Українським виробникам потрібно бути готовими захищати український ринок від імпорту

Українським виробникам потрібно бути готовими захищати український ринок від імпорту

Міжнародна торговельна політика в останні роки відзначається зростанням обмежувальних торговельних заходів, що демонструє щорічний Звіт Генерального директора Світової Організації Торгівлі (СОТ) - «Огляд тенденцій міжнародного торговельного середовища». 

Звіт доступний за посиланням - https://www.wto.org/english/news_e/news25_e/trdev_02dec25_225_e.htm - та наочно демонструє зростання різноманітних обмежувальних заходів щодо імпорту та експорту, у тому числі антидемпінгових, антисубсидиційних та захисних (спеціальних) заходів. Останні спрямовані проти демпінгового імпорту, специфічних субсидій та значного зростання імпорту, якщо такий імпорт заподіює шкоду національним виробникам.

Згідно зі Звітом, застосування зазначених заходів рекордно зросло у 2024 році. Рекорд встановлено за всі роки підготовки аналогічних річних Звітів, починаючи з 2008 року. Також кількість ініційованих антидемпінгових та компенсаційних розслідувань та застосованих заходів зросли навіть більше, ніж у 2020 році, коли відбувся давно незнаний сплеск протекціонізму через COVID-19.

Відповідно до Звіту вже традиційно більшість заходів було застосовано проти імпорту металургійної продукції, хімічної продукції, пластику та резинової продукції.

Антидемпінгові розслідування та заходи

001

Очевидно, що ініціювання значної кількості розслідувань у 2024 році реалізується у підвищену кількість антидемпінгових захоФдів у 2025 році та першій половині 2026 року, оскільки, як правило, розслідування тривають 12-18 місяців.

Державами-рекордсменами, проти яких було ініційовано найбільшу кількість антидемпінгових розслідувань, стали Китай, Індія та Туреччина і це є протистояння агресивної торговельної політики цих країн.

Антисубсидиційні розслідування та компенсаційні заходи

002


Знову ж таки, очевидно, що зростання кількості антисубсидиційних розслідувань у 2024 році неодмінно призведе до суттєвого зростання кількості застосованих компенсаційних заходів у 2025-2026 роках, оскільки знову ж таки розслідування тривають 12-18 місяців.

Найбільша кількість антисубсидиційних розслідувань була ініційована проти Китаю, Індії та Індонезії.

Захисні (спеціальні) заходи

003

Слід наголосити на тому, що захисні заходи є особливими, оскільки, на відміну від антидемпінгових та компенсаційних вони застосовуються проти добросовісного зростання імпорту і проти всіх країн одночасно. Саме тому юридичні стандарти доведення підстав для ініціювання розслідувань та застосування захисних заходів є значно жорсткішими, ніж у випадку антидемпінгових та компенсаційних заходів. Відповідно, навіть незначне зростання кількості захисних розслідувань є тривожним сигналом, оскільки одразу впливає на всю міжнародну торгівлю відповідним товаром.

Чому зазначені тенденції є небезпечними для українських виробників?

Від застосування антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів українські виробники можуть постраждати двічі. По-перше, український імпорт на третіх ринках може стати об’єктом відповідних заходів. По-друге, застосування заходів на одних ринках призводить до того, що вільні обсяги товару перерозподіляються на незахищені ринки, на яких не застосовуються подібні обмеження. Тож українським виробникам слід готуватися до ініціювання розслідувань та застосування заходів в Україні.

Які переваги мають заходи торговельного захисту?

Перш за все, вони прямо дозволені в СОТ та угодами про вільну торгівлю, на відміну від інших обмежувальних заходів, наприклад, підвищення ординарних мит або застосування квот на імпорт. Це суттєво зменшує ризики подальшого оскарження застосованих заходів.

По-друге, законодавство України чітко регламентує процедуру проведення розслідувань та застосування заходів, і на цю процедуру прямо впливають українські виробники – ініціатори розслідувань. На відміну від інших процедур, наприклад, збільшення імпортних мит шляхом внесення змін до законів Верховною Радою України, на що українські виробники можуть не впливати, або мати не той вплив, на який розраховували.

По-третє, рівень заходів може бути дуже значним, що дозволить максимально ефективно захистити внутрішній ринок. На сьогоднішній день в Україні діють антидемпінгові мита у розмірі від 13% до 167% (https://me.gov.ua/Documents/Detail/2d92511f-c6fa-468a-97f3-bc353742db15?lang=uk-UA&title=ZakhistInteresivNatsionalnikhTovarovirobnikivNaVnutrishnomuRinku) від митної вартості. Більше того, ПДВ нараховується тільки після нарахування мита, що збільшує ефективність антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів. Також захисні заходи можуть бути застосовані у формі квот.

По-четверте, заходи застосовуються на тривалий час. Антидемпінгові та компенсаційні заходи початково застосовуються на 5 років з подальшим можливими неодноразовим продовженням щоразу на 5 років (є заходи, які діють 15 років в Україні і по 30 років в інших країнах). Максимальний строк застосування захисних заходів – 8 років.

Про те, як захисти національного виробника та протистояти експансії імпорту в України продукції ми обговоримо з Анжелою Махіновою, партнеркою практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko на базі Комітету торговельного захисту Федерації роботодавців України 14 січня 2026 року о 11:00.