Економічний дайджест (13–19.03.2026)

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (оцінка)

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

У лютому 2026 року темпи зростання споживчих цін через сезонність та реалізацію в цінах витратного чинника очікувано прискорилися до 1% (із 0,7% у січні). Це зумовило корекцію річного показника інфляції, який уперше з травня попереднього року дещо прискорився — до 7,6% (із 7,4% місяцем раніше). Попри прискорення, динаміка залишається прогнозованою, а оперативна реакція цін на поточні виклики дає змогу уникати в подальшому різких цінових шоків.

Помірне прискорення реалізації витратного чинника спричинене певним погіршенням ділових очікувань на фоні енергетичних викликів та атак на логістику. А стійкий попит на товари першої необхідності дав змогу виробникам поступово перекладати ці витрати у фінальні споживчі ціни.

Проте сезонний чинник залишався визначальним, що відобразилося на прискоренні небазової компоненти інфляції:

• базова інфляція зросла на 0,7% (0,4% місяцем раніше), внесок у загальну інфляцію — 0,4 в.п.;
• а небазова — на 1,4% за розрахунками Мінекономіки (1,1% відповідно), внесок — 0,6 в.п.

Зростання небазової компоненти є природним для зимового періоду, оскільки вартість плодоовочевого кошика зростала на фоні поступового вичерпання запасів. Додатковим чинником стали високі витрати на зберігання в умовах обмеженого енергопостачання, а також дорожчий імпорт, у т.ч. через поступову девальвацію гривні. Попри це, ціни на овочі залишаються на 14,6% нижчими, ніж у лютому торік.

У лютому об’єктивно найсуттєвіше зростання продемонстрували овочі («+»13%, внесок до загальної споживчої інфляції становив 0,4 в.п.) та фрукти («+» 6,1%, внесок — 0,2 в.п.).

В цілому продукти харчування (що залишалися основною складовою інфляції) подорожчали на 1,4% після 0,8% у попередньому місяці.

Також прискорилося зростання цін на паливо та мастила — на 3,3%. Це стало результатом лагового впливу січневого подорожчання на світовому ринку, ускладненої логістики та послаблення курсу гривні (на 2,2% до долара США та 3,2% до євро з початку року). При цьому, за даними Світового банку, світові ціни на енергоносії в лютому скоригувалися (на «-» 0,5% за місяць) після різкого зростання в січні («+» 12% відповідно).

Витратний чинник продовжує тиснути на вартість послуг, зокрема послуг, що не підпадають під мораторій. Так, у низці областей зросли тарифи на управління багатоквартирними будинками («+» 2,3%), а також послуги мобільного зв’язку (подорожчали на 9,1%).

Проте споживчу інфляцію, як і раніше, стримували:

• урядова політика: мораторій на підвищення найбільш важливих комунальних тарифів залишається "антиінфляційним якорем". Додаткову стабільність забезпечує державний контроль за цінами на соціально важливі товари, завдяки чому ліки дешевшають уже п'ятий місяць поспіль («-» 1,1% у лютому);
• збереження достатньо жорстких монетарних умов сприяє загальній ціновій стабільності.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

За січень–лютий 2026 року доходи державного бюджету збільшились на 16,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас без міжнародної фінансової допомоги зафіксовано спад на 14,3%, що зумовлено скороченням не податкових надходжень — на 46,1% та власних надходжень бюджетних установ — на 49,7%. При цьому податкові надходження продемонстрували позитивну динаміку і зросли на — 16,1%.

За січень–лютий 2026 року видатки державного бюджету зменшились на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таке скорочення відбулося насамперед через зниження витрат на оборону — на 29,6%, видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 2,1%, а також суттєве падіння капітальних видатків, які зменшилися у 1,6 раза через надзвичайно високу базу порівняння січня–лютого 2025 року та екстремальні морози, які унеможливили проведення будівельних робіт, що призвело до зміщення термінів виконання робіт та перенесення оплат на наступні періоди.

Дефіцит державного бюджету у січні–лютому 2026 року скоротився до 32,3 млрд грн, що стало можливим завдяки залученню офіційних трансфертів (міжнародної допомоги). Водночас без урахування цих коштів дефіцит бюджету за січень–лютий становив 198,8 млрд грн, або 43,2% від загального обсягу доходів (без урахування міжнародних трансфертів).

Державний борг станом на 31.01.2026 року становить 8 933,75 млрд грн або 208,5 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. Загалом від початку повномасштабного військового вторгнення, за інформацією Мінфіну, станом на 18.03.2026 залучено близько 173,1 млрд дол.США фіндопомоги. Згідно з оновленим звітом RDNA5 станом на 31.12.2025 року прямі збитки України внаслідок війни оцінюються у 195,1 млрд дол. США (176 млрд дол. — RDNA4). Водночас загальні потреби у відновленні та реконструкції становлять 587,7 млрд дол. США (524 млрд дол. відповідно).

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

За підсумком лютого 2026 року розрив між інфляцією та обліковою ставкою становив 7,4 в.п. порівняно з 7,6 в.п. у попередньому місяці (29.01.26 Правлінням НБУ було ухвалено рішення знизити облікову ставку з 15,5% до 15% річних).

Вартість кредитів не змінилася — ставка за новими кредитами у лютому 2026 року залишилася на попередньому рівні —19,2% (у середньому за 2025 рік була на рівні 19%).

Водночас привабливість депозитів знизилася — дохідність за новими депозитами у лютому 2026 року становила 8,9% порівняно з 9,2% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була нижчою — 8,7%).

У лютому 2026 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті суттєво знизилася — до 14,8% з 16,05% у попередньому місяці (16,03% у лютому 2025 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік.

Продовжилося розширення грошової маси — на 16,1% або на «+» 549,1 млрд грн (станом на кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 15,7%, так і активного збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 17,5%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту передусім з боку населення завдяки стійким споживчим настроям та активній конкуренції банків за позичальників. Загальний обсяг кредитів зріс на 9,9% або на 111,3 млрд грн (станом на кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.). Корпоративне кредитування («+» 5,2%) підтримувалося сектором енергетики та пожвавленням кредитування в іноземній валюті. Споживче кредитування мало стабільно високе зростання («+» 25,6%) на фоні пом’якшення стандартів кредитування. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 8 в.п., а домогосподарств зросла на 8,1 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5–7–9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, є значною — понад 40%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 16,3% або на 445,3 млрд грн (станом кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався дещо повільніше (на 13,6%), ніж заощадження населення (на 18,1%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ покриває структурний дефіцит валюти), то рівень резервів зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2026 р. (станом на 13.03.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 8,3 млрд дол. США, що на 11,3% більше, ніж торік. У підсумку, попри міжнародну фінансову допомогу, резерви з початку 2026 року (на кінець лютого ц.р.) скоротилися на 2,5 млрд дол. США.

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

Загалом станом на 17.03.26, порівняно з 17.02.26, готівкова гривня до долара США девальвувала на 2,3%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня девальвувала на 4,5%.

У результаті скорочення попиту чиста купівля готівкової валюти населенням зменшилася до 0,5 млрд дол. США.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

РИНОК ПРАЦІ

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 12.03.2026–19.03.2026 в економічній сфері:

• Прийнято постанову, яка передбачає суттєве оновлення програми "Енергопідтримка ФОП" — одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу. Зокрема, період подання заяв на отримання допомоги продовжено на два місяці — до 31 травня 2026 року Крім того, до програми додано нові суспільно та соціально значущі види економічної діяльності. Зміни спрямовані на підтримку підприємців, які забезпечують населення базовими товарами та послугами в умовах регулярних перебоїв з електропостачанням.
• Ухвалено рішення про включення нового індустріального парку "Сталева Київщина" (Київська область) до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Концепція індустріального парку "Сталева Київщина" розрахована на 49 років та охоплює площу майже 12 га у Білоцерківській громаді Київської області. Ключовий акцент проекту — розвиток металообробного кластеру із залученням близько 3,5 млрд грн інвестицій. Ініціатор створення парку – ТОВ "ГРАНДСТІЛ". Реалізація цього проекту дозволить створити орієнтовно 400 нових робочих місць у секторі переробної промисловості.
• Затверджено операційний план заходів з реалізації у 2026–2029 роках Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року. Серед ключових напрямів — розвиток аквакультури, збільшення обсягів добування водних біоресурсів, підвищення рибопродуктивності внутрішніх водойм, удосконалення системи управління галуззю та формування сприятливих умов для підприємництва. Очікується, що реалізація плану дасть змогу збільшити виробництво вітчизняної рибної продукції, зміцнити внутрішній ринок та зменшити його імпортозалежність, а також посилити внесок галузі у продовольчу безпеку країни.
• Внесено зміни до порядків, що регулюють надання державного стимулювання індустріальних парків. Зміни передбачають впровадження окремого механізму стимулювання індустріальних парків, інженерно–транспортна інфраструктура яких була пошкоджена або зруйнована внаслідок бойових дій, встановлюють стимулюючий режим для прифронтових територій (для яких застосовується пільгове співфінансування 80/20), визначають додаткові запобіжники для ефективного використання бюджетних коштів.
• Схвалено пакет законопроектів, що впроваджують систему позасудового вирішення споживчих спорів (ПВС) — механізм швидкого врегулювання конфліктів між споживачем і бізнесом без звернення до суду. Законопроекти, розроблені в межах реформи захисту прав споживачів, спрямовані на імплементацію Директиви ЄС 2013/11/ЄС та є частиною виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
• Розширено критерії визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ. Зокрема, зміни передбачають доповнення чинних критеріїв новою категорією підприємств, які виконують контракти з командуваннями видів або окремих родів сил ЗСУ щодо перевезення військових вантажів, ремонту, утримання та експлуатації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових, а також закупівлі товарів оборонного призначення для їх обслуговування.
• Ухвалено рішення про виділення 3 млрд грн з резервного фонду державного бюджету для проведення невідкладних заходів з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення з високою інтенсивністю руху. Фінансування передбачено для проведення робіт у 22 областях України.
• Cхвалено проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів". Документ передбачає перегляд та збільшення розмірів адміністративних штрафів за порушення вимог водного законодавства, зокрема за самовільне водокористування, забруднення та засмічення вод, порушення водоохоронного режиму, безгосподарне використання води та недотримання правил ведення обліку вод.

Ухвалено рішення про запуск нового інструменту підтримки громадян — кешбеку на пальне в межах програми "Національний кешбек". Програма короткострокова, покликана пом'якшити негативні наслідки у період різкого стрибка цін. У рамках програми українці можуть отримати часткове відшкодування вартості пального, придбаного на АЗС — учасниках програми. Розмір кешбеку становитиме: 15% — за дизельне пальне; 10% — за бензин; 5% — за автогаз.