ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (оцінка)

У лютому 2026 року економічна активність залишалася стриманою через наслідки посилених атак на енергетичну інфраструктуру (за даними Повітряних сил ЗСУ інтенсивність атак зросла майже вдвічі порівняно з січнем 2026 року та груднем 2025 року) та нетипово холодні погодні умови, що, як і у січні, призводило до вимушених виробничих пауз на частині підприємств через енергетичні обмеження.

Водночас підтримка міжнародних партнерів, синхронізація з енергосистемою ENTSO–E, імпорт електроенергії у пікові періоди та інвестиції в автономні джерела живлення дозволили частково пом’якшити вплив енергетичних обмежень і забезпечити функціонування ключових секторів економіки.

Про поступове покращення ділових очікувань свідчать і дані НБУ: індекс очікувань ділової активності у лютому зріс до 45,9 порівняно з 41,3 у січні, хоча і залишався нижчим ніж у лютому 2025 року — 46,9.

Відповідно за оцінками Мінекономіки, у лютому 2026 року реальний ВВП скоротився на 1,3% порівняно з лютим 2025 року, а за 2 місяці 2026 року порівняно з 2 місяцями 2025 року — на 1,2%.

Через посилення атак на енергосистему та відповідний шок пропозиції електроенергії найбільш вразливими галузями залишаються постачання електроенергії, добувна промисловість, металургія та транспорт. Незважаючи на всі складнощі, окремі сектори економіки продовжують зберігати позитивні результати роботи, зокрема:

• внутрішня торгівля, зокрема роздрібна, — висока гнучкість та адаптивність сектору до змін попиту, достатня пропозиція товарів, зростання заробітних плат;
• сільське господарство, зокрема, тваринництво, — виключно за рахунок сільськогосподарських підприємств, враховуючи більш ширші можливості роботи в складним умовах обмеженого енергоживлення;
• будівництво — за рахунок проведення робіт з нового будівництва, а також ремонтних робіт на інженерних спорудах в умовах ліквідації наслідків атак рф.
• окремі підвиди переробної промисловості — виробництво продукції оборонного спрямування та продукції необхідної для відновлення енергетики, а також переробка сільськогосподарської сировини.

Поряд з цим, у лютому позитивний вплив продовжували справляти такі чинники:

• реалізація програм з відновлення та розвитку бізнесу, що фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги та сприяють активізації вітчизняного виробництва;
• стимулювання попиту на житлове будівництво (програми єВідновлення та єОселя);
• структурна трансформація, що віддзеркалює її адаптацію до викликів воєнного часу та підвищення рівня технологічності, а, відповідно, і зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю.

Згідно із оприлюдненою попередньою оцінкою Держстату ВВП за 2025 рік становить 1,8%.

СПОЖИВЧА ІНФЛЯЦІЯ

У лютому 2026 року темпи зростання споживчих цін через сезонність та реалізацію в цінах витратного чинника очікувано прискорилися до 1% (із 0,7% у січні). Це зумовило корекцію річного показника інфляції, який уперше з травня попереднього року дещо прискорився — до 7,6% (із 7,4% місяцем раніше). Попри прискорення, динаміка залишається прогнозованою, а оперативна реакція цін на поточні виклики дає змогу уникати в подальшому різких цінових шоків.

Помірне прискорення реалізації витратного чинника спричинене певним погіршенням ділових очікувань на фоні енергетичних викликів та атак на логістику. А стійкий попит на товари першої необхідності дав змогу виробникам поступово перекладати ці витрати у фінальні споживчі ціни.

Проте сезонний чинник залишався визначальним, що відобразилося на прискоренні небазової компоненти інфляції:

• базова інфляція зросла на 0,7% (0,4% місяцем раніше), внесок у загальну інфляцію — 0,4 в.п.;
• а небазова — на 1,4% за розрахунками Мінекономіки (1,1% відповідно), внесок — 0,6 в.п.

