ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ОЦІНКА)

У липні 2025 року економіка України продовжує відновлюватися, що відповідає прогнозованим тенденціям. За попередніми оцінками Мінекономіки ВВП у липні зріс на 1,1% та за 7 місяців на 0,9% [±0,5%] (+0,8% у червні та за 6 місяців). Позитивні імпульси для економіки зберігалися з боку стійкого споживчого попиту, надходження міжнародної фінансової допомоги, активної державної підтримки підприємств, зростання експорту, а також стабільної ситуації в енергетиці Зокрема, покращення ситуації в постачанні електроенергії, роздрібній торгівлі та переробній промисловості, компенсувало низькі обсяги збору врожаю у сільському господарстві внаслідок пізнього початку збору озимих с/г культур.

Лідерами зростання є: внутрішня торгівля, зокрема роздрібна; переробна промисловість (машинобудування — сектор ОПК та невійськове машинобудування — враховуючи потреби відновлення; фармацевтика; будматеріали; металургія та текстильне виробництво), а також постачання електроенергії (низька статистична база порівняння 2024 року).

Аутсайдерами є: сільське господарство (пізній початок збору озимих с/г культур та нижча урожайність); транспорт (в першу чергу трубопровідний через зупинку транзиту природного газу); добувна промисловість (руйнування інфраструктури з видобутку природного газу).

Отже, економіка й далі пристосовується до функціонування в реаліях воєнного часу завдяки активної реалізації заходів державної підтримки, отриманню міжнародної допомоги.

Водночас зберігаються значні проблеми та ризики, які гальмують економічну активність і негативно впливають на економічні очікування та настрої бізнесу: висока інтенсивність бойових дій та невизначеність щодо їх подальшого розвитку; значний дефіцит кваліфікованих кадрів; обмежений доступ до кредитних ресурсів; періодичні пошкодження об’єктів енергосистеми; вузька та дороговартісна логістика.

Держстат оприлюднив оперативну оцінку підсумків 1 кварталу 2025 року порівняно з 1 кварталом 2024 року — як і очікувалося зростання ВВП становило 0,9% (очікування Мінекономіки 0,8%) після падіння у 4 кварталі 2024 року на 0,1%. За підсумком 2024 року оперативна оцінка становить 2,9%, яка завжди уточняється. За 2023 рік Держстат уточнив зростання ВВП з 5,3% (оперативна оцінка) до 5,5% (остаточна).

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

За даними Держстату у липні 2025 року, уперше за два роки, зафіксовано дефляцію на споживчому ринку — ціни знизилися на 0,2% за місяць (у червні зросли на 0,8%). Це підтримало уповільнення річних показників — до 14,1% (з 14,3% у червні). Зростання споживчих цін за сім місяців ц.р. склало 6,3%.

Поточне зниження цін переважно сформовано небазовою компонентою інфляції. Водночас базова компонента інфляції залишалася на рівні 0,3% за місяць (так само як і в попередньому місяці), хоча в річному розрахунку сповільнилася до 11,7% (12,1% місяцем раніше).

Головним чинником дефляції стало сезонне здешевлення овочів, ціни на які впали аж на 23,9%. Це сталося завдяки активному нарощуванні обсягів збору та продажу нового врожаю, що призвело до зниження цін на продукти харчування загалом на 1,3%.

Крім того, відбулося зниження цін на цукор на 2,8% завдяки насиченості внутрішнього ринку, у т.ч. через виділення відносно невисокої квоти на постачання цукру до ЄС цього року.

Водночас дефляційний ефект частково компенсувало зростання цін на деякі товари, зокрема найвагоміше подорожчали:

• м'ясо та м'ясопродукти (на 1,4%) через обмежену пропозицію та стабільний попит;
• хліб і хлібопродукти (на 0,8%), що пов'язано з високими витратами на виробництво, зокрема на енергоносії та логістику, на фоні нестачі робочої сили;
• фрукти (на 1,7%) через помірне надходження нового врожаю на ринок, зокрема яблук;
• яйця (на 1,5%) — на це вплинув активний експорт (зважаючи на значне підвищення світових цін);
• паливо та мастила (на 4,1%) через попереднє зростання цін на енергоносії на світовому ринку (попри певну їх корекцію в липні) та послаблення курсу гривні до євро, що робить імпортне пальне дорожчим.

Ключовими чинниками, що й надалі стримують зростання споживчих цін лишаються:

• державна тарифна політика — збереження мораторію на підвищення деяких комунальних тарифів;
• монетарна політика НБУ — забезпечення контролю за ситуацією на валютному ринку, а також збереження відносно високих процентних ставок в економіці для заякорення інфляційних очікувань.

