ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

За оцінками Мінекономіки, у листопаді 2025 року відбулось прискорення зростання реального ВВП до 5,3% проти 2,3% у жовтні попри перебої з енергопостачанням, спричинені масованими атаками по критичній інфраструктурі.

Основними драйверами прискорення у листопаді стали:

сільське господарство завдяки піку збирання кукурудзи, затриманого у попередні місяці;

внутрішня торгівля, зокрема роздрібна, залишалася активною на тлі стійкого внутрішнього попиту;

будівництво — отримало імпульс через бюджетне фінансування відновлення інфраструктурних об’єктів;

окремі підвиди переробної промисловості — підтримувалася кращою сировинною базою з боку сільського господарства та зростанням виробництва продукції оборонного спрямування.

Водночас добувна промисловість, постачання електроенергії та транспорт мали негативний внесок внаслідок пошкодження газовидобувної та генеруючої інфраструктури, припинення транзиту природного газу.

У підсумку за 11 місяців 2025 року зростання ВВП оцінюється на рівні 2% [±0,5%] проти 1,5% [±0,5%] за 10 місяців та 1,3% за 9 місяців (враховуючи оприлюднену Держстатом інформацію про зростання ВВП у ІІІ кварталі на 2,1%, що навіть дещо вище, ніж попередньо оцінювало Мінекономіки — 2%).

Підтримкою зростання були традиційні постійно діючі чинники: значне бюджетне фінансування капітальної реконструкції та ремонту пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла (програми єВідновлення та єОселя), а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК; реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва; зростання споживання домогосподарств в умовах триваючого збільшення заробітної плати; збільшення завантаженості виробничих потужностей промислових підприємств; пристосування економіки до умов воєнного часу, зростання виробництва продукції, що забезпечують стійкість держави й базові потреби суспільства.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

У листопаді 2025 року спостерігалося продовження тенденції до уповільнення інфляції – уперше в поточному році річний показник споживчої інфляції перестав бути двознаковим і досяг однознакового рівня — 9,3% у листопаді ( з 10,9% у жовтні). До того ж інфляція в місячному вимірі в листопаді була найнижчою за останні 5 років саме для цього місяця, сповільнившись до 0,4% (з 0,9% у жовтні). Цей показник, навіть менший, ніж середнє підвищення цін у листопаді до повномасштабної війни (упродовж 2019–2021 років воно становило в середньому 0,7% за місяць).

Загалом за 11 місяців цього року інфляція була на рівні 7,7%.

Спостерігалося уповільнення як базової, так і небазової компонент інфляції:

базова інфляція уповільнилася з 0,6% до 0,3% (внесок у загальне зростання споживчих цін – 0,2 в.п.);

небазова інфляція, за розрахунками Мінекономіки, уповільнилася з 1,4% до 0,5% за листопад (внесок також 0,2 в.п.).

Головним чинником, що стримував зростання цін, стала достатня пропозиція важливих для споживачів товарів, що зумовило зниження цін у деяких сегментах продовольчого та непродовольчого ринків.

Зокрема, на продовольчому ринку зростання пропозиції формувалось під впливом:

як типових для листопада чинників — збільшення пропозиції на ринках фруктів та цукру (де ціни знизилися на 3% та 2,3% відповідно);

так і нетипових чинників — вимушеного скорочення поголів’я свиней на фоні зростання випадків АЧС. Це тимчасово створило надлишкову пропозицію та сприяло зниженню цін на м’ясо та м’ясопродукти на 0,7%. Водночас таке скорочення поголів’я надалі може мати протилежний ефект і призвести до підвищення цін.

У підсумку загальний тиск на продовольчому ринку суттєво послабився — зростання цін на продукти харчування сповільнили зростання з попередніх 1,7% до поточних 0,8% за місяць. Цього вдалося досягти, незважаючи на точкове зростання цін, зокрема на яйця (подорожчали на 12,6%), де собівартість продовжує тиснути через високу вартість комбікормів та енергоресурсів (використання енерговитратних генераторів, опалення і освітлення).

