ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 27.03.2026–02.04.2026 в економічній сфері:

• Експортно–кредитне агентство отримало право самостійно визначати умови страхування інвестиційних кредитів, зокрема перелік ризиків, які покриваються (через внутрішні документи, затверджені наглядовою радою агентства).

• Виділено понад 9,2 млрд грн із резервного фонду державного бюджету для захисту 245 об’єктів критичної інфраструктури у неприфронтових регіонах (для реалізації першочергових заходів, передбачених Комплексними планами стійкості регіонів та окремих міст).

• Продовжено програму підтримки українських фермерів: 139 агровиробників, які у 2025 році пройшли конкурсний відбір за програмою “Надання кредитів фермерським господарствам”, отримають від держави 124,1 млн грн на розвиток та диверсифікацію виробництва.

• Оновлено умови надання державної підтримки для громадян, які встановлюють у власних домогосподарствах системи автономного та резервного електропостачання. Відповідне рішення є частиною системної політики посилення енергетичної стійкості країни в умовах воєнного стану та регулярних атак на енергетичну інфраструктуру.

• Схвалено комплекс податкових законопроектів для забезпечення рівних умов конкуренції бізнесу, детінізації економіки, а також фінансування післявоєнного відновлення, зокрема, які передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах.

• Виділено 281,3 млн грн із резервного фонду державного бюджету для надання державної допомоги за лютий 2026 року працівникам підприємств паливно–енергетичного комплексу, житлово комунального господарства та залізничного транспорту загального користування, які безпосередньо відновлюють пошкоджену інфраструктури та залучені до стабільної роботи систем життєзабезпечення.

• Ухвалено пакет рішень, спрямованих на зменшення бар’єрів на ринку праці, підтримку працевлаштування, професійного розвитку та економічної активності і формують цілісну політику зайнятості, орієнтовану на потреби людини, стійкість бізнесу і довгостроковий розвиток країни, зокрема: запуск експериментального проекту з прогнозування потреби у фахівцях і робітничих кадрах; механізм підготовки та професійного розвитку кадрів для оборонно-промислового комплексу та інших пріоритетних галузей економіки; проект “Досвід має значення” для підтримки працевлаштування людей 50+; порядок менторської підтримки молодих підприємців; механізм “Точка опори” для збереження зайнятості під час відновлення підприємств після обстрілів та цифровий механізм розірвання трудових договорів для працівників, чиї роботодавці залишились на території бойових дій або тимчасової окупації.

Удосконалено механізм визначення ринкової вартості мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

У лютому 2026 року економічна активність залишалася стриманою через наслідки посилених атак на енергетичну інфраструктуру (за даними Повітряних сил ЗСУ інтенсивність атак зросла майже вдвічі порівняно з січнем 2026 року та груднем 2025 року) та нетипово холодні погодні умови, що, як і у січні, призводило до вимушених виробничих пауз на частині підприємств через енергетичні обмеження.

Водночас підтримка міжнародних партнерів, синхронізація з енергосистемою ENTSO–E, імпорт електроенергії у пікові періоди та інвестиції в автономні джерела живлення дозволили частково пом’якшити вплив енергетичних обмежень і забезпечити функціонування ключових секторів економіки.

Відповідно за оцінками Мінекономіки, у лютому 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,3% порівняно з лютим 2025 року, а за 2 місяці 2026 року порівняно з 2 місяцями 2025 року — на 1,2%.

Найбільш вразливими галузями залишаються постачання електроенергії, добувна промисловість, металургія та транспорт.

Продовжують зберігати позитивні результати роботи:

• внутрішня торгівля, зокрема роздрібна, — висока гнучкість та адаптивність сектору до змін попиту, достатня пропозиція товарів, зростання заробітних плат;
• сільське господарство, зокрема, тваринництво, — виключно за рахунок сільськогосподарських підприємств, враховуючи більш ширші можливості роботи в складним умовах обмеженого енергоживлення;
• будівництво — за рахунок проведення робіт з нового будівництва, а також ремонтних робіт на інженерних спорудах в умовах ліквідації наслідків атак рф.
• окремі підвиди переробної промисловості — виробництво продукції оборонного спрямування та продукції необхідної для відновлення енергетики, а також переробка сільськогосподарської сировини.

Поряд з цим, у лютому позитивний вплив продовжували справляти такі чинники:

• реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва;
• стимулювання попиту на житлове будівництво (програми єВідновлення та єОселя);
• структурна трансформація, що віддзеркалює її адаптацію до викликів воєнного часу та підвищення рівня технологічності, а, відповідно, і зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю.

Про поступове покращення ділових очікувань свідчать і дані НБУ: індекс очікувань ділової активності у березні зріс до 52,7 порівняно з 45,9 у лютому та був вищим ніж у березні 2025 року — 51,8.

Згідно із оприлюдненою попередньою оцінкою Держстату ВВП за 2025 рік становить 1,8%.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

За січень–лютий 2026 року доходи державного бюджету збільшились на 16,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас без міжнародної фінансової допомоги зафіксовано спад на 14,3%, що зумовлено скороченням не податкових надходжень — на 46,1% та власних надходжень бюджетних установ — на 49,7%. При цьому податкові надходження продемонстрували позитивну динаміку і зросли на — 16,1%.

За січень–лютий 2026 року видатки державного бюджету зменшились на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таке скорочення відбулося насамперед через зниження витрат на оборону — на 29,6%, видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 2,1%, а також суттєве падіння капітальних видатків, які зменшилися у 1,6 рази через надзвичайно високу базу порівняння січня–лютого 2025 року та екстремальні морози, які унеможливили проведення будівельних робіт, що призвело до зміщення термінів виконання робіт та перенесення оплат на наступні періоди.

Дефіцит державного бюджету у січні–лютому 2026 року скоротився до 32,3 млрд грн, що стало можливим завдяки залученню офіційних трансфертів (міжнародної допомоги). Водночас без урахування цих коштів дефіцит бюджету за січень–лютий становив 198,8 млрд грн, або 43,2% від загального обсягу доходів (без урахування міжнародних трансфертів).

Державний борг станом на 28.02.2026 року становить 8 940,64 млрд грн або 213,18 млрд дол. США.

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. Загалом від початку повномасштабного військового вторгнення, за інформацією Мінфіну, станом на 18.03.2026 залучено близько 173,1 млрд дол.США фіндопомоги. Згідно з оновленим звітом RDNA5 станом на 31.12.2025 року прямі збитки України внаслідок війни оцінюються у 195,1 млрд дол. США (176 млрд дол. — RDNA4). Водночас загальні потреби у відновленні та реконструкції становлять 587,7 млрд дол. США (524 млрд дол. відповідно).

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

За підсумком лютого 2026 року розрив між інфляцією та обліковою ставкою становив 7,4 в.п. порівняно з 7,6 в.п. у попередньому місяці (19.03.26 Правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку незмінною — на рівні 15% річних, зафіксувавши її після зниження з 15,5% наприкінці січня ц.р.).

Вартість кредитів не змінилася – ставка за новими кредитами у лютому 2026 року залишилася на попередньому рівні — 19,2% (у середньому за 2025 рік була на рівні 19%).

Водночас привабливість депозитів знизилася — дохідність за новими депозитами у лютому 2026 року становила 8,9% порівняно з 9,2% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була нижчою — 8,7%).

У березні 2026 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті зросла — до 15,8% з 14,8% у попередньому місяці (16,39% у березні 2025 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік.

Продовжилося розширення грошової маси — на 16% або на «+» 547,8 млрд грн (станом на кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 15,6%, так і активного збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 17,5%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту передусім з боку населення завдяки стійким споживчим настроям та активній конкуренції банків за позичальників. Загальний обсяг кредитів зріс на 10% або на 111,6 млрд грн (станом на кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.). Корпоративне кредитування («+» 5,2%) підтримувалося сектором енергетики та пожвавленням кредитування в іноземній валюті. Споживче кредитування мало стабільно високе зростання («+» 25,9%) на фоні пом’якшення стандартів кредитування. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 р., то частка корпоративного сектору скоротилася на 8,1 в.п., а домогосподарств зросла на 8,2 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5–7–9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, є значною – понад 40%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 16,3% або на 446,5 млрд грн (станом кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався дещо повільніше (на 13,6%), ніж заощадження населення (на 18%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ покриває структурний дефіцит валюти), то рівень резервів зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2026 р. (станом на 27.03.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 10,9 млрд дол. США, що на 21,9% більше, ніж торік. У підсумку, попри міжнародну фінансову допомогу, резерви з початку 2026 року (на кінець лютого ц.р.) скоротилися на 2,5 млрд дол. США.

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

Загалом станом на 31.03.26, порівняно з 28.02.26, готівкова гривня до долара США девальвувала на 1,6%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня девальвувала на 3,7%.

У лютому 2026 року зафіксовано певне звуження валютного ринку, що корелює з динамікою попередніх "воєнних" років.

Загальний обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) склав 6,1 млрд дол. США. Це на 13,9% нижче за показник попереднього місяця, а також перевищує середнє скорочення для цього місяця за останні три роки («-» 10,4%). Попри таке звуження, ринок все ще на 5,4% більший, ніж у лютому торік. На фоні зниження попиту Національний банк поступово зменшував обсяги продажу іноземної валюти з резервів — сальдо інтервенцій становило 3 млрд дол. США, що на 19,9% менше порівняно з попереднім місяцем.

Динаміка попиту та пропозиції:

• попит на готівкову іноземну валюту суттєво скоротився — до 1,6 млрд дол. США (з 1,9 млрд дол. США у січні);
• пропозиція готівкової валюти залишилася стабільною на рівні попереднього місяця — 1,1 млрд дол. США.

У результаті скорочення попиту чиста купівля готівкової валюти населенням зменшилася до 0,5 млрд дол. США.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: Держстат/Держмитслужба)

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: НБУ)

РИНОК ПРАЦІ

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")