Зниження прогнозу (під бюджет–2024) у червні було зумовлено врахуванням дії потужних, на той час, антиінфляційних чинників, ефект дії яких було нівельовано вже у ІІ півріччі:

суттєвішої затовареності внутрішнього ринку, ніж очікувалося, завдяки високому врожаю 2023 року на фоні збереження обмежень на експорт української сільгосппродукції;

практичної незмінності жорстких монетарних умов (12 місяців поспіль (з червня 2023 по травень 2024) розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою перевищував 10 в.п.).

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

Вітчизняна економіка продовжує генерувати зростаючі надходження до державного бюджету.

За січень–липень 2025 року надходження до бюджету зросли на 40,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, без міжнародної фінансової допомоги доходи збільшились на 30%. Ця позитивна динаміка обумовлена: зростанням власних надходжень бюджетних установ — на 41,2%, надходжень від податку та збору на доходи фізичних осіб зросли у 1,6 раза, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — у 1,6 раза, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) — на 20,1%.

В умовах триваючої війни держава і далі несе тягар найбільших витрат, компенсуючи провали ринку та підтримуючи армію, населення і бізнес.

За січень–липень 2025 року видатки державного бюджету збільшилися на 23,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема:

витрати на оборону — на 33,8%, витрати на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися на 20,4%, натомість, на тлі значного зростання витрат за ключовими напрямами, зафіксовано зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 6,4%.

Для фінансування дефіциту бюджету розміщуються ОВДП, що збільшує борг.

За результатами аукціону проведеного 26.08.2025 року до держбюджету залучено 9,0 млрд гривень.

За період з 01.01.2025–26.08.2025 до держбюджету залучено 336,4 млрд гривень.

Загалом, за період 01.03.2022–26.08.2025 до держбюджету залучено 1792,5 млрд грн або 47,0 млрд дол. США.

Державний борг станом на 31.07.2025 року становить 7477,52 млрд грн або 179,03 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. 01.07.2025 до Держбюджету України надійшов дев'ятий транш обсягом близько 500 млн дол. США (373,53 млн СПЗ) від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility — EFF), 10.07.2025 — шостий транш від ЄС в обсязі 1 млрд євро (частина внеску ЄС у межах ініціативи країн G7 ERA). Загалом від початку війни, за інформацією Мінфіну станом на 22.07.2025 залучено близько 138,9 млрд дол. США фіндопомоги.

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

Розрив між інфляцією та обліковою ставкою за підсумком липня 2025 р. становить 1,4 в.п., у червні розрив був меншим і становив 1,2 в.п. (24.07.25 Правлінням НБУ було ухвалено рішення зберегти незмінною облікову ставку – 15,5% річних).

Вартість кредитів дещо знизилася — ставка за новими кредитами у липні 2025 року знизилася на 0,6 в.п. до 19,4% (у середньому за 2024 рік була нижчою (18,9%), ніж за 2023 рік (20,5%)).

Водночас привабливість депозитів не змінилася — дохідність за новими депозитами у червні–липні 2025 року становила 9% (у середньому за 2024 рік є нижчою (7,5%), ніж за 2023 рік (10,5%)).

У липні 2025 року вартість залучення коштів через механізм ОВДП у нацвалюті знизилася до 16,18% з 16,37% у червні (15,08% у липні 2024 року), 15,98% у середньому за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік).

Продовжилося розширення грошової маси — на 10,2% або на «+» 333,3 млрд грн (станом на кінець липня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.) з огляду на більш активне нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 10,6% та помірніше збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 8,8%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту як з боку корпоративного сектору, так і населення. Загальний обсяг кредитів зріс на 14,7%, або на 157,9 млрд грн (станом на кінець липня 2025 р. порівняно з аналогічною датою 2024 р.). Корпоративне кредитування («+» 13,1%) підтримувалося потребами бізнесу в оборотному капіталі та фінансуванні капіталовкладень. Крім того, банки почали пом'якшувати кредитні стандарти для бізнесу, що зумовило збільшення рівня схвалених заявок. Споживче кредитування мало стабільне зростання («+» 22,4%), адже банки й надалі пом'якшували кредитні стандарти для населення. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 5,1 в.п., а домогосподарств зросла на 4,9 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5-7-9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, залишається значною — понад 30%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 11,5% або на 292,8 млрд грн (станом на кінець липня 2025р. порівняно з аналогічною датою 2024р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався повільніше (на 7,6%), ніж заощадження населення (на 14,2%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ активно покриває структурний дефіцит валюти на ринку), то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2025 р. (станом на 22.08.25) від'ємне сальдо інтервенцій становило 22,74 млрд дол. США, що на 16,5% більше ніж за цей же період торік, в цілому за 2024 р. — «–» 34,82 млрд дол. США («–» 28,61 млрд дол. США за 2023 р.).