На непродовольчому ринку ціновий тиск також послабшав (що безпосередньо вплинуло на уповільнення базової інфляції), зокрема через зниження цін на:

одяг і взуття («-» 2,3%), що є типовим сезонним чинником для листопада;

фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання («-» 1,9%), що є вагомим для українців.

Це пом'якшення загального тиску на непродовольчому ринку лише незначно компенсувалося невеликим зростанням цін на паливо та мастила (на 0,5%), спричиненим складнощами в логістиці та невеликою девальвацією гривні (на 1,1% за листопад до долара США), яка впливає на імпортну складову.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень– листопад 2025 року надходження до бюджету зросли на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 25,5%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 25,8%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,5 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,5 раза та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 16,3%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За січень–листопад 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 20,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:

витрати на оборону — на 31,2%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 17,1%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 3,3%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 23.12.2025 року до держбюджету залучено 12,7 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–23.12.2025 до держбюджету залучено 550,7 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–23.12.2025 до держбюджету залучено 2006,8 млрд грн або 52,2 млрд дол. США.

Державний борг станом на 30.11.2025 року становить 8 616,54 млрд грн або 204,22 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. У 2025 році (станом на 23.12.2025) від країн–партнерів, ЄС та МФО до державного бюджету надійшла фінансова допомога в розмірі близько 52,3 млрд дол. США. Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну, станом на 23.12.2025 залучено близько 167,5 млрд дол.США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

За підсумком листопада розрив між інфляцією та обліковою ставкою, що зростає вже шостий місяць поспіль, сягнув найбільшого у поточному році значення — збільшився до 6,2 в.п. з 4,6 в.п. у попередньому місяці (11.12.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних).

Вартість кредитів зросла — ставка за новими кредитами у листопаді 2025 року збільшилася на 0,6 в.п. до 18,8% (у середньому за 2024 рік була на такому ж рівні (18,9%)).

Водночас привабливість депозитів зменшилася — дохідність за новими депозитами у листопаді 2025 року була знижена — на 0,1 в.п. до 9,1% (у середньому за 2024 рік була нижчою (7,5%)).

У грудні 2025 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті майже не змінилася — знизилася лише до 17,15% з 17,16% у листопаді (15,65% у грудні 2024 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 13,6% або на «+» 452,5 млрд грн (станом на кінець листопада 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) – на 13,3%, так і збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 15%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення, на фоні певного зниження ставок за кредитами. Загальний обсяг кредитів зріс на 20,2%, або на 226,3 млрд грн (станом на кінець листопада 2025 р. порівняно з аналогічною датою 2024 р.). Корпоративне кредитування («+» 19,8%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі. Наразі основним рушієм зростання стали позики у сфері енергетики. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 24%).
При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 4,8 в.п., а домогосподарств зросла на ті самі 4,8 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною – понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці – на 14,1% або на 369,5 млрд грн (станом на кінець листопада 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 12,3%), ніж заощадження населення (на 14,4%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 26.12.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 35,4 млрд дол. США, що на 2,9% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,8 млрд дол. США («–» 28,6 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, понад два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом за 2025 рік (станом на останню дату 2025 р.) гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8%, разом з тим за останній місяць в умовах збереження як суттєвого обсягу операцій з безготівковою іноземною валютою, так і значних обсягів продажу валюти з резервів НБУ (у середньому понад 1 млрд дол. США щотижня) гривня девальвувала на 0,5% (до євро девальвувала на 13,5%, а за останній місяць девальвувала на 2%).

Довідково: станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. гривня до долара США девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%, до євро — на 4,1% та на 8,4% відповідно.

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 31.12.25, порівняно з 30.11.25, готівкова гривня до долара США майже не змінилася —ревальвувала лише на 0,01%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня ревальвувала на 0,2%.

У листопаді 2025 року валютний ринок відзначився певним звуженням, проте його розміри суттєво перевищують показники попереднього року.

Загальний обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) у листопаді становив 6,4 млрд дол. США. Це на 7,4% менше порівняно з жовтнем, але водночас на 19% більше, ніж у листопаді попереднього року. Загалом, за 11 місяців 2025 року обсяг ринку вже досяг майже 68,5 млрд дол. США. Ця сума перевищила загальний обсяг за весь 2024 рік (64,6 млрд дол. США), хоча й досі помітно поступається обсягу, що був до повномасштабної війни (122,6 млрд дол. США у 2021 році).