Зростання небазової компоненти є природним для зимового періоду, оскільки вартість плодоовочевого кошика зростала на фоні поступового вичерпання запасів. Додатковим чинником стали високі витрати на зберігання в умовах обмеженого енергопостачання, а також дорожчий імпорт, у т.ч. через поступову девальвацію гривні. Попри це, ціни на овочі залишаються на 14,6% нижчими, ніж у лютому торік.

У лютому об’єктивно найсуттєвіше зростання продемонстрували овочі («+»13%, внесок до загальної споживчої інфляції становив 0,4 в.п.) та фрукти («+» 6,1%, внесок — 0,2 в.п.).

В цілому продукти харчування (що залишалися основною складовою інфляції) подорожчали на 1,4% після 0,8% у попередньому місяці.

Також прискорилося зростання цін на паливо та мастила — на 3,3%. Це стало результатом лагового впливу січневого подорожчання на світовому ринку, ускладненої логістики та послаблення курсу гривні (на 2,2% до долара США та 3,2% до євро з початку року). При цьому, за даними Світового банку, світові ціни на енергоносії в лютому скоригувалися (на «-» 0,5% за місяць) після різкого зростання в січні («+» 12% відповідно).

Витратний чинник продовжує тиснути на вартість послуг, зокрема послуг, що не підпадають під мораторій. Так, у низці областей зросли тарифи на управління багатоквартирними будинками («+» 2,3%), а також послуги мобільного зв’язку (подорожчали на 9,1%).

Проте споживчу інфляцію, як і раніше, стримували:

• урядова політика: мораторій на підвищення найбільш важливих комунальних тарифів залишається "антиінфляційним якорем". Додаткову стабільність забезпечує державний контроль за цінами на соціально важливі товари, завдяки чому ліки дешевшають уже п'ятий місяць поспіль («-» 1,1% у лютому);
• збереження достатньо жорстких монетарних умов сприяє загальній ціновій стабільності.

БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ

За січень–лютий 2026 року доходи державного бюджету збільшились на 16,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас без міжнародної фінансової допомоги зафіксовано спад на 14,3%, що зумовлено скороченням не податкових надходжень — на 46,1% та власних надходжень бюджетних установ — на 49,7%. При цьому податкові надходження продемонстрували позитивну динаміку і зросли на — 16,1%.

За січень–лютий 2026 року видатки державного бюджету зменшились на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таке скорочення відбулося насамперед через зниження витрат на оборону — на 29,6%, видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на 2,1%, а також суттєве падіння капітальних видатків, які зменшилися у 1,6 раза через надзвичайно високу базу порівняння січня–лютого 2025 року та екстремальні морози, які унеможливили проведення будівельних робіт, що призвело до зміщення термінів виконання робіт та перенесення оплат на наступні періоди.

Дефіцит державного бюджету у січні–лютому 2026 року скоротився до 32,3 млрд грн, що стало можливим завдяки залученню офіційних трансфертів (міжнародної допомоги). Водночас без урахування цих коштів дефіцит бюджету за січень–лютий становив 198,8 млрд грн, або 43,2% від загального обсягу доходів (без урахування міжнародних трансфертів).

Державний борг станом на 31.01.2026 року становить 8 933,75 млрд грн або 208,5 млрд дол. США.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Міжнародна фіндопомога — ключовий ресурс для утримання макрофінансової стабільності та збільшення внутрішнього попиту в економіці. Загалом від початку повномасштабного військового вторгнення, за інформацією Мінфіну, станом на 18.03.2026 залучено близько 173,1 млрд дол.США фіндопомоги. Згідно з оновленим звітом RDNA5 станом на 31.12.2025 року прямі збитки України внаслідок війни оцінюються у 195,1 млрд дол. США (176 млрд дол. — RDNA4). Водночас загальні потреби у відновленні та реконструкції становлять 587,7 млрд дол. США (524 млрд дол. відповідно).

МОНЕТАРНИЙ СЕКТОР

За підсумком лютого 2026 року розрив між інфляцією та обліковою ставкою становив 7,4 в.п. порівняно з 7,6 в.п. у попередньому місяці (19.03.26 Правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку незмінною — на рівні 15% річних, зафіксувавши її після зниження з 15,5% наприкінці січня ц.р.).