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

З огляду на накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, майже два роки тому (з 03.10.2023) НБУ перейшов від фіксації курсу до режиму керованої курсової гнучкості.

Загалом з початку цього року (станом на 28.08.25) гривня до долара США ревальвувала на 1,7% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 10,7%, а за 2023 р. — на 3,9%), до євро, навпаки, девальвувала на 9% (станом на кінець 2024 р. порівняно зі значенням на кінець 2023 р. девальвувала на 4,1%, а за 2023 р. — на 8,4%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками — готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і надалі залишаються активні інтервенції НБУ.

Загалом станом на 26.08.25, порівняно з 25.07.25, готівкова гривня до долара США ревальвувала на 0,7%, а порівняно зі станом на кінець 2024 р. гривня ревальвувала на 2,3%.

За підсумками липня 2025 року український валютний ринок мав позитивну динаміку, зафіксувавши зростання обсягів операцій третій місяць поспіль. Обсяг торгівлі безготівковою іноземною валютою між банками (з Національним банком) досяг майже 7,2 млрд дол. США, що на 19,4% перевищує аналогічний показник за липень 2024 року. Загальний обсяг ринку за сім місяців 2025 року склав понад 42,5 млрд дол. США (за весь 2024 рік цей показник становив 64,6 млрд дол. США, що значно менше, ніж 122,6 млрд дол. США у 2021 році).

У готівковому сегменті ринку також спостерігалося зростання: обсяг операцій збільшився до 3,5 млрд дол. США, що на 6,4% більше, ніж у червні. При цьому обсяги купівлі та продажу валюти населенням зросли майже рівномірно, досягнувши 1,91 млрд дол. США та 1,58 млрд дол. США відповідно. Як наслідок, чиста купівля готівкової валюти населенням залишилась майже незмінною порівняно з попереднім місяцем, склавши 0,33 млрд дол. США.

ЦІНОВІ ПОКАЗНИКИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

Упродовж 2025 року зберігається негативна динаміка світових цін на основну сировинну продукцію, що експортується Україною (пшениця, сталь). Загалом цей світовий тренд є вже досить тривалим — понад два роки для пшениці, сталі та залізної руди, що погіршує конкурентоспроможність вітчизняних експортерів на зовнішньому ринку, враховуючи додаткові втрати, які вони несуть в умовах повномасштабної війни, та не зважаючи на короткочасні періоди зростання цінових котирувань на окремі товарні позиції.

При цьому, за оперативними даними Держмитслужби у липні 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року експорт пшениці, кукурудзи, сталі та залізної руди у вартісному вимірі зменшився, що також пояснюється, перш за все, низхідним трендом цінової кон’юнктури на світових товарних ринках на зазначені товари, крім кукурудзи, а також зниженням експорту у фізичному вимірі внаслідок вичерпання товарних запасів у світі по закінченню звітного маркетингового року.

За період 01.08.2025–28.08.2025 проти минулорічного періоду (01.08.2024–28.08.2024) середньомісячні світові ціни збільшились на:

- кукурудзу (+2,0%), на яку у липні-серпні зберігається слабка позитивна динаміка зовнішніх цін;

- залізну руду (+1,4%), спадний тренд, що тривав з березня 2024 року, у серпні поточного року змінився на зростаючий.

У той же час, триває спадна динаміка середньомісячних світових цін на:

- нафту (на 14,3%), де низхідна тенденція склалась із серпня 2024 року і зберігається впродовж 2025 року, поступово сповільнюючись;

- сталь (на 3,5%), де зниження цінових котирувань зберігається протягом останніх трьох років відносно пікового значення квітня 2022 року, але в серпні 2025 року дещо призупинились;

- природний газ (на 1,9%), у серпні 2025 року, вперше за період з травня 2024 року, ціна опустилася нижче минулорічного показника серпня, коли ціни на газ прискорили зростання.

30.08.2022 зафіксована рекордна ціна на природний газ — 147,4 тис. грн/тис. куб.м.

- пшеницю (на 0,7%), що продовжується з грудня 2022 року і в серпні знову поглибилась відносно відповідних значень минулорічного періоду.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖСТАТ/ДЕРЖМИТСЛУЖБА)

В липні продовжилась позитивна тенденція із зростання експорту, яка спостерігається в поточному році вже третій місяць поспіль (почалася з травня 2025 року).