Незважаючи на загальне звуження ринку, НБУ майже не змінив обсяг продажу валюти з резервів —сальдо інтервенцій становило 2,89 млрд дол. США, що лише на 1% менше, ніж у попередньому місяці.

На готівковому сегменті ринку також спостерігалося скорочення обсягів операцій, які сягнули 3,44 млрд доларів США (на 5,4% менше, ніж у листопаді 2024 року).

Динаміка попиту та пропозиції:

попит на готівкову іноземну валюту знизився до 2,08 млрд дол. США;

пропозиція готівкової валюти також скоротилася і становила 1,36 млрд дол. США.

Як результат, чиста купівля готівкової валюти залишилася майже незмінною — 0,72 млрд дол. США.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: держстат/держмитслужба)

РИНОК ПРАЦІ

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

БІЖЕНЦІ (джерело: "Агентство ООН у справах біженців")

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ В ПЕРІОД 26.12.2025–01.01.2026 В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ:

Ухвалено рішення про включення індустріального парку "ФУРСИ", розташованого на території Київської області, до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Проєкт площею 11,0215 га, на цій території планується створення орієнтовно 500 нових робочих місць у секторі переробної промисловості. Для розвитку парку ініціатор планує залучити майже 992 млн грн інвестицій.

Ухвалено рішення про включення індустріального парку "МІСТО ДІЙ", розташованого на території Львівської області, до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Парк площею 21,61 га забезпечить роботою близько 550 фахівців у секторі переробної промисловості. Загальний обсяг капітальних інвестицій у розбудову парку оцінюється у 188,7 млн гривень. Ініціатор проєкту планує спрямувати понад 130,8 млн грн власних коштів протягом 2025–2028 років. Додатковим джерелом розвитку стануть кошти учасників (близько 5,33 млн грн), акумульовані завдяки податковим пільгам (звільнення від податку на прибуток).

Прийнято постанову, якою врегульовано запуск єЧеку — національного електронного чека. Документ визначає порядок функціонування сервісу та правові умови його впровадження. Запровадження єЧеку є частиною ширшого курсу держави на дерегуляцію, цифровізацію сервісів і зменшення зайвого адміністративного навантаження. Сервіс не є обов’язковим: покупець може отримати паперовий чек, або обидва види одночасно.

Ухвалено постанову про внесення змін до порядку реалізації інструменту Ukraine Facility, яка визначає механізми управління, моніторингу, контролю та звітності за виконанням Плану України. Прийняття постанови забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України, створює необхідні умови для належного фінансового контролю, що є передумовою для своєчасного отримання фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility.

Відтерміновано строки обов’язкового використання POS–терміналів, мобільних додатків та QR–кодів для здійснення безготівкових розрахунків зі споживачами. Обов’язковим використання платіжних терміналів стане через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану. Відтермінування допоможе підприємцям, які мають мінімальні обсяги діяльності, обмежений перелік дозволених видів господарювання та без права найму працівників уникнути додаткового фінансового та адміністративного навантаження у період воєнного стану.

Прийнято рішення, яким визначено Український державний фонд підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) Виплатною агенцією у сфері державної підтримки сільського господарства та розвитку сільських територій. Призначення Укрдержфонду Виплатною агенцією формує інституційну основу для адаптації вітчизняного аграрного сектору до вимог ЄС. Це необхідно для впровадження інструментів Спільної аграрної політики ЄС (САП) та подальшого залучення європейських фінансових ресурсів.

Прийнято постанову про запуск державної підтримки агрострахування сільськогосподарських виробників. Документ врегульовує правила надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції, зокрема, на прифронтових територіях. Постанова передбачає компенсацію частини сплачених страхових премій: до 60% вартості страхових премій для агровиробників, що працюють у прифронтових громадах; до 45% — для інших агровиробників.

Ухвалено рішення щодо продовження у 2026 році обмеження на експорт окремих видів сировини. Йдеться про запровадження режиму ліцензування та квот на вивезення ресурсів, які є критично важливими для стабільної роботи економіки в умовах війни — металобрухту та необробленої деревини.