ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

У липні 2025 року економіка України продовжує відновлюватися, що відповідає прогнозованим тенденціям. За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП у липні зріс на 1,1% та за 7 місяців на 0,9% [±0,5%] (+0,8% у червні та за 6 місяців). Позитивні імпульси для економіки зберігалися з боку стійкого споживчого попиту, надходження міжнародної фінансової допомоги, активної державної підтримки підприємств, зростання експорту, а також стабільної ситуації в енергетиці Зокрема, покращення ситуації в постачанні електроенергії, роздрібній торгівлі та переробній промисловості, компенсувало низькі обсяги збору врожаю у сільському господарстві внаслідок пізнього початку збору озимих с/г культур.

Лідерами зростання є: внутрішня торгівля, зокрема роздрібна; переробна промисловість (машинобудування — сектор ОПК та невійськове машинобудування — враховуючи потреби відновлення; фармацевтика; будматеріали; металургія та текстильне виробництво), а також постачання електроенергії (низька статистична база порівняння 2024 року).

Аутсайдерами є: сільське господарство (пізній початок збору озимих с/г культур та нижча урожайність); транспорт (в першу чергу трубопровідний через зупинку транзиту природного газу); добувна промисловість (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу).

Отже, економіка й далі пристосовується до функціонування в реаліях воєнного часу завдяки активної реалізації заходів державної підтримки, отриманню міжнародної допомоги.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 1 кварталу 2025 року порівняно з 1 кварталом 2024 року — як і очікувалося зростання ВВП становило 0,9% (очікування Мінекономіки 0,8%) після падіння у 4 кварталі 2024 року на 0,1% За підсумком 2024 року оперативна оцінка становить 2,9%, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

За даними Держстату у липні 2025 року, уперше за два роки, зафіксовано дефляцію на споживчому ринку — ціни знизилися на 0,2% за місяць (у червні зросли на 0,8%). Це підтримало уповільнення річних показників — до 14,1% (з 14,3% у червні). Зростання споживчих цін за сім місяців ц.р. склало 6,3%.

Поточне зниження цін переважно сформовано небазовою компонентою інфляції. Водночас базова компонента інфляції залишалася на рівні 0,3% за місяць (так само як і в попередньому місяці), хоча в річному розрахунку сповільнилася до 11,7% (12,1% місяцем раніше).

Головним чинником дефляції стало сезонне здешевлення овочів, ціни на які впали аж на 23,9%. Це сталося завдяки активному нарощуванні обсягів збору та продажу нового врожаю, що призвело до зниження цін на продукти харчування загалом на 1,3%.

Крім того, відбулося зниження цін на цукор на 2,8% завдяки насиченості внутрішнього ринку, у т.ч. через виділення відносно невисокої квоти на постачання цукру до ЄС цього року.

Водночас дефляційний ефект частково компенсувало зростання цін на деякі товари, зокрема найвагоміше подорожчали:

• м'ясо та м'ясопродукти (на 1,4%) через обмежену пропозицію та стабільний попит;
• хліб і хлібопродукти (на 0,8%), що пов'язано з високими витратами на виробництво, зокрема на енергоносії та логістику, на фоні нестачі робочої сили;
• фрукти (на 1,7%) через помірне надходження нового врожаю на ринок, зокрема яблук;
• яйця (на 1,5%) — на це вплинув активний експорт (зважаючи на значне підвищення світових цін);
• паливо та мастила (на 4,1%) через попереднє зростання цін на енергоносії на світовому ринку (попри певну їх корекцію в липні) та послаблення курсу гривні до євро, що робить імпортне пальне дорожчим.

Ключовими чинниками, що й надалі стримують зростання споживчих цін лишаються:

• державна тарифна політика — збереження мораторію на підвищення деяких комунальних тарифів;
• монетарна політика НБУ — забезпечення контролю за ситуацією на валютному ринку, а також збереження відносно високих процентних ставок в економіці для заякорення інфляційних очікувань.

Зниження прогнозу (під бюджет–2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:

суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;

практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).

СЕРЕДНІ СПОЖИВЧІ ЦІНИ НА ДЕЯКІ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩІ ТОВАРИ

Станом на 29.08.25 (порівняно з 25.07.25) зафіксовано зростання цін на половину продуктів харчування, що відстежуються щотижня (місяцем раніше цінове зростання охоплювало дещо меншу частку – 38% продуктів). Хоча літній урожай продовжує частково знижувати ціни (відбулося суттєве здешевлення овочів "борщового набору"), подорожчання окремих продуктів відчутно впливає на ринок. У результаті протягом останнього місяця ціни на продовольство в цілому знизилися, але темпи падіння значно сповільнились: до 2,1%, тоді як місяцем раніше здешевлення становило 3%.