У липні 2025 року порівняно з липнем 2024 року експорт товарів — +0,9%; імпорт товарів — +28,1%

В експорті найбільше зросли:

олія соняшникова — на 161,8 млн дол.;

соєві боби — на 66,8 млн дол.;

олія соєва — на 34,8 млн дол.;

чавун — на 34,0 млн дол.;

макуха із соєвої олії — на 22,2 млн дол.

Разом з тим, спостерігається скорочення експорту зернових культур — на 299,2 млн дол.

ТОП-3 товарів:

РИНОК ПРАЦІ

Спостерігається певна стабілізація на ринку праці — протягом 2023 — січня–липня 2025 року кількість зареєстрованих безробітних поступово зменшується на тлі міграційних процесів та мобілізації до лав ЗСУ.

За даними Державної служби зайнятості станом на 01.08.2025 до ТОП–3 за кількістю вакансій були ВЕД "Переробна промисловість" (14,4 тис. вакансій), "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (10,9 тис. вакансій), "Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги" (7,1 тис. вакансій); до ТОП–3 за чисельністю шукачів роботи, зареєстрованих в ДСЗ, були ВЕД "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів" (21,7 тис. шукачів), "Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" (20,5 тис. шукачів), "Переробна промисловість" (12,7 тис. шукачів).

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Тенденція підвищення заробітної плати триває — бізнес підвищує рівень оплати праці з метою утримання та залучення нового висококваліфікованого персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів в країні.

Зростання заробітної плати за резюме з другої половини травня 2025 року ймовірно зумовлено дефіцитом кадрів та зростанням навантаження на робітників, жорсткою конкуренцією за фахівців. Переважно це стосувалось сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.

За даними Держстату у І кв. 2025 року ТОП–3 лідери12 по рівню зарплати — "Інформація та телекомунікації" (65579 грн), "Фінансова та страхова діяльність" (50289 грн), "Професійна, наукова та технічна діяльність" (30868 грн).

ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ

У поточному році нестабільні погодні умови у весняний період негативно вплинули на розвиток та формування урожайності більшості рослин.

Станом на 28.08.2025 загалом намолочено 28,4 млн т зернобобових культур при врожайності 41,2 ц/га (зібрано менше на 1,2% порівняно з відповідною датою минулого року, урожайність менша га 2,4%), у т.ч. пшениці — 21,9 млн т, при урожайності — 43,7 ц/га (більше на 0,4% та менше на 2,3% відповідно), ячменю — 5,2 млн т, при урожайності — 38,4 ц/га (менше на 6% та 2% відповідно) та гороху — 0,6 млн т, при урожайності — 22,3 ц/га (більше на 27,6% та 1% відповідно). Також ріпаку зібрано 3,2 млн т, при урожайності — 25,1 ц/га (менше на 6,2% та 9,4% відповідно).

Довідково. За даними Держстату під врожай 2025 року посівна площа зернових та зернобобових культур становила 11,8 млн га (більша на 5,8% порівняно з 2024 роком) та технічних культур — 8,8 млн га (менша на 6,5% відповідно).

УРЯДОВІ РІШЕННЯ

Підсумки засідань Уряду в період 22.08.2025–28.08.2025 в економічній сфері:

Затверджено умови продажу 99,5667% акцій акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (ОПЗ) на електронному аукціоні. Основними умовами продажу пакета акцій ОПЗ є: збереження основних видів діяльності підприємства протягом 5 років; здійснення інвестицій у сумі не менше 500 млн грн протягом 5 років; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом протягом 1 року; забезпечення соціальних гарантій працівникам підприємства; дотримання вимог природоохоронного законодавства тощо.

Прийнято рішення про включення парків "БІОСЕНС", "СТАН–ІНВЕСТ", "ЛЮБЛИНЕЦЬ", "Зборів", "ОДЕСА НОВА ПАРК" та "ІНТЕГРАЛ" до Реєстру індустріальних парків. Завдяки реєстрації шести нових індустріальних парків у Черкаській, Кіровоградській, Волинській, Тернопільській, Одеській та Вінницькій областях буде створено понад 5100 нових робочих місць.

Ухвалено рішення про проведення відкритого конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції у межах ділянки "Добра" (Кіровоградська область) та затверджено конкурсні умови. Конкурс на укладення угоди відкритий для українських та іноземних компаній, об’єднань юридичних осіб і приватних учасників, які мають достатній фінансовий, технічний ресурс та досвід у сфері видобутку й збагачення корисних копалин. Переможець конкурсу УРП укладає угоду з державою строком на 50 років і бере на себе зобов’язання здійснити щонайменше 179 млн дол. США інвестицій.