Європейський регламент EUDR (EU Deforestation Regulation), який набуде чинності з 1 січня 2026 року, вводить суворі вимоги до походження продукції, що імпортується до ЄС.
Зокрема, він зобов’язує компанії підтверджувати, що вирощування або виробництво продукції, яка підпадає під дію Регламенту не призвела до деградації або знищення лісів. Під його дію потрапляє не лише деревина, а й какао, кава, соя, пальмова олія, яловичина, каучук та похідні товари з них.
Українські експортери — особливо з деревообробного, аграрного секторів — мають бути готові до цього виклику.
Однак рівень обізнаності у багатьох учасників ринку залишається низьким, саме тому Федерація роботодавців України стала ініціатором експертного обговорення, яке зібрало представників держави, бізнесу та експертної спільноти.
Адже ризики для бізнесу — реальні. Навіть якщо юридична відповідальність лежить на імпортерах в ЄС, українські експортери фактично повинні надати весь пакет даних відповідно до Регламенту. У разі потрапляння на ринок ЄС такої продукції можуть вживатися заходи адміністративного та кримінального примусу.
Метою зустрічі було:
- окреслити актуальний стан підготовки до імплементації Регламенту EUDR;
- підвищити обізнаність з цього питання;
- обговорити можливості для експортерів адаптуватися до нових вимог;
- налагодити координацію між органами влади та бізнесом.
Відкриваючи дискусію заступник генерального директора з питань міжнародної діяльності та європейської інтеграції ФРУ Юлія Гончарова зазначила, що обізнаність бізнесу в цій сфері залишається низькою. Більшість експортерів поки не усвідомлюють вимоги EUDR щодо повної відстежуваності продукції — з координатами походження, історією землекористування та доказами невтручання в лісові екосистеми. Позитивним фактором є те, що на сьогоднішній день лісовий сектор більш підготовлений, робота органів, які реалізують політику у сфері лісокористування просувається вперед, у той же час занепокоєння викликає експорт аграрної продукції.
Так, начальник профільного управління Держлісагентства Ігор Будзинський повідомив, що українська система електронного обліку деревини (ЕОД) вже дозволяє забезпечити повну відстежуванясть походження деревини — від ділянки заготівлі до експорту. В системі фіксуються координати, обсяги, вид породи та інша інформація, яка відповідає вимогам EUDR.
Державні лісгоспи також мають досвід сертифікації FSC. Також відбуваються кроки щодо налагодження обміну інформації у рамках функціонування електронних систем Держмитслужби та Держлісагенства.
Серед викликів:
- ймовірна невідповідність між українськими та європейськими підходами до тлумачення супутникових даних (зокрема, що вважати "лісом");
- ризики для недержавного сектору, який не підключений до державної системи.
Генеральний директор «Укрдержліспроект» Віктор Мельниченко розповів про розробку національної супутникової мапи лісового покриву, створеної на основі знімків різних років. Ця карта вже сьогодні може бути використана для перевірки, чи дійсно на тій чи іншій території вирощування агропродукції було здійснено вирубку або знищення лісу.
Юлею Плискою, Директором Департаменту корпоратизацією та GR ДП «Ліси України» повідомлено про роботу у напрямки упорядкування торгівлею з ЄС лісоматеріалами на рівні інституцій ЄС та державними лісовими підприємствами з ЄС.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів разом з Министерством аграрної політики та продовольства вже працюють над законопроектом, який має на меті імплементацію Регламенту, – повідомив начальник Управління
Міністерства аграрної політики та продовольства Олексій Пінчук. У найближчі місяці планується проведення серії воркшопів для представників сектору, які допоможуть зорієнтуватися у вимогах ЄС і підготувати підприємства до відповідних процедур.
Виробники, які працюють на експорт, висловили занепокоєння через брак чітких механізмів адаптації до вимог EUDR та запропонували співпрацювати на платформі Федерації роботодавців України задля вироблення правового та інституційного забезпечення. Компанії готові інвестувати в технології для підтвердження сталого походження продукції, але потребують прозорих і ефективних правил впровадження.
Водночас малі й середні підприємства вказували на обмеженість ресурсів для виконання нових зобов’язань. Для них критично важливими є доступ до навчання, спрощених інструментів перевірки та підтримки з боку держави й профільних асоціацій.
Учасники також порушили низку питань, які потребують швидкої координації на рівні держави: йдеться про участь Міндовкілля в розробці закону, використання супутникових даних, механізми ідентифікації продукції з територій, які були або залишаються окупованими. Як зазначалося, у ЄС наразі також немає єдиної відповіді, як саме ці фактори будуть враховані.
Юлія Гончарова нагадала про наявний досвід України ще з 2014 року щодо визначення походження товарів з окупованих територій, який може стати у пригоді й тут.
ФРУ, маючи великий досвід захисту інтересів національного бізнесу в контексті Угоди про асоціацію та торгівлю з ЄС, висловила готовність надалі виступати координатором цього процесу. Було запропоновано спільно звернутися до Кабінету Міністрів з проханням про створення міжвідомчої групи та включення бізнесу до розробки нормативних актів.