Загалом за цей період знизилися ціни на:

• овочі "борщового набору": моркви, буряку, капусти, картоплі та цибулі;
• бакалію: цукор, борошно, гречані та вівсяні крупи;
• яйця;
• яловичину.

Водночас ціни на деякі продукти продовжували зростати. ТОП–5 продуктів, що найбільше подорожчали за місяць, включають: пшоно, птиця, молоко, батон, а також хліб житній, житньо–пшеничний.

Основні чинники зростання цін:

високі витрати на виробництво: суттєва вартість кормів та сировини, енергоресурсів, логістики, робочої сили;

обмежена пропозиція, зокрема через сезонність відбулося скорочення надоїв молока, що додатково була посилена низькою маржинальністю сільгоспвиробництва.

Станом на 29.08.25 (порівняно з 25.07.25) спостерігалося зниження цін на нафтопродукти — загалом, за розрахунками Мінекономіки, ціни в цій групі знизилися на 0,2% порівняно з «плюс» 0,1% місяцем раніше. Таке зниження цін на пальне загалом відповідає зміні котирувань на європейському ринку.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За період 01.01.25–03.09.25 надходження до бюджету зросли на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 28,8%. Позитивна динаміка обумовлена: зростанням податкових надходжень — на 23,3%, зокрема надходження податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів — у 1,6 раза (загалом, акцизні надходження становлять 14,1% від загального обсягу податкових надходжень), а також зростанням на 38,2% власних надходжень бюджетних установ.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи населення і бізнес.

За період з 01.01.2025 по 04.09.2025 видатки державного бюджету збільшилися на 23,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема: витрати на заробітну плату — на 12,3%, витрати на грошове забезпечення військовослужбовців — на 23,2%; капітальні видатки — на 17,1%, що зумовлено необхідністю проведення відновлювальних будівельних та інших робіт.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 02.09.2025 року до держбюджету залучено 5,2 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–02.09.2025 до держбюджету залучено 341,6 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–02.09.2025 до держбюджету залучено 1797,8 млрд грн або 47,2 млрд дол. США.

Державний борг станом на 31.07.2025 року становить 7477,52 млрд грн або 179,03 млрд дол. США.

Дефіцит держбюджету за січень–липень 2025 року склав 677,9 млрд гривень.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 22.08.2025 Україна залучила до держбюджету понад 4 млрд євро від ЄС (понад 3 млрд євро — кредит в межах інструменту Ukraine Facility, 1 млрд євро — частина внеску ЄС у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 02.09.2025 залучено близько 144,7 млрд дол.США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

Розрив між інфляцією та обліковою ставкою за підсумком липня 2025 р. становить 1,4 в.п., у червні розрив був меншим і становив 1,2 в.п. (24.07.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти незмінною облікову ставку — 15,5% річних).

Вартість кредитів дещо знизилася — ставка за новими кредитами у липні 2025 року знизилася на 0,6 в.п. до 19,4% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).

Водночас привабливість депозитів не змінилася — дохідність за новими депозитами у червні–липні 2025 року становила 9% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).

У серпні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті знизилася до 15,76% з 16,18% у липні (16,15% у серпні 2024 року), 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 10,7% або на «+» 347,5 млрд грн (станом на 01.09.25 порівняно з 02.09.24) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 10,8%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 10,2%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення. Загальний обсяг кредитів зріс на 16% або на 173,8 млрд грн (станом на 01.09.25 порівняно з 02.09.24). Корпоративне кредитування («+» 14,7%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі та фінансуванні капіталовкладень. Крім того, банки почали пом'якшувати кредитні стандарти для бізнесу, що зумовило збільшення рівня схвалених заявок. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 22,9%), адже банки й надалі пом'якшували кредитні стандарти для населення. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 5,2 в.п., а домогосподарств зросла на 5,1 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 11,6% або на 295 млрд грн (станом на 01.09.25 порівняно з 02.09.24), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 7,9%), ніж заощадження населення (на 14,3%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 29.08.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 23,31 млрд дол. США, що на 15,6% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,82 млрд дол. США («–» 28,61 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, майже два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 04.09.25) гривня до долара США ревальвувала на 1,6% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%), до євро, навпаки, девальвувала на 9,7% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 4,1%, а за 2023 р. — на 8,4%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 02.09.25, порівняно з 01.08.25, готівкова гривня до долара США ревальвувала на 0,7%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня ревальвувала на 2,4%.