Вартість кредитів не змінилася – ставка за новими кредитами у лютому 2026 року залишилася на попередньому рівні — 19,2% (у середньому за 2025 рік була на рівні 19%).

Водночас привабливість депозитів знизилася — дохідність за новими депозитами у лютому 2026 року становила 8,9% порівняно з 9,2% місяцем раніше (у середньому за 2025 рік була нижчою — 8,7%).

У лютому 2026 року вартість залучення коштів до бюджету через механізм ОВДП у нацвалюті суттєво знизилася — до 14,8% з 16,05% у попередньому місяці (16,03% у лютому 2025 року), загалом становила 16,3% у середньому за 2025 рік, 15,98% за 2024 рік та 18,7% за 2023 рік.

Продовжилося розширення грошової маси — на 16,1% або на «+» 549,1 млрд грн (станом на кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.) з огляду як на нарощування депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 15,7%, так і активного збільшення обсягу готівки в позабанківському обігу — на 17,5%.

Спостерігалося розширення кредитування економіки завдяки пожвавленню попиту передусім з боку населення завдяки стійким споживчим настроям та активній конкуренції банків за позичальників. Загальний обсяг кредитів зріс на 9,9% або на 111,3 млрд грн (станом на кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.). Корпоративне кредитування («+» 5,2%) підтримувалося сектором енергетики та пожвавленням кредитування в іноземній валюті. Споживче кредитування мало стабільно високе зростання («+» 25,6%) на фоні пом’якшення стандартів кредитування. При цьому частки бізнесу та домогосподарств в загальному обсязі з початку повномасштабного вторгнення майже не змінилися (а якщо порівнювати зі станом на кінець 2013 року, то частка корпоративного сектору скоротилася на 8 в.п., а домогосподарств зросла на 8,1 в.п.). Частка кредитів, виданих у межах програми «5–7–9%» у гривневому кредитуванні бізнесу, є значною — понад 40%.

Продовжилося нарощування обсягу депозитів в економіці — на 16,3% або на 445,3 млрд грн (станом кінець лютого 2026р. порівняно з аналогічною датою 2025р.), зокрема депозитний портфель корпоративного сектору збільшувався дещо повільніше (на 13,6%), ніж заощадження населення (на 18,1%).

Ключовою підтримкою для резервів залишаються надходження від міжнародних партнерів України.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні (НБУ покриває структурний дефіцит валюти), то рівень резервів зумовлювався інтервенціями НБУ — з початку 2026 р. (станом на 20.03.26) від'ємне сальдо інтервенцій становило 9,7 млрд дол. США, що на 19% більше, ніж торік. У підсумку, попри міжнародну фінансову допомогу, резерви з початку 2026 року (на кінець лютого ц.р.) скоротилися на 2,5 млрд дол. США.

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ГРИВНІ ДО ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ

Довідково: станом на кінець 2025 р. порівняно зі значенням на кінець 2024 р. гривня до долара США майже не змінилася — девальвувала на 0,8% (до євро девальвувала 13,5%), за 2024 р. — на 10,7% (на 4,1% відповідно), а за 2023 р. — на 3,9% (на 8,4%).

Загалом станом на 24.03.26, порівняно з 24.02.26, готівкова гривня до долара США девальвувала на 1,9%, а порівняно зі станом на кінець 2025 р. гривня девальвувала на 4,2%.

У лютому 2026 року зафіксовано певне звуження валютного ринку, що корелює з динамікою попередніх "воєнних" років.

Загальний обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою між банками (з НБУ) склав 6,1 млрд дол. США. Це на 13,9% нижче за показник попереднього місяця, а також перевищує середнє скорочення для цього місяця за останні три роки («-» 10,4%). Попри таке звуження, ринок все ще на 5,4% більший, ніж у лютому торік. На фоні зниження попиту Національний банк поступово зменшував обсяги продажу іноземної валюти з резервів — сальдо інтервенцій становило 3 млрд дол. США, що на 19,9% менше порівняно з попереднім місяцем.

