Валовий внутрішній продукт (оцінка)

На початку 2026 року умови функціонування економіки суттєво погіршилися внаслідок системних атак на енергетичну інфраструктуру на тлі нетипового посилення морозів. Завдяки підтримці міжнародних партнерів, синхронізації з енергосистемою ENTSO-E та імпорту електроенергії в пікові періоди, а також інвестиціям у автономні джерела живлення вдалося частково пом’якшити негативний вплив енергетичних обмежень. Основні сектори економіки продовжували функціонувати в умовах обмеженого енергопостачання. Водночас втрати були неминучими: за оцінками Мінекономіки, у січні 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,0 % порівняно з січнем 2025 року.

У більшості секторів економіки відбулося зниження ділової активності, в першу чергу у будівництві, постачанні електроенергії, добувній промисловості, транспорті. Незважаючи на всі складнощі, окремі сектори економіки продовжують зберігати позитивні результати роботи, зокрема:

• внутрішня торгівля, зокрема роздрібна, — висока гнучкість та адаптивність сектору до змін попиту, достатня пропозиція товарів, зростання заробітних плат;
• сільське господарство, зокрема, тваринництво — виключно за рахунок сільськогосподарських підприємств, враховуючи більш ширші можливості роботи в складним умовах обмеженого енергоживлення;
• окремі підвиди переробної промисловості — виробництво продукції оборонного спрямування та продукції необхідної для відновлення енергетики, а також переробка сільськогосподарської сировини. 

Поряд з цим,  у січні позитивний вплив продовжували справляти такі чинники:

• реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва;
• стимулювання попиту на житлове будівництво (програми єВідновлення та єОселя);
• структурна трансформація, що віддзеркалює її адаптацію до викликів воєнного часу та підвищення рівня технологічності, а, відповідно, і зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю.

Згідно із оприлюдненим остаточним звітом  Держстату за 2024 рік, порівняно з уточненим звітом, реальне зростання ВВП переглянуто в бік збільшення на 0,3 відсоткового пункту з 2,9% до 3,2%,  як і очікувалось Мінекономіки.

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

Січень 2026 року став відображенням дії потужних чинників: сезонності та подальшого впливу чинника витрат. Цей тиск на ціни відбувався в умовах тимчасового "охолодження" попиту, оскільки споживча активність населення знизилася через загострення необхідності забезпечення першочергових потреб.

Через превалювання сезонності в січні інфляція становила 0,7% за місяць (0,2% місяцем раніше). Водночас річна інфляція й далі продовжує сповільнюватися до 7,4% (з 8% відповідно). Поточне зростання цін відповідає рівню до повномасштабного вторгнення (за розрахунками Мінекономіки у 2019–2021 роках у середньому в січні ціни зростали на 0,8%).

Певне прискорення місячних темпів забезпечили обидві компоненти інфляції:

• базова зросла до 0,4% (з 0,1% місяцем раніше);
• небазова — до 1,1% за розрахунками Мінекономіки (з 0,3% відповідно).

Поточне прискорення небазової компоненти є природним, оскільки вартість плодоовочевого кошика в розпал зими зростає через витрати на зберігання та обмежене енергопостачання. Попри це, усі овочі майже на чверть (на 23,7%) залишаються дешевшими, ніж були в січні 2025 року.

У січні ціни на овочі підскочили на 14,7%, а на фрукти — на 2,5%.

Цей тиск найбільш волатильної групи був частково компенсований зниженням цін на інші продукти в умовах тимчасового "охолодження" попиту.

У січні спостерігалося падіння цін на яйця на 7,7%, м’ясо та м’ясопродукти — на 1,1% (внесок — «-» 0,1 в.п.), вершкове масло — на 1,8% та цукор на — 1,3%.

У підсумку продукти харчування (залишалися основною складовою інфляції) подорожчали на 0,8%.   Для січня такі темпи є не лише типовими, а навіть меншими за показники в період до повномасштабного вторгнення (за розрахунками Мінекономіки ціни в цій групі зростали в середньому на 1,4%).