За підсумками липня 2025 року український валютний ринок мав позитивну динаміку, зафіксувавши зростання обсягів операцій третій місяць поспіль. Обсяг торгівлі безготівковою іноземною валютою між банками (з Національним банком) досяг майже 7,2 млрд дол. США, що на 19,4% перевищує аналогічний показник за липень 2024 року. Загальний обсяг ринку за сім місяців 2025 року склав понад 42,5 млрд дол. США (за весь 2024 рік цей показник становив 64,6 млрд дол. США, що значно менше, ніж 122,6 млрд дол. США у 2021 році).

У готівковому сегменті ринку також спостерігалося зростання: обсяг операцій збільшився до 3,5 млрд дол. США, що на 6,4% більше, ніж у червні. При цьому обсяги купівлі та продажу валюти населенням зросли майже рівномірно, досягнувши 1,91 млрд дол. США та 1,58 млрд дол. США відповідно. Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням залишилась майже незмінною порівняно з попереднім місяцем, склавши 0,33 млрд дол. США.

ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

Упродовж 2025 року зберігається негативна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь, залізна руда). Загалом цей ціновий тренд є вже досить тривалим — понад два роки для пшениці, сталі та залізної руди, що погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни, та не зважаючи на короткочасні періоди зростання цінових котирувань на окремі товарні позиції.

При цьому, за оперативними даними Держмитслужби у серпні 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт пшениці, кукурудзи, сталі та залізної руди у вартісному вимірі зменшився, що також пояснюється, перш за все, низхідним трендом цінової кон’юнктури на світових товарних ринках на зазначені товари, крім кукурудзи, а також скороченням експорту у фізичному вимірі.

За період 01.09.2025–04.09.2025 проти минулорічного періоду (01.09.2024–04.09.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:

- кукурудзу (+1,9%), де на початку вересня зберігається позитивна динаміка зовнішніх цін, що сформувалась впродовж попередніх двох місяців 2025 року;

- залізну руду (+6,4%), на яку продовжився висхідний тренд цінових котирувань з серпня 2025 року.

У той же час, триває спад середньомісячних світових цін на:

- нафту (на 8,3%), де зберігається негативна динаміка, що відстежується з серпня 2024 року;

- природний газ (на 6,6%), де тенденція скорочення зовнішніх цін фіксується з серпня 2025 року;

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

- пшеницю (на 6,1%), на яку низхідний тренд сформувався з грудня 2022 року і знову поглиблюється відносно відповідних значень 2024 року;

- сталь (на 4,6%), на яку зниження цінових котирувань зберігається впродовж останніх трьох років, але на початку вересня 2025 року дещо сповільнилось.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖСТАТ/ДЕРЖМИТСЛУЖБА)

У серпні, на відміну від трьох попередніх місяців (травень–липень) знов почала спостерігатися негативна тенденція із падіння обсягів експорту товарів.

У серпні 2025 року порівняно з серпнем 2024 року

експорт товарів — -11,5%; імпорт товарів — +4,3%

В експорті найбільше скоротили обсяги:

насіння ріпаку — на 164,1 млн дол.;

зернові культури — на 114,1 млн дол.;

кукурудза — на 78,9 млн дол.;

напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі — на 58,6 млн дол.;

труби і трубки, безшовні з чорних металів — на 34,1 млн дол.;

руди та концентрати залізні — на 28,2 млн дол.

ТОП-3 товарів:

РИНОК ПРАЦІ

Спостерігається певна стабілізація на ринку праці — протягом 2023 — перших восьми місяців 2025 року кількість зареєстрованих безробітних поступово зменшується. Станом на 31.08.2025 порівняно з 01.09.2024, на тлі міграційних процесів та мобілізації до лав ЗСУ, кількість зареєстрованих безробітних зменшилась при цьому чисельність одержувачів допомоги по безробіттю дещо підвищилась.

За даними Державної служби зайнятості станом на 01.08.2025 до ТОП–3 за кількістю вакансій були ВЕД "Переробна промисловість" (14,4 тис. вакансій), "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (10,9 тис. вакансій), "Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги" (7,1 тис. вакансій); до ТОП–3 за чисельністю шукачів роботи, зареєстрованих в ДСЗ, були ВЕД "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (21,7 тис. шукачів), "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (20,5 тис. шукачів), "Переробна промисловість" (12,7 тис. шукачів).

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Тенденція підвищення заробітної плати триває — бізнес підвищує рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів в країні.

Зростання заробітної плати за резюме з другої половини травня 2025 року ймовірно зумовлено дефіцитом кадрів та зростанням навантаження на робітників, жорсткою конкуренцією за фахівців. Переважно це стосувалось сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.

За даними Держстату у І кв. 2025 року ТОП–3 лідери12 по рівню зарплати — "Інформація та телекомунікації" (65579 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (50289 грн), "Професійна, наукова та технічна діяльність" (30868 грн), у липні 2025 року ТОП–3 лідери не змінились, порівняно з І кв. 2025 року — "Інформація та телекомунікації" (67222 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (55994 грн), "Професійна, наукова та технічна діяльність" (34068 грн) .

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

У поточному році нестабільні погодні умови у весняний період негативно вплинули на розвиток та формування урожайності більшості рослин.

Станом на 04.09.2025 загалом намолочено 28,8 млн т зернобобових культур при врожайності 41,5 ц/га (зібрано менше на 1,2% порівняно з відповідною датою минулого року, урожайність менша на 0,9%), у т.ч. пшениці —22 млн т, при урожайності — 44 ц/га (більше на 0,9% та менше на 1,2% відповідно), ячменю — 5,3 млн т, при урожайності — 39,3 ц/га (менше на 3,5% та більше на 1,4% відповідно) та гороху — 0,6 млн т, при урожайності — 23 ц/га (більше на 32,2% та 5,6% відповідно). Також ріпаку зібрано 3,2 млн т, при урожайності — 25,5 ц/га (менше на 4,9% та 5,5% відповідно).

Довідково. За даними Держстату під врожай 2025 року посівна площа зернових та зернобобових культур становила 11,8 млн га (більша на 5,8% порівняно з 2024 роком) та технічних культур — 8,8 млн га (менша на 6,5% відповідно).

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА

Зростання виробництва електроенергії пов’язано з низькою базою порівняння 2024 року, коли внаслідок ворожих ракетних та дронових атак були пошкоджені Трипільська ТЕС та ДніпроГЕС, а також застосовувалися графіки "віялових" відключень електроенергії по всій Україні.

Довідково. У серпні 2025 року порівняно з серпнем 2024 року виробництво електроенергії зросло 6,5%, споживання — скоротилося на 3% відповідно

Підсумки засідань Уряду в період 29.08.2025–04.09.2025 в економічній сфері:

Ухвалено розпорядження про призначення українських менеджерів до Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови, створеного Україною та США. Керівна рада складається з шести менеджерів —по три від кожної сторони. Американську сторону представлятимуть три менеджери, уповноважені DFC через компанію DFC Ukraine Subsoil, LLC. Перше засідання Ради відбудеться на початку вересня цього року. На ньому будуть затверджені учасники комітетів, принципи відбору проєктів та операційні процедури.

Внесено зміни у додаток 2 Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року. Згідно з документом, Кабінет Міністрів перерозподілив 34 млн грн у межах державної програми на потреби Миколаївщини, щоб гарантувати стабільний доступ до води у посушливий період.

Затверджено перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, а також фізичних і біологічних факторів, викиди яких в атмосферне повітря тепер підлягатимуть регулюванню. Це рішення відповідає європейським практикам і наближає Україну до стандартів ЄС у сфері охорони довкілля. Ухвалення документа — важливий крок у реалізації Закону про інтегрований контроль промислового забруднення.

Ухвалено зміни до особливостей публічних закупівель — остаточно унормувано зобов’язання замовників публікувати в системі Prozorro інформацію про ціни на будівельні матеріали та ресурси, які закуповуються під час ремонтів і будівництва. Крім того, з огляду на необхідність швидко відновлювати об’єкти паливно–енергетичного комплексу, проводити ремонти, готуватися до наступного опалювального сезону, продовжено дію виключень щодо застосування електронних процедур для закупівлі газопоршневих, газотурбінних, когенераційних установок та іншого обладнання. Водночас передбачений обов’язок публікувати ціни та звіти по таких закупівлях.

Удосконалено процедуру надання адміністративних послуг у сфері насінництва. Документ передбачає уніфікацію термінології та процедур щодо одержання сільгоспвиробниками документів та дозволів у сфері насінництва.

До Реєстру індустріальних (промислових) парків включено "Еко–індустріальний парк "Південний" (місто Подільськ Подільського району Одеської області), що дозволить створити близько 1500 робочих місць у сферах виробництва харчової продукції, неметалевих мінеральних виробів, машинобудування, виробництва меблів та інших напрямках. Ініціатором створення індустріального парку "Південний" є Подільська міська рада. Керуюча компанія Парку — ТОВ "ЕКО РІШЕННЯ". Загальна площа індустріального парку складає 37,39 га.

На засіданнях Верховної Ради України у період 03.09.2025-04.09.2025 прийнято закони в економічній сфері:

Затверджено Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо примусового вилучення 1592 різних видів вагонів, цистерн, платформ, що належать резидентам рф.