У готівковому сегменті ринку також спостерігалося зниження активності — обсяг операцій становив 2,75 млрд дол. США, що на 10,2% менше за показник попереднього місяця та на 11,7% нижче, ніж у лютому торік.

Динаміка попиту та пропозиції:

• попит на готівкову іноземну валюту суттєво скоротився — до 1,6 млрд дол. США (з 1,9 млрд дол. США у січні);
• пропозиція готівкової валюти залишилася стабільною на рівні попереднього місяця — 1,1 млрд дол. США.

У результаті скорочення попиту чиста купівля готівкової валюти населенням зменшилася до 0,5 млрд дол. США.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (джерело: Держстат/Держмитслужба)

РИНОК ПРАЦІ

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

ПІДСУМКИ ЗАСІДАНЬ УРЯДУ в період 20.03.2026–26.03.2026 в економічній сфері:

• Ухвалено рішення про запуск експериментального проекту щодо будівництва та/або розміщення систем незалежного резервного живлення в багатоквартирних будинках м. Києва, який покликаний пришвидшити і зробити більш ефективною підготовку до наступного опалювального сезону, зокрема в частині: захисту об’єктів критичної інфраструктури; розвитку розподіленої генерації електричної та теплової енергії; забезпечення безперебійного газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення.
• Виділено понад 12,8 млрд грн із резервного фонду державного бюджету на посилення захисту критичної інфраструктури та реалізацію планів стійкості регіонів. Кошти спрямовуються насамперед на об’єкти критичної інфраструктури паливно–енергетичного сектору, транспортної системи, зокрема залізничної інфраструктури, а також систем життєзабезпечення.
• Ухвалено рішення про запуск експериментального проекту з цифровізації послуг Держпродспоживслужби. Документ передбачає створення єдиної державної електронної системи, яка забезпечить надання ключових послуг онлайн та спростить взаємодію бізнесу з державою.
• Спрощено для агровиробників можливість розмінувати їх землі коштом держави. Також право на покриття витрат на гуманітарне розмінування отримали господарські товариства, 100 % акцій яких належать державі і які користуються земельними ділянками державної власності.
• Оновлено процедуру отримання свідоцтв про уповноваження на проведення повірки для організацій, які перевіряють точність лічильників води, газу, електроенергії та інших вимірювальних приладів.
• Запроваджено єдиний підхід до розроблення, здійснення моніторингу, оцінки результатів реалізації та звітування щодо виконання стратегій, які є основою для формування пропозицій до середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави, а також підготовки публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій.

Схвалено законопроект, що вносить зміни до законодавчих актів у сфері протимінної діяльності. Напрацьований документ дозволить оновити українське законодавство з урахуванням міжнародних стандартів розмінування, осучаснити термінологію, деталізувати повноваження державних органів в секторі протимінної діяльності.

в економічній сфері:

• Ратифіковано Фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком у рамках Ініціативи ЄС "Шляхи солідарності". Угода передбачає надання Україні фінансової підтримки з боку Європейського інвестиційного банку у вигляді позики обсягом 134 млн євро для фінансування пріоритетних інвестицій у дорожньому секторі, зокрема реконструкції та розвитку ключових експортних маршрутів, покращення інфраструктури перетину кордону з державами ЄС, а також термінового відновлення та капітального ремонту пошкодженої дорожньої інфраструктури.
• Про приєднання України до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства. Такий крок забезпечить доступ України до глобальних генетичних ресурсів рослин та участі у міжнародній системі розподілу вигод, зокрема, до механізму спрощеного обміну генетичними ресурсами між генетичними банками країн світу.

Ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України. Положення Угоди передбачають надання Швейцарією безповоротної фінансової та технічної допомоги для закупівлі товарів і послуг швейцарських компаній на проекти відбудови в Україні. Сфери застосування Угоди стосуються таких важливих галузей як енергетика, транспорт, машинобудування, будівництво, водне господарство та цивільний захист.