Крім того, четвертий місяць поспіль, дешевшають ліки — на 0,2% у січні, у т.ч. завдяки посиленню контролю за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Витратний чинник найбільше на початку року вплинув на вартість послуг. Зокрема, відбулося точкове підвищення тарифів на послуги з управління багатоквартирними будинками на 0,9% у низці областей (у Тернопільській, Черкаській, Волинській, Одеській, Сумській та Вінницькій областях).

Також початок 2026 року став відліком для:

• нових акцизів на пальне (з 01.01.2026 набули чинності нові ставки). Додатковий тиск чинив світовий ринок та послаблення гривні (на 1,7% до долара США та на 1,9% до євро). У підсумку ціни на паливо та мастила зросли на 1,4%, що потягнуло подорожчання послуг пасажирського автотранспорту.

Довідково. За даними Світового банку в січні енергоносії подорожчала на 12% за місяць, хоча в річному розрахунку ціна все ще на 10,3% була нижчою, ніж торік.

• нових тарифів на послуги зв’язку як операторів стаціонарного (подорожчав на третину — на 33%), так і мобільного зв’язку («+» 6,1%).

Попри місячне прискорення інфляції, поточна оперативна реакція цін на будь–який тиск (воєнний чи сезонний) дає змогу уникати різких змін у подальшому та швидше "заякорювати" інфляційні очікування населення і бізнесу. Це зменшує невизначеність і зміцнює стабільність у суспільстві навіть під час повномасштабної війни.

Бюджетні показники

За січень 2026 року  доходи державного бюджету збільшились на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас без міжнародної фінансової допомоги зафіксовано спад на 28,8%, що зумовлено  скороченням  не податкових надходжень — у 1,6 раза та  власних надходжень бюджетних установ —     у 1,7 раза. При цьому податкові надходження продемонстрували позитивну динаміку і зросли на — 9,4%.

За січень 2026 року  видатки державного бюджету зменшились на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.  Таке скорочення відбулося насамперед через зниження витрат на оборону — на 37,1%,  видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 8,9%, а також суттєве падіння капітальних видатків, які зменшилися у 1,8 раза через надзвичайно високу базу порівняння січня 2025 року та екстремальні морози, які унеможливили проведення будівельних робіт, що призвело до зміщення термінів виконання робіт та перенесення оплат на наступні періоди.

За січень 2026 року сформувався профіцит у 17,9 млрд грн, що стало можливим завдяки залученню офіційних трансфертів (міжнародної допомоги) у сумі 100 млрд грн. Водночас без урахування цих коштів реальний дефіцит бюджету становив 84,7 млрд грн, або 42% від загального обсягу доходів держбюджету (за січень 2025 року — 70,2 млрд грн, або 24,8% від загального обсягу доходів держбюджету).

Державний борг станом на 31.01.2026 року становить 8 933,75 млрд грн або 208,5 млрд дол. США.        

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці.  Загалом від початку повномасштабного військового вторгнення,  за інформацією Мінфіну, станом на 03.03.2026 залучено близько 172,9 млрд дол.США фіндопомоги. Згідно з оновленим звітом RDNA5 станом на 31.12.2025 року прямі збитки України внаслідок війни оцінюються у 195,1 млрд дол. США (176 млрд дол. - RDNA4). Водночас загальні потреби у відновленні та реконструкції становлять 587,7 млрд дол. США (524 млрд дол. відповідно).

Монетарний сектор

За підсумком січня 2026 року розрив між інфляцією та обліковою ставкою, що зростає вже 8 місяць поспіль, збільшився до 7,6 в.п. з 7,5 в.п. у попередньому місяці (29.01.26 Правлінням НБУ було ухвалено рішення знизити облікову ставку з 15,5% до 15% річних).

Вартість кредитів зросла — ставка за новими кредитами у січні 2026 року була підвищена на 1  в.п. до 19,2% з 18,2% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була на рівні 19%).

Водночас привабливість депозитів майже не змінилася — дохідність за новими депозитами у січні 2026 року становила 9,2% порівняно з 9,1% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була нижчою – 8,7%).

У лютому 2026 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті суттєво знизилася — до 14,8% з 16,05% у попередньому місяці (16,03% у лютому 2025 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік.

Продовжилося розширення грошової маси — на 16,1% або на «+» 548,3 млрд грн (станом на кінець січня 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 15,8%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 17,1%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту передусім з боку населення завдяки стійким споживчим настроям та активній конкуренції банків за позичальників. Загальний обсяг кредитів зріс на 9,8% або на 107,9 млрд грн (станом на кінець січня 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.). Корпоративне кредитування («+» 5,1%) підтримувалося передусім сектором енергетики та пожвавленням кредитування в іноземній валюті великих і середніх підприємств. Споживче кредитування мало стабільно високе зростання («+» 25,4%) на фоні пом’якшення стандартів кредитування. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 8,2 в.п., а домогосподарств зросла на ті самі 8,2 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5–7–9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 40%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 16,5% або на 448,3 млрд грн (станом кінець січня 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався дещо повільніше (на 15,6%), ніж заощадження населення (на 16,1%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ покриває структурний дефіцит валюти), то рівень резервів зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2026 р. (станом на 27.02.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 6,5 млрд дол. США, що на 1,3% більше, ніж за цей же період торік. У  підсумку, попри інтервенції, завдяки міжнародній фінансовій допомозі, резерви за підсумком січня ц. р. навіть дещо зросли.

Офіційний курс гривні до іноземних валют

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

Загалом станом на 03.03.26, порівняно з 03.02.26, готівкова гривня до долара США девальвувала на 0,7%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня девальвувала на 2,7%.

Як результат, чиста купівля готівкової валюти зросла — 0,8 млрд дол. США.

Зовнішня торгівля (джерело: держстат/держмитслужба)

Ринок праці

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Біженці (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

Хід польових робіт

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 27.02.2026–05.03.2026  в економічній сфері:

• Ухвалено рішення про виділення 16 млрд грн з резервного фонду державного бюджету для фінансування у 2026 році державного замовлення на здійснення залізничних пасажирських перевезень у внутрішньому сполученні. Кошти буде спрямовано Мінрозвитку, яке визначено головним розпорядником бюджетних коштів, для забезпечення виконання державного замовлення. Виділені 16 млрд грн — це планова річна вартість державного замовлення на 2026 рік, розрахована відповідно до затвердженого Порядку реалізації експериментального проекту.
• Внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері управління відходами. Рішення спрямоване на спрощення та уніфікацію процедури надання адміністративної послуги з видачі або відмови у видачі висновку на транскордонне перевезення відходів. Прийнятий акт передбачає оптимізацію механізму надання адміністративної послуги через інформаційну систему управління відходами, що функціонує у межах Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема". Реалізація акта дасть змогу суб’єктам господарювання своєчасно отримувати висновки для транскордонного перевезення відходів із дотриманням встановлених законодавством строків за уніфікованою процедурою, що відповідає європейським стандартам.
• Визначено механізм, за яким сільськогосподарські землі відноситимуть до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або вплив бойових дій. Рішення спрямоване на посилення продовольчої безпеки держави в умовах повномасштабної війни та зростання кліматичних викликів. Документ дозволить адресно підтримати агровиробників, що працюють у складних умовах, та стабілізувати виробництво сільськогосподарських культур.

Затверджено Державну цільову програму підтримки підприємств, що впроваджують найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), на період до 2030 року. Метою Програми є зменшення негативного впливу промисловості на довкілля шляхом модернізації виробництва, підвищення енергоефективності та впровадження сучасних екологічних стандартів. Документ передбачає комплекс економічних і регуляторних заходів, спрямованих на стимулювання підприємств до оновлення технологічних процесів і переходу на НДТМ.