміжного складу злочину, передбаченого ст. 212 КК який передбачає відповідальність лише за «Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)». Таке ігнорування особливостей форми вини містить у собі небезпеку порушення прав і свобод людини та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, на таку небезпеку прямо вказується у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні (SALABIAKU v. FRANCE, no. 10519/83, 7 October 1988) розглядаючи питання відповідальності за контрабанду, яка ґрунтується лише на факті наявності певних товарів ЄСПЛ зазначив, що «Стаття 6-2 Конвенції небайдуже ставиться до презумпції факту або права. Це вимагає від держав обмежувати її у розумних межах, які враховують важливість того, про що йдеться, та підтримують права на захист» (п. 28). У якості таких меж, які мають бути передбачені у кримінальному законодавстві, ЄСПЛ наводить «форс-мажор» (п. 29) або «помилку, якої неможливо було уникнути».

Окрім цього, у статті 42 Митного кодексу ЄС прямо визначено, що держава повинна передбачити такі санкції за недотримання митного законодавства, які будуть дієвими і пропорційними та у вигляді грошового штрафу, замість кримінального покарання. Аналогічне положення міститься і у Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотській конвенції).

В той же час, пропонована ст. 201-4 повністю ігнорує те, що невідповідність між інформацією, що міститься у митній декларації, та фактичним станом задекларованих товарів при їх декларуванні у порядку, передбаченому для підприємств, може виникнути через дії власника товарів, виробника, відправника або перевізника. Наприклад, при виготовленні товаросупровідних документів, або при навантаженні, розвантаженні чи перевезенні товарів. Більше того, митне законодавство передбачає значний перелік випадків, коли інформація, подана у митній декларації, може бути доповнена або змінена (подання додаткової декларації, внесення змін до митної декларації, відкликання декларації тощо).
Запропонована в проекті закону ст. 201-4 взагалі прямо передбачає можливість притягнення до відповідальності при відсутності будь-якої шкоди для держави, оскільки містить формулювання щодо дій, які «могли призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів у значних розмірах». Це означає ґрунтування обвинувачення на припущеннях, що суперечить ч. 3 ст. 62 Конституції України.

Також це суперечить зобов’язанням України відповідно до ст. 7:3 Угоди про спрощення процедур торгівлі СОТ, «Відокремлення випуску від остаточного визначення розміру мит, податків, зборів і платежів», згідно з якою «Кожен член запроваджує або дотримується процедур, що дозволяють випуск товарів до остаточного визначення розміру мит, податків, зборів і платежів, якщо таке визначення не було зроблене до або на момент прибуття, або настільки швидко, наскільки можливо, після прибуття, та за умови виконання всіх інших нормативних вимог». Тобто, митні стандарти прямо передбачають можливість остаточного визначення розміру мит та податків вже після випуску товарів. Таким чином, спори між митницею та декларантом щодо розміру мит та податків на момент випуску товарів є нормальною практикою митного оформлення.

Окрім того, проект закону має ряд інших суттєвих недоліків, які обговорювалися у ході круглого столу «Криміналізація контрабанди: за та проти», що відбувся 27.05.2021 року в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України, участь в якому взяли більше 80 організацій та експертів серед них і Федерація роботодавців України, Асоціація професійних митних посередників, Асоціація платників податків, Громадська рада при ДМСУ, профільні експерти, експерти з кримінального права, експерти з питань митної справи, профільні бізнес-асоціації, доброчесні підприємці, науковці.

Зокрема, йдеться про:

  • необґрунтовано низький пороговий рівень вартості предметів, що є об’єктами правопорушення, за яким настає кримінальна відповідальність. Для усунення вказаного недоліку пропонується переглянути «пороги» кримінальної відповідальності, як в частині абсолютних значень для настання кримінальної відповідальності, так і за правовою природою, де об’єктивним пріоритетом має бути не вартість предметів кримінального правопорушення, а сума несплачених митних платежів при незаконному переміщенні товарів, що є об’єктами кримінального правопорушення.
  • необґрунтовано високі та непропорційні розміри штрафу як кримінального покарання при незаконному переміщенні товарів, що є об’єктами кримінального правопорушення. З цією метою пропонується переглянути об’єктивну обґрунтованість і доцільність запропонованих розмірів штрафів за такі кримінальні правопорушення з урахуванням їх реальної суспільної небезпеки, у тому числі з метою уникнення негативних наслідків застосування запропонованих розмірів штрафів для кваліфікації таких кримінальних правопорушень, як тяжких або особливо тяжких злочинів, що у цілому може призвести до безконтрольності дій правоохоронців, їх втручання в приватне життя підприємців і діяльність підприємств та до збільшення корупційних проявів.

Представники бізнес-асоціацій неодноразово зверталися з численними листами до народних депутатів та органів державної влади з проханням істотно доопрацювати законопроект №5420 та провести ґрунтовні обговорення з бізнесом та експертами.

На переконання бізнесу, прийняття проекту закону № 5420, та відповідно, статті 201-4 в запропонованій редакції, замість реальної боротьби з контрабандою та схемами при митному оформленні зроблять фактичними заручниками можливого свавілля органів державної влади всіх декларантів та суб’єктів ЗЕД, позиція яких щодо митної вартості товарів, кодів товарів, країни походження товарів, преференцій можуть бути кардинального відмінними від позиції митних органів, що неодмінно призводить до здійснення митним органами коригувань та інших дій, спрямованих на зміну формальних ознак товарів, що мають прямий вплив на сплату митних платежів, та відповідно і можливості формально класифікувати дії декларантів як недостовірне декларування та відповідно, - кримінальне правопорушення.

Прийняття законопроекту №5420 без його доопрацювання та без врахування висловлених бізнесом та експертами зауважень, а також без врахування пропозицій, викладених у висновку Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від 09 червня 2021 року (протокол N 70) є неприпустимим. Тож бізнес звертається до народних депутатів із закликом доопрацювати проект закону N 5420 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» з урахуванням вказаних зауважень та пропозицій та направити його з цією метою на повторне перше читання.

UPD 13.07.2021 На жаль, народні депутати не дослухалися до точки зору бізнесу та громадськості. Законопроект про криміналізацію товарної контрабанди прийнято за основу у першому читанні. ФРУ послідовно відстоюватиме необхідність внесення змін до законопроекту №5420 та наполягатиме на тому, щоб напрацьовані зауваження були враховані під час другого читання документу.

 

Популярні новини

Відкрите звернення ФРУ до Прем'єр-міністра України щодо реалізації проекту з локалізації електровозів в Україні

Маніфест роботодавців України